Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2-706/10

                                                               Ім’ям України                                                                          

                                                                    (заочне)

    24 березня 2010 року                                                                                              м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Севідовій Л.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

 В С Т А Н О В И В:

Позивач  ВАТ «ВТБ Банк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача – ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.56/08-СК від 06  лютого 2008 року у сумі 87953 гривні 92 копійки та судових витрат у розмірі 909 гривень 67 копійок.

 В обґрунтування позовних вимог вказав, що 06 лютого 2008 року між банком та відповідачем укладено кредитний договір № 22.56/08-СК, згідно з яким йому надано кредит у сумі 98475 гривень, зі строком повернення до 05 лютого 2013 року, зі сплатою 17,5 % річних. Відповідач зобов’язувався погашати кредит, сплачувати відсотки за його користуванням і комісію у терміни і на умовах, передбачених договором. Позивач свої зобов’язання виконав, видавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач своїх обов’язків не виконує, так як кошти за користування кредитом не сплачує. На письмову вимогу банку про виконання зобов’язань, у зв’язку з порушенням ним умов договору, не відреагував. Внаслідок цього, станом на 21 липня 2009 року за ним утворилася заборгованість у сумі 87953 гривні 92 копійки.

К судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, прохала позов задовольнити. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових зав та клопотань суду не надав (а.с. 46). Відповідно до вимог ч. 4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 22.56/08-СК, згідно з яким йому надано кредит у сумі 98475 гривень, зі сплатою 17,5 % річних (а.с. 5-9). Згідно з п. 1.1 договору, строк користування кредитом встановлено до 05 лютого 2013 року (а.с. 5). Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов’язувався повернути отриманий кредит, сплачувати проценти за його користуванням у повному обсязі та у строки, встановлені договором (а.с. 6). Згідно із п. 3.1. договору погашення кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюється у відповідності до графіку; відповідно до п. 5.5 договору позичальник повинен повернути кредит у повному обсязі та сплатити нараховані на нього відсотки до строку закінчення договору у випадку невиконання своїх зобов’язань; згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору, за прострочення позичальником зобов’язань більше ніж на три дні, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України та штраф у сумі 0,01 % від суми боргу за кожен день прострочення (а.с. 6-7). Відповідно до графіку погашення капіталу та відсотків, позичальник повинен сплачувати щомісяця по 1641 гривні 25 копійок (а.с. 8). Оскільки відповідач умови договору не виконував, позивач 19 травня 2009 року надіслав йому листа-вимогу про порушення умов кредитного договору, запропонувавши сплатити заборгованість, яка утворилася станом на 14 травня 2009 року (а.с. 19). Згідно із наданим суду розрахунком заборгованості, станом на 21 липня 2009 року за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 87953 гривні 92 копійки, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 9847 гривень 50 копійок, поточної заборгованості за кредитом у сумі 70573 гривні 75 копійок, інфляційних втрат у сумі 303 гривні 62 копійки, 3 відсотків річних від простроченої суми боргу у розмірі 85 гривень 62 копійки, пені на кредит у сумі 648 гривень 83 копійки, боргу за відсотками нарахованими у зв’язку з порушенням зобов’язань щодо їх сплати у сумі 6224 гривні 34 копійки, простроченої заборгованості за відсотками у сумі 5978 гривень 81 копійка, інфляційних втрат за відсотками у сумі 193 гривні 13 копійок, 3 відсотків річних від суми заборгованості з несплачених відсотків, пені на  відсотки у сумі 395 гривень 61 копійка (а.с. 17). Судові витрати по справі складають 909 гривень 54 копійки (а.с. 2-3).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позивальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Банк уклав з відповідачем кредитний договір, умови якого той належним чином не виконує. На повідомлення банку про погашення боргу не реагує, заборгованість по кредиту та відсотках за його користування не погашає. Банк має право достроково вимагати стягнення заборгованості з відповідача та реалізував це право, звернувшись до суду. З цих підстав суд приходить до висновку про задоволення позову. Разом з тим суд не вбачає підстав для задоволення позову у повному обсязі, так як умовами договору не передбачено нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені на відсотки по кредиту у разі прострочення їх сплати, і проходи до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

              Позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № 22.56/08-СК від 06 лютого 2008 року, яка склалася станом на 21 липня 2009 року, у сумі 87438 гривень 13 копійок, судові витрати по справі у сумі 909 гривень 54 копійки, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 88347 гривень 67 копійок.

         У задоволенні позовних вимог у іншій частині – відмовити.

         Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

         Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко