Р І Ш Е Н Н Я                            Справа № 2-687/10

                                                               Ім’ям України                                                                          

                                                                    (заочне)

    24 березня 2010 року                                                                                              м. Полтава

         Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого – судді                                          Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                    Севідовій Л.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

 В С Т А Н О В И В:

Позивач  ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 27 грудня 2007 року у сумі 4312 гривень 44 копійки та судових витрат у розмірі 81 гривня.

 В обґрунтування позовних вимог вказав, що 27 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно з яким йому надано кредит у сумі 5000 гривень, зі строком повернення до 25 грудня 2009 року, зі сплатою 24 % річних та винагороди у розмірі 3% річних від суми встановленого ліміту кредитування. Відповідач зобов’язувався погашати кредит, сплачувати відсотки за його користуванням і комісію у терміни і на умовах, передбачених договором. Позивач свої зобов’язання виконав, видавши відповідачу кредитні кошти. З метою забезпечення виконання кредитного договору 27 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки № НОМЕР_2. Відповідачі своїх обов’язків за договорами не виконують, так як кошти по кредиту та відсотках за його користуванням не сплачують. На письмову вимогу банку про виконання зобов’язань, у зв’язку з порушенням ним умов договору не реагують. Внаслідок цього, станом на 03 серпня 2009 року за ними утворилася заборгованість у сумі 4312 гривень 44 копійки.

К судовому засіданні представник позивачів свої позовні вимоги підтрималли у повному обсязі, прохали позов задовольнити. Пояснення надали аналогічні тексту позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з’явився, письмових зав та клопотань суду не надав (а.с. 68). Відповідач ОСОБА_4 належним чином, шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням, викликалася до суду, однак поштовий конверт разом з судовою повісткою повернуто до суду за закінченням терміну зберігання (а.с. 69). Неотримання цим відповідачем конверту із судовою повісткою розцінюється судом як відмова відповідача від отримання судової повістки. Згідно з вимогами ч. 8 ст. 76 ЦПК України, особа, яка відмовилася отримати судову повістку, вважається повідомленою. Відповідно до вимог ч. 4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення). Представники позивача не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідачів. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_3  укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно з яким йому надано кредит у сумі 5000 гривень, зі сплатою 24 % річних та винагороди у розмірі 3% річних від суми встановленого ліміту кредитування (а.с. 4-7). Згідно з п. 2.2 договору, строк користування кредитом встановлено до 25 грудня 2009 року (а.с. 4) Відповідно до п. 4.2.2 кредитного договору, позичальник зобов’язувався повернути отриманий кредит, сплачувати проценти за його користуванням у повному обсязі та у строки, встановлені договором (а.с. 6). Згідно із розділом 5 договору, за неналежне виконання позичальником зобов’язань він сплачує штраф у розмірі 5 % річних від ліміту кредитної лінії та пеню у сумі 0,1 % від суми плати за виконання операцій за кожен день затримки надання картки (а.с. 5-6). З метою забезпечення виконання кредитного договору, 27 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір поруки № НОМЕР_2 (а.с. 12). 27 грудня 2007 року ОСОБА_3 отримав кошти у сумі 5000 гривень шляхом встановлення ліміту на кредитну картку (а.с. 18). Оскільки відповідачі умови договорів не виконували, позивач 13 липня 2009 року надіслав їм листа-вимоги про порушення умов кредитного договору, запропонувавши сплатити заборгованість, яка утворилася станом на 01 липня 2009 року (а.с. 19-20). Згідно із наданим суду розрахунком заборгованості, станом на 03 серпня 2009 року за відповідачами утворилася заборгованість в розмірі 4312 гривень 44 копійки, яка складається із заборгованості по кредиту у сумі 4000 гривень, простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом у сумі 210 гривень 37 копійок, пені за несвоєчасну сплату кредиту у сумі 100 гривень 42 копійки, пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 1 гривня 65 копійок (а.с. 13). Судові витрати по справі складають 81 гривню (а.с. 27-28).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до вимог ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно з вимогами ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, банк зобов’язується надати грошові кошти позивальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Відповідач ОСОБА_3 уклав із позивачем кредитний договір. З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, позивач уклав договір поруки з відповідачем ОСОБА_4 яка, у разі невиконання боржником свого зобов’язання, несе разом з ним солідарну відповідальність. Умови кредитного договору ОСОБА_3 не виконує, кредит та кошти за його користування не сплачує. ОСОБА_4 зі свого боку умови договору поруки не виконує. При порушенні умов кредитного договору позивач має право вимагати повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та неустойки, і реалізував це своє право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України,  ст.ст. 15, 30, 60, 75, 76, 88, 169, 208, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

              Позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - задовольнити частково.

    Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором №258-07 КК  від 27 грудня 2007 року, яка склалася станом на 03 серпня 2009 року, у сумі 4312 гривень 44 копійки, судові витрати по справі у сумі 81 гривень 54 копійки, а всього стягнути грошових коштів на загальну суму 4393 гривні 44 копійки.

         Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів зо дня його проголошення та наступною подачею апеляційної скарги, яку може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

         Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у установленому законом порядку.

         Заочне рішення суду може бути переглянуто Октябрським районним судом м. Полтави за заявою відповідача, яку може бути подано до суду протягом 10 днів зо дня отримання ним копії рішення.

         Суддя                                                                                                    І.Ю. Литвиненко