Справа № 2-962/2010р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 березня 2010 року                                       Керченський міський суд у складі:

Головуючого судді:                                                Кузьміної О.М.

при секретареві:                          Тищенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії – Керченського відділення №4552 до ОСОБА_1 про звернення стягнення,

       в с т а н о в и в:    

Позивач звернувся до міського суду з зазначеним позовом, в  якому просить звернути стягнення на предмет застави - Солярій „Sunvision series 140” № 0408208, що належить відповідачці ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» у рахунок погашення заборгованості за кредитом № 68 від 11.02.2008 року, відсоткам і пені у розмірі 9791,82 грн., а також звернути стягнення на все рухоме і нерухоме майно відповідачки на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» на суму заборгованості за кредитом, відсоткам і пені у розмірі 9791,82 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та  ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 68, відповідно до умов  якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 13100,00 грн. строком на 36 місяців до 12.02.2011 р.  зі сплатою  відсотків  за користування  кредитом  у розмірі 20 % на рік.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 11 лютого 2008 року був  укладений договір  застави  № 50, згідно умов якого, відповідачка надала в заставу належне їй  майно, а саме:  Солярій „Sunvision series 140” № 0408208, вартість якого, згідно з актом спільної оцінки майна, складає 26200,00 грн.

Свої зобов’язання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надавши  відповідачці кредит у розмірі 13100,00 грн.

В порушення умов кредитного договору та ст. 526 ЦК України відповідачка свої зобов’язання виконала частково.

Станом на 01 лютого 2010 року заборгованість відповідачки становить 9791,82 грн., яка складається з наступного: 8795,96 грн. – основний борг; 977,09 грн. – заборгованість по сплаті процентів за користування  кредитом; а також пеня за простроченою заборгованістю зі сплати кредиту та процентів  - 18,77 грн.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного  задоволення. Заставодержатель набуває право  звернення  стягнення на предмет  застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого  заставою, воно не буде  виконано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному  обсязі  та просила їх задовольнити.

Відповідачка  в судове засідання  не з’явилася, про слухання справи  була  сповіщена належним чином. За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до  ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його вимог  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з  ч. 2  ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

 Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про заставу» за рахунок  заставленого майна  заставодержатель має право задовольнити свої вимоги  в повному обсязі, що визначаються на момент  фактичного  задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченню виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, – неустойкою) необхідні витрати  за утримання заставленого майна, а також витрати  на здійснення забезпеченої заставою  вимоги, якщо інше  не передбачено договором застави.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЗУ України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого  заставою, воно не буде виконано, якщо інше  не передбачено  законом  чи договором.

Судом встановлено, що 11 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі керуючого Філією –відділенням №4552, яка діяла на підставі положення і довіреності №1949 від 16.05.2007 р. та відповідачкою був укладений кредитний договір № 68, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати відповідачу кредит, у розмірі 13100,00 грн. строком на 36 місяців до 12 лютого 2011 р.  зі сплатою  відсотків  за користування  кредитом  у розмірі 20 % на рік, а  відповідачка зобов’язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в  строки  та в порядку, встановлених кредитним договором.

 Згідно  з  п. 1.6 вищевказаного договору ОСОБА_1 зобов’язалася здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 363,89 грн. в період до «12» числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту.  

Згідно з пунктом 5.2 договору відповідачка за порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом відповідачка зобов’язалася сплатити на користь банку пеню в розмірі  0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та  відповідачкою 11 лютого 2008 року  був  укладений договір застави № 50, згідно умов якого, відповідачка надала  в заставу належне їй  майно, а саме:  Солярій „Sunvision series 140” № 0408208.

Вищевказане майно належить відповідачці на праві власності, що підтверджено оцінкою комісії банку, і розташовано за адресою: м. Керч, вул. Всесоюзна, 1. Вартість майна, згідно з актом спільної оцінки, складає 26200,00 грн.

Відповідачка в порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, зобов’язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Станом на 01 лютого 2010 року заборгованість відповідачки становить 9791,82 грн., яка складається з наступного: 8795,96 грн. – основний борг; 977,09 грн. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; а також пеня за простроченою заборгованістю зі сплати кредиту та процентів  - 18,77 грн.

Відповідно до п.3.2.2 укладеного сторонами договору кредиту при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, відсоткам, чи комісійними винагородами банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави або видати наказ про примусову оплату боргового зобов’язання, або скористатись своїм правом договірного списання, в тому числі з  рахунків в іншій валюті в сумі, еквівалентній сумі заборгованості за договором кредиту.

Пунктом 3.1.4 договору застави № 50 від 11.02.2008 року передбачено, що у випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також витрати по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізації.

01 вересня 2009 року банком було надіслано відповідачці повідомлення та 03 листопада 2009 року претензію з вимогою про погашення заборгованості за кредитом, що утворилася на той час, однак відповідачка не виконала вимоги банку.

Відповідно до ст. 589 ЦПК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів , неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку з пред’явленням вимоги.  

Відповідно до вимог ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави  здійснюється за рішенням  суду.

Разом з тим, суд не находить підстав для задоволення вимог позивача про звернення стягнення на все рухоме і нерухоме майно відповідачки на суму заборгованості за кредитом, відсоткам і пені у розмірі 9791,82 грн., оскільки згідно з договором застави № 50 вартість заставного майна - Солярія „Sunvision series 140” № 0408208 згідно з актом спільної оцінки, складає 26200,00 грн., при цьому, заборгованість відповідачки за договором кредиту складає суму 9791,82 грн. Отже, суд задовольняючи вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет застави, вважає це достатнім для погашення заборгованості відповідачки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в  особі Філії – Керченського відділення №4552 задовольнити частково і звернути стягнення на предмет застави.

 Згідно п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові  витрати.

Встановлено що при поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у сумі  97,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідачки на користь позивача суми сплаченого судового збору в сумі 97,91 грн.  та суми 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 217,91 грн.

Керуючись ст. ст. 208, 213-215, 218, 224 ЦПК України, ст. ст.16, 526, 527, 530, 589, 590 ЦК України, ст. 19, 20 ЗУ «Про заставу», суд

ВИРІШИВ:

 Позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії – Керченського відділення №4552 до ОСОБА_1 про звернення стягнення – задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави № 50 від 11.02.2008 р. - Солярій „Sunvision series 140” № 0408208, що належить ОСОБА_1, на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», з наданням ВАТ «Державний ощадний банк України» всіх повноважень, необхідних для  здійснення його продажу – у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 68 від 11.02.2008 року в розмірі 9791 грн. 82 коп.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь  ВАТ «Державний ощадний банк України» сплачений судовий збір у сумі – 97 грн. 91 коп.,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 217 (двісті сімнадцять) грн. 91 коп.

 У задоволені  позовних вимог про звернення стягнення на все рухоме і нерухоме майно відповідачки на суму заборгованості за кредитом, відсоткам і пені у розмірі 9791,82 грн - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК м. Феодосії через Керченський міський суд. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяті днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення  суду може бути переглянуте Керченським міським судом АР Крим за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання  копії рішення.

Суддя:          (підпис)                                                        ОСОБА_2

Копія вірна: Суддя –