Справа № 2а- 1602
2010 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 березня 2010 року суддя Ленінського районного суду м. Луганська Бугера О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, 3-я особа ГУ ДКУ в Луганській області, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому зазначив, що вона має правовий статус „дитини війни”, відповідачем їй не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просила поновити строк на звернення до суду із вимогами за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період січень – грудень 2009 року в сумі 1276 гривень 40 копійок.
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та зазначила, що просить після прийняття рішення по справі копію постанови суду направити до її відома.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. Ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Вимоги щодо виплати підвищення з 01.01.2006 року безпідставні, оскільки за Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік була зупинена і до теперішнього часу Закон України №3235 Конституційним Судом України не визнаний неконституційним. Питання, пов’язані з підвищенням пенсії відповідно до ст.6 Закону повинно бути вирішено шляхом внесення змін до Закону, в 2007 році це не було врегульовано. З 01.01.2008 року позивачеві проводиться підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 10% від прожиткового мінімуму, відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
16 березня 2010 року була винесена ухвала про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення №125840 від 03.08.1990 року.
Позивач звертався до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату підвищення до пенсії дитині війни, але листом №3808/Д-15 від 21.12.2009 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня - 406 грн. з 01 липня 2007 року – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року – 415,11 грн.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи, що позивачеві, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (травень – червень 2008 року – по 48,10 грн., липень – вересень 2008 року – по 48,20 грн., жовтень – грудень 2008 року – по 49,80 грн.). Тобто. за період з 22.05.2008 року з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України позивач мав право на проведення відповідного перерахунку.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, наполягання третьої особи щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог суд не приймає до уваги, оскільки згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку на звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, в разі якщо на цьому наполягає одна із сторін. Позивач заявив клопотання про поновлення строку для звернення до суду, оскільки їй стало відомо про порушення її права лише з відповіді ОСОБА_2 пенсійного фонду.
Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності. Суд вважає, що строк для звернення до суду із відповідним позовом не пропущений, оскільки позов поданий 29.12.2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону. А тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню а саме зобов’язанню провести нарахування та виплату суми підвищення до пенсії без визначення остаточного терміну її виплати.
Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивачем було оплачено при подачі позову 3 гривні 40 копійок, з урахуванням часткового задоволення позову, суд вважає, що підлягає відшкодуванню 1 гривня 70 копійок.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни з 01 січня 2009 року.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01 січня 2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: О.В. Бугера