Справа № 2-417/10                            

  Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22  березня  2010   року        Шевченківський  районний  суд  м.Львова

в  складі:  головуючого  судді   Свірідової В.В.

при  секретарі                              Дмитраш  І.І.

        розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові    цивільну справу  за   позовною  заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  регіональної  дирекції  ?ілії  ВАТ СТ „Гарантія”, ВАТ Страхове  товариство „Гарантія”, третьої  особи ПЛФ  ВАТ „Кредобанк”  про  визнання  відмови  незаконною  про  виплату  страхового  відшкодування  та  зобов”язання  відповідача  здійснити  страхову  виплату, стягнення  судових  витрат,-  

УСТАНОВИВ :

         Позивач  ОСОБА_1  звернувся 05  серпня 2009  року  до  суду  з  позовом  до  ОСОБА_2 регіональної  дирекції ?ілії  ВАТ СТ „Гарантія”,  третьої  особи ПЛФ  ВАТ „Кредобанк”  про   стягнення  страхового  відшкодування  з  відповідача  в  сумі 10 546,12  грн.  та  судових  витрат  по  справі. Позивач  неодноразово  уточнював  позовні  вимоги,а  саме 23.10.2009  р. та  18.02.2010 р. Остаточно   ОСОБА_1 звернувся  з  позовом  до ОСОБА_2  регіональної  дирекції  ?ілії  ВАТ СТ „Гарантія”, ВАТ Страхове товариство „Гарантія”, третьої  особи ПЛФ  ВАТ „Кредобанк”  про  визнання  відмови  у  страховій  виплаті  від  23 липня 2009  року  за  № 878  ОСОБА_2 регіональної  дирекції  ?ілії   ВАТ СТ „Гарантія”  незаконною,  зобов”язання  відповідачів  здійснити  страхову  виплату  позивачу  шляхом  виплати  коштів  у  розмірі 10 546,12  грн.  та   стягнення  судових  витрат  з  відповідачів ,  солідарно,   в  сумі 136  грн.  

      Обгрунтовуючи  позовні  вимоги  позивач  зазначив, що   між ним, ОСОБА_1  (позивачем) та (страховиком) – ОСОБА_2  регіональною  дирекцією ?ілії ВАТ СТ “Гарантія” укладено договір №5-1508/08.010 добровільного страхування наземного транспорту „Автокаско”. Згідно даного договору позивач застрахував свій автомобіль та сплачуючи 6773,42 грн. страхового платежу має право на страхове відшкодування при настанні  страхової  події.

        Страхова подія відбулася на території мотелю “DELTA” в містечку Балатонедерікс Кюльтелек (Угорщина).14 липня 2009 року о 21 годині, в сутінках при постановці  авто на паркінг з раптовою появою дітей — велосипедистів, водій застрахованого авто через необережність  незначно пошкодив автомобіль у стовп. Викликати місцеві державні органи обійшлося б страховику у виді компенсації біля 400 000 FT (1400 євро), тобто страхувальник  прийняв міри, щоб не збільшувати витрати Страховика, самостійно зробив незначний  ремонт і на свій ризик (щоб не зустрітися з поліцією), вирушив на Україну.  Менше ніж через дві доби, а саме 16.07.09 р. о 09.29.28 год Страхувальник повідомив Страховика телефоном (див. роздруківку) і отримав рішення надати  авто для огляду  експертам страховика. 17 липня експерти прийняли заяву та оглянули авто, склали акт, сфотографували автомобіль та направили його, позивача, на станцію технічного  обслуговування  для отримання  рахунку. В той же день Страховику був наданий  рахунок  станції технічного  обслуговування  ІЛТА на суму 10546,12 грн.Після здачі всіх документів, позивачу було рекомендовано очікувати рішення оскільки є необхідність вирішити питання з банком стосовно форми оплати. Рішення надійшло поштою 31 липня 2009  року  з відмовою  у  виплаті  страхового  відшкодування.

 Відмову Страховика від 23.07.09 р. №878  вважає  безпідставною  з  наступних підстав. 7 серпня 2008 року позивачем був продовжений договір № 5-1508/08.010 добровільного страхування наземного транспорту „Автокаско”, майнових  інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортим засобом CITROEN C5 реєстраційний  номер ВС 9100ВВ, вартістю 120954,00 грн., випуску 2007 року.Вказаний транспортний засіб призначався для побутових, домашніх та службових потреб (ст. 7 Договору).Відповідно до ст. 9,10 Договору: “Страховим ризиком  вважається дорожньо-транспортна пригода, в тому числі з вини страхувальника, а також пошкодження предметом, що відскочив  чи впав, напад тварин, пожежа, вибу, стихійне лихо, протиправні дії, незаконне  заволодіння”.Відповідно до ст. 17 Договору “Договір діє на території України та Європи”.Відповідно до ст.19 Договору ДТП — подія, що виникла в процесі  руху, включаючи пошкодження. Страховим випадком є подія, що відбулася в період дії Договору страхування, та привела до пошкодження, тобто згідно ст.19.2 у Страховика  виникає обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування. Відповідно до ст.20 ч.3 Договору Страховик має право вжити заходів щодо з'ясування обставин страхового випадку з особами (юридичними, фізичними), що володіють інформацією про обставини страхового випадку.Страхувальник зобов'язаний вжити заходів щодо запобігання та  зменшення  збитків,  завданих внаслідок  настання страхового випадку.Повідомити Страховика не пізніше ніж протягом наступних двох робочих днів.Страхувальник зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи для попередження і зменшення збитків.При виникненні збитків за межами 50 км. зони від місця розміщення Страховика чи за межами України повідомити про те, що сталося страхову компанію по телефону. (ст.21.1.5 Договору).Страховик здійснює оплату витрат Страхувальника на складання акту огляду пошкодження ТЗ (21.1.6.5 Договору).Оскільки в Угорщині, де стався страховий випадок, немає такої  сруктури як ДАІ, то і надати такий документ без оплати 1400 євро неможливо.Крім цього, на даний час ДАІ України надає довідки про ДТП на платній основі без виїзду на місце події, що лише підтверджує незаконність відмови Страховика.Згідно ст. 22.1.8 Договору: “Довідка ДАІ є обов'язкова лише при наявності встановленого винуватця — не водія застрахованого транспортного засобу”.На підставі ст. 22.1.10 Договору Страховик не витребував інших мотивованих документів для вирішення питання.

       Таким чином, Страхувальник  виконав свої зобов'язання. Посилання у відмові є безпідставні з вищенаведених причин і направлені на невиконання договірних  зобов'язань та  є  порушенням Закону  України “Про страхування”.

       Зокрема, відповідно до ст. 25 Закону України “Про страхування”: “Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що  визначається страховиком.

        Відповідно до ст. 26 Закону України “Про страхування”: “Підставою для відмови страховика  у  здійсненні  страхових  виплат  або страхового  відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником-фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

          Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі  з  обгрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій  виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику”.

          Відовідно до п.1.10 Правил дорожнього руху: “Дорожньо-транспортна пригода — подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди  чи  завдані  матеріальні збитки”.

          Отже,на підставі  наведеного вище  позивач  просить  суд  визнати незаконною відмову ОСОБА_2 регіональної дирекції  „Філії ВАТ СТ “Гарантія” від 23.07.2009 за №878. Зобов'язати ОСОБА_2 регіональну дирекцію „Філії ВАТ СТ “Гарантія” та ВАТ  Страхове товариство “Гарантія” здійснити страхову виплату наступним чином: видати кошти у розмірі 10546,12 грн. ОСОБА_1. Стягнути з  відповідачів  в користь ОСОБА_1106 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        В  судовому  засіданні  позивач  ОСОБА_1  позовні  вимоги  підтримав, надавши  суду  аналогічні  пояснення  зазначені  в  позовній  заяві  та  доповненнях  до неї.

        Представник  позивача  ОСОБА_3  в  судовому  засіданні  позовні  вимоги  свого  довірителя  підтримав, надавши  аналогічні  пояснення.

 Представник  відповідачів  ОСОБА_2 регіональної дирекції ?ілії  ВАТ СТ “Гарантія” та Відкритого акціонерного товариства Страхового товариства “Гарантія”-ОСОБА_4  в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, подавши письмове заперечення  суду . В судовому засіданні  дав  пояснення аналогічне письмовому запереченню  та  їхній відмові  вказаній в листі від 23.07.2009 року № 878, зазначивши, що  ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування було відмовлено у зв'язку з ненаданням ним оригіналів наступних документів: довідки ДАЇ, довідки органів МВС та довідки про медичне освідчення водія. На законність своєї відмови, а також на безпідставність вимог позивача, представник відповідачів посилається на п. 21.1. Договору, з якого вбачається, що при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний: п. 21.1.2 Негайно повідомити про те, що сталося відповідні державні органи; п. 21.1.3 Зробити медичне освідчення водія, керуючого застрахованим транспортним засобом на алкоголь та наркотики; 21.1.4. Негайно, але не пізніше ніж протягом двох робочих днів, повідомити про те, що сталося Страховика. Саме цих вимог вказаних пунктів Договору і не було виконано страхувальником, а отже вимоги страхувальника є безпідставними. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідачів, у випадку позивача страховий акт (аварійний сертифікат) не складався, оскільки цей акт є одним із рішень відповідачів та підтверджує факт погодження на здійснення страхової виплати. А оскільки, було прийнято рішення про відмову у виплаті страхувальнику страхової виплати тому в наявності є письмова відмова від 23.07.2009 року № 878.

Представник  третьої особи  ПЛФ ВАТ “Кредобанк” ОСОБА_5 в судовому засіданні подала письмове пояснення по справі та йому аналогічне усному, зазначивши, що позовні вимоги позивача підтримує, а відмову відповідачів вважає безпідставною і просить суд задовольнити вимоги позивача в повному об'ємі. Окрім цього, вказує, що позивач є добросовісним позичальником в їхньому банку і на даний час заборгованості щодо сплати кредиту  за  автомобіль перед банком в нього немає, а тому, банк не заперечує того, щоб страхове відшкодування  було перераховано ОСОБА_1

          Заслухавши  пояснення  сторін, представника  третьої  особи, вивчивши  та  дослідивши  об”ективні  докази  у  справі, суд  вважає, що  позовні  вимоги  підлягають  до   задоволення  з  наступних  підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник  зобов'язується  сплачувати  страхові платежі  та  виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку  здійснити  страхову  виплату  у  строк, встановлений договором.

В судовому засіданні встановлено, що  07 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 регіональною дирекцією філії “Страхового товариства “Гарантія” був укладений договір № 5-1508/08.010 добровільного страхування наземного транспорту „Автокаско”.

У відповідності до умов даного договору страхування, Відкритого акціонерного товариства “Страхового товариства “Гарантія” зобов'язується здійснити страхову виплату ОСОБА_1 у разі настання одного або декількох страхових випадків (пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей та обладнання; незаконного заволодіння транспортним засобом, дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), протиправних дій третіх осіб, пожежі або вибуху в результаті самозаймання, стихійних лих, падіння дерев, будов, предметів, нападу тварин), а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Факт належної сплати Позивачем всіх належних за договором страхових платежів представником  відповідачів  не  заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2009 року о 21 годині, в сутінках при постановці  авто на паркінг на території мотелю “DELTA” в містечку Балатонедерікс Кюльтелек (Угорщина) з раптовою появою дітей — велосипедистів, водій застрахованого авто пошкодив автомобіль у стовп. 17 липня 2009 року експерти страховика прийняли  заяву та оглянули авто та направили  позивача на станцію технічного обслуговування для визначення вартості ремонту та отримання рахунку.  Згідно з поданого рахунку станції технічного обслуговування вартість ремонту   пошкодженого  ДТП автомобіля марки  CITROEN C5, 2007 року  випуску становить  10 546,12 грн. Вказана в рахунку вартість ремонту автомобіля не оспорюється відповідачами.

Клопотань від представника відповідачів щодо призначення судової експертизи на встановлення вартості ремонту автомобіля не подавалося. Враховуючи, що пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП відноситься до страхового випадку , передбаченого договором страхування від 07.08.2008 р. , позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про  виплату страхового відшкодування.

Як вбачається в поданій в матеріали справи письмової відмови страховика, останній відмовив  у  виплаті страхового відшкодування лише з мотивів недотримання  страхувальником пункту 21.1. Договору, з якого вбачається, що при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний: п. 21.1.2 Негайно повідомити про те, що сталося відповідні державні органи; п. 21.1.3 Зробити медичне освідчення водія, керуючого застрахованим транспортним засобом на алкоголь та наркотики; 21.1.4. Негайно, але не пізніше ніж протягом двох робочих днів, повідомити про те, що сталося Страховика. На будь-які інші підстави правомірності своєї відмови  страховик  не  посилається.

Згідно п. 2 ст. 20 Закону України „Про страхування" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як  тільки стане відомо про настання страхового  випадку  вжити заходів щодо  оформлення  всіх  необхідних документів для своєчасного здійснення страхової  виплати або страхового  відшкодування  страхувальнику, з  моменту повідомлення.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик  здійснює  страхову  виплату  відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої   особи,   визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт   (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється  страховиком.  

Відповідно до ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України „Про страхування" страховик має  право  відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, па користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського  чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання  страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання  страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові  перешкод у  визначенні обставин, характеру та розміру збитків; б) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові  у  письмовій формі  з обґрунтуванням  причин відмови.

Рішення про відмову у страховій  виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням  причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для  відмови  у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового  відшкодування страхувальнику.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів,  як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних  документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.

Однак, як вбачається із поданих документів представника відповідачів та поданих ним пояснень  в  судовому  засіданні , протягом двох робочих днів не було оформлено  всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати. Тобто, страховик на протязі  двох  робочих  днів  з дати отримання  заяви від 16.07.2009 року не склав страхового акту (аварійний сертифікат), незважаючи на те, що цей страховий акт разом із заявою страхувальника,  згідно статті 990 ЦК України, є підставою для здійснення страховиком страхової виплати. Відмова страховика на здійснення страхової виплати датується лише 23.07.2009 року. Таким чином, відповідачами неправомірно було прострочено двох денного терміну  на  оформлення необхідних документів  для здійснення позивачу  страхової  виплати.

В пункті 22.1.8 Договору  вказано, що документом, що підтверджує факт настання випадку по ризиках ДТП є довідка ДАЇ із зазначенням дати, часу і місця події, постраждалих осіб, всіх учасників і винуватців події, їхнього місця проживання або роботи, інформації про наявність у них водійських посвідчень, стану осіб — учасників ДТП (тверезий/нетверезий), описом отриманих транспортним засобом пошкоджень. У випадках наявності встановленого винуватця (крім водія застрахованого транспортного засобу) довідка є обов'язковою. Тобто, самим Договором сторони визначили, що довідка є обов'язковою лише при наявності встановленого  винуватця — не  водія застрахованого транспортного засобу.

Окрім  цього, як зазначив позивач, за  місцем вчинення ДТП (Угорщина) такого органу, я ДАІ не існує, а тому, страхувальником представити Довідку ДАЇ з неіснуючого органу неможливо. Представник  відповідачів вказати орган з якого необхідно було представити довіку ДАЇ  з  країни  вчинення ДТП (Угорщина) не  зміг.

Мотивація   представника відповідачів щодо представлення страхувальником довідки з органів МВС про порушення кримінальної справи по факту знищення або пошкодження застрахованого транспортного засобу є безпідставною, оскільки згідно умов Договору вона представляється лише при пошкодженні транспортного засобу в результаті протиправних дій третіх осіб. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що винуватцем пошкодження його транспортного  засобу  є  сам позивач,  як водій  та  власник пошкодженого транспортного засобу.

Як  вбачається  із  пункту 22.1.8 Договору, саме в довідці ДАІ  і  мала міститися інформація щодо стану осіб учасників ДТП (тверезий/нетверезий). Однак, як встановлено в судовому  засіданні  і  це неоспорюється представником відповідачів вказаної довідки не можливо представити не з вини страхувальника, а лише з підстав не існування в країні виникнення ДТП такого органу, як ДАІ.  Окрім цього, позивач заявив, що є тяжко хворим (IV стадія раку), а тому і за станом здоров'я не спроможний вживати алкогольні та наркотичні засоби.

          Окрім цього, як зазначив позивач в Угорщині виклик будь-якого державного органу призвело би до значних додаткових витрат страховика (  біля  1400 євро), що  прямо суперечить умовам  укладеного Договору  та  нормам законодавства України.

Отже, на  підставі  наведеного  вище, суд  вважає, що  позовні  вимоги  позивача   є  підставними  та   підлягають  до  задоволення.  

Відповідно  до  вимог  ст.88 ЦПК  України  з  відповідачів  слід  також  стягнути  понесені  позивачем  судові  витрати  по  справі.

       К еруючись ст.ст.  10, 11, 60, 88,209, 212, 214-215,218 ЦПК України , ст. ст.979, 988, 990, 991 ЦК України,  Законом України „Про страхування" від 07.03.1996 року № 85/96-ВР,  суд,-

в и р і ш и в:

 Позов  задовольнити   повністю.

          Визнати  незаконною  відмову   у  страховій  виплаті  ОСОБА_1  ОСОБА_2  регіональної  дирекції ?ілії  ВАТ  СТ “Гарантія” від 23 липня 2009  року  за № 878.

        Зобов'язати ОСОБА_2 регіональну дирекцію ?ілії  ВАТ СТ “Гарантія” та ВАТ Страхове товариство “Гарантія” здійснити страхову виплату ОСОБА_1  шляхом  виплати коштів у розмірі 10 546,12 грн.(десять тисяч п”ятсот  сорок  шість  грн.12  коп.).

        Стягнути з ОСОБА_2  регіональної  дирекції  ?ілії ВАТ  СТ “Гарантія” та ВАТ Страхове товариство “Гарантія”, солідарно, в користь ОСОБА_1   судових  витрат  по  справі в  сумі  106 грн. – судовий  збір  та 30 грн. витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в  суді, а  всього 136  грн. (сто  тридцять  шість  грн.).

        Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

           Суддя                                          В.В.Свірідова