Р І Ш Е Н Н Я                             Справа  №  2-228/10                                                                     ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 22   березня  2010   року        Шевченківський   районний   суд  м.Львова

в  складі:  головуючого  судді   Свірідової В.В.

при  секретарі                              Дмитраш  І.І.  

з  участю  адвоката                     ОСОБА_1

     розглянувши   у  відкритому   судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.Львові    цивільну   справу  за   позовною  заявою  ОСОБА_2  до  Відкритого  акціонерного  товариства „Брюховицький  деревообробний   комбінат”, третьої  особи  ОСОБА_3  про  стягнення   матеріальної   шкоди, інфляційних   витрат, моральної   шкоди  та  судових  витрат,-  

   УСТАНОВИВ :

   позивач  ОСОБА_2  звернувся  до суду  02 березня 2009  року  з  позовною  заявою  до Відкритого  акціонерного  товариства „Брюховицький  деревообробний   комбінат”, третьої  особи  ОСОБА_3  про  стягнення   матеріальної   шкоди, інфляційних   витрат, моральної  шкоди  та  судових  витрат.  Обгрунтовуючи  свої  позовні  вимоги зазначив, що  рішенням  Шевченківського  районного суду  м.Львова  від  29.09.2007  року  по  справі  № 2-2612/07  за  позовом  ОСОБА_4  до  нього, ОСОБА_2, ВАТ „Брюховицький  деревообробний   комбінат , ОКП ЛОР „БТІ та  ЕО”, третьої  особи  приватного нотаріуса  ОСОБА_5  про  визнання  договору  купівлі-продажу  будівлі  компресорної  частково  недійсним  та  переведення  прав  та  обов”язків  покупця  за  раніше  укладеним  договором  купівлі-продажу на  ОСОБА_4, зобов”язання  ОКП  ЛОР „БТІ та  ЕО”  видати  реєстраційне  посвідчення  на  будівлю  було  відмовлено  у  задоволенні  позовних  вимог.  Рішення  Шевченківського  районного  суду  м.Львова  від  28.09.2007  року   колегією  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного суду  Львівської   області   від  24.12.2007  року  скасовано  та    ухвалено  нове  рішення.  Оскільки  рішення  Шевченківського  районного  суду  м.Львова  апеляційним  судом  було  скасовано  та  в  рішенні  апеляційного  суду  зазначено,  що  ВАТ  „Брюховицький  деревообробний  комбінат„ , в  інтересах  якого  діяв   ОСОБА_3,  уклав  договір  з  ним, ОСОБА_2,   під  впливом  помилки , тому  вважає, що  відповідачем  завдано  такими  діями  йому     матеріальної  шкоди.  Оскільки, він, після  укладення  такого  договору  01.07.2005  р.,  витратив  значні  кошти  на  виготовлення    та  оформлення  певних  документів, технічної  документації  на  земельну  ділянку, збирались  та  оплачувались  відповідні  довідки.  Отже, оскільки  він, позивач,  витратив  багато  коштів,затратив   багато  часу  і  здоров”я  на  виготовлення  документів, частина  яких  на  даний  час  стала  непотрібною,тому  змушений  звернутись  до  суду  за  захистом  своїх  прав.  У  зв”язку  з  тим, що   із  вчиненням  недійсного  правочину   другій  стороні  завдано  збитків  та  моральної  шкоди, вони  підлягають  відшкодуванню  винною  стороною. Матеріальну  шкоду  просить  стягнути  з  відповідача  в  сумі 3249,10 грн. та  моральну  шкоду  в  сумі  30 000  грн., також  просить  стягнути  судові   витрати  по  справі.

      Позивач  неодноразово  утючнював  позовні  вимоги, а  саме  20.07.2009  р.  та 14.10.2009  року  та  остаточно  просить  постановити  суд  рішення, відповідно  до  вимог  ст.ст.22, 23, 216, 229, 625, 1166, 1167  ЦК  України  про  стягнення  з  відповідача  в  користь  позивача 2767  грн.10  коп.  матеріальної   шкоди  та  2017 грн.05  коп. інфляційних  з  врахуванням  індексів  споживчих  цін  в  України  за  період  з  липня  2005  року  по  січень 2008 року  включно, 1 500  грн.  понесених  витрат  на  правову  допомогу, сплачених  30  грн.за  іноформаційне-технічне  забезпечення  розгляду  справи  та  сплачений  судовий  збір.  Також  просить  стягнути  моральну   шкоду  в  сумі 30 000  грн.

       В  судовому  засіданні  позивач  підтримав  позовані  вимоги, давши  аналогічні  пояснення  в   судовому  засіданні.  Просить  позовні  вимоги  задовольнити  повністю.  

       В  судовому  засіданні  представник  відповідача  ВАТ „Брюховицький  деревообробний  комбінат” ОСОБА_6  позовні   вимоги  не  визнала,  представила  суду  письмові   заперечення.  Просить  у  задоволенні  позовних  вимог  відмовити   за   їх  безпідставністю.

       Третя  особа  ОСОБА_3  в  судовому  засіданні  позовні  вимоги  ОСОБА_2  заперечив  та  пояснив,  що  жодних  протиправних  дій   відносно  позивача  не  чинив  як  особисто, так  і  як  представник  ВАТ „  Брюховицького  деревообробного  комбінату”.  

       Заслухавши   пояснення   сторін, третьої  особи,  вивчивши  та  дослідивши  об”ективні   докази  у  справі, суд  вважає,  що  позовні   вимоги  до  задоволення  не  підлягають  з  наступних  підстав.

        Рішенням  Шевченківського  районного  суду  м.Львова  від  29.09.2007  року  по  справі  № 2-2612/07  за  позовом  ОСОБА_4  до   ОСОБА_2, ВАТ „Брюховицький  деревообробний   комбінат , ОКП ЛОР „БТІ та  ЕО”,  третьої  особи  приватного нотаріуса  ОСОБА_5  про  визнання  договору   купівлі-продажу  будівлі компресорної  частково  недійсним  та  переведення  прав  та  обов”язків  покупця  за  раніше  укладеним  договором  купівлі-продажу на  ОСОБА_4, зобов”язання  ОКП  ЛОР „БТІ та  ЕО”  видати  реєстраційне  посвідчення  на  будівлю  було  відмовлено   у   задоволенні  позовних  вимог.

        Рішення  Шевченківського районного  суду  м.Львова  від  28.09.2007  року   колегією  суддів  судової   палати  в  цивільних  справах   апеляційного суду  Львівської   області   від  24.12.2007  року  скасовано  та    ухвалено   нове   рішення. Даним  рішенням   колегії  суддів  судової  палати  в  цивільних  справах  апеляційного  суду Львівської  області  позов  ОСОБА_4  частково  задоволено, а  саме  визнано  договір  купівлі-продажу  будівлі  компресорної   від  01.07.2005  року  за  адресою  м.Львів,  смт.Брюховичі, вул.Незалежності  України,11, укладений  між  ВАТ „Брюховицький  деревообробний  комбінат”  та  ОСОБА_2, посвідчений  приватним  нотаріусом  ОСОБА_5  в  частині  визнання  ОСОБА_2  покупцем  цього приміщення   будівлі  компресорної  частково  недійсним;  переведено  на  ОСОБА_4 права  та  обов”язки  покупця  за  договором  купівлі-продажу  будівлі компресорної   на  умовах  визначених  цим  договором; вирішено  стягнути  з  ОСОБА_4  в  користь  ВАТ „Брюховицький  деревообробний  комбінат”  вартість  продажу  будівлі  компресорної;   стягнути  з  ВАТ” Брюховицький  деревообробний  комбінат”  на  користь  ОСОБА_2  вартість  продажу  будівлі  компресорної;  визнати  ОСОБА_4  покупцем  за    зазначеним  вище  договором ;  у  задоволенні   вимоги  про  зобов”язання  ОКП  ЛОР „БТІ та  ЕО”  видати  реєстраційне  посвідчення  на  будівлю  компресорної  відмовити.

     Ухвалою  колегії  суддів  Судової  палати  у  цивільних  справах   Верховного Суду  України  від  31  березня 2008  року  касаційну  скаргу  ОСОБА_2  відхилено. Рішення  апеляційного суду  Львівської  області  від  24  грудня 2008  року  залишено  без  змін.

      Згідно  статті 22 ЦК  України  особа, якій  завдано  збитків  у  результаті  порушення  її  цивільного  права,  має  право  на  їх   відшкодування.

       Відповідно  до  вимог  статті 23 ЦК  України  особа  має  право  на  відшкодування  моральної  шкоди, завданої   внаслідок  порушення   її   прав.

        В  судовому  засіданні  було  встановлено,  що  позивач  ОСОБА_2  звернувся  до  суду  із  зазначеним  вище  позовом, оскільки   вважає,  що  діями  відповідача, зокрема  ВАТ „Брюховицький  деревообробний  комбінат”  завдано  йому  матеріальної  та  моральної  шкоди. Оскільки  рішення  Шевченківського  районного суду  м.Львова  від  28 вересня 2007  року  апеляційний  судом  Львівської  області  скасовано, тому  йому  завдано  шкоди.

 Відтак, при  укладенні  договору  01  липня 2005  року  з  ВАТ  „Брюховицький  деревообробний  комбінат”  про  купівлю  будівлі-компресорної  в  смт.Брюховичі, ним  було  затрачено  відповідних  коштів  для  виготовлення  технічної   документації, різного  роду  довідок, тому   ним   витрачено  коштів  в  сумі  2 767  грн.10  коп., що  і  вважає  матеріальною  шкодою,  завданою  відповідачем,так  як  після  скасування    апеляційним  судом   рішення  Шевченківського  районного  суду  м.Львова  такі   документи  та   довідки   стали  йому  без  потреби.

          Суд   вважає ,що  вимоги  позивача  є    безпідставні, оскільки  відповідно  до  вимог  ст.1166  ЦК  України  майнова  шкода, завдана  неправомірними  рішеннями, діями  чи  бездіяльністю  особистим  немайновим  правам  фізичної  або  юридичної  особи  відшкодовується  в  повному  обсязі  особою, яка  її  завдала.  Особа, яка  завдала  шкоди, звільняється  від її  відшкодування, якщо  вона   доведе, що шкоди  завдано не  з  її  вини.

        Моральна  шкода, відповідно  до  вимог  ст.1167  ЦК  України,  також  може  бути  відшкодована  лише  особою, яка  її  завдала, за  наявності  її  вини.

         В  судовому  засіданні  позивач  не довів  суду, що  відповідач  вчинив  відносно  нього  неправомірні  дії.  Посилання  позивача  на  рішення  апеляційного  суду, яким  було задоволено  позов  ОСОБА_4,а  відповідно  укладений  договір між   ним  та  ВАТ „Брюховицький  ДОК”  визнано  недійсним  в  частині  покупця,  не  дає  суду  підстав  вважати,  що  відповідачем  спричинено   матеріальної  та  моральної  шкоди  позивачу.

       Посилання  позивача  на  вимоги  ст.216  ЦК  України  суд  вважає  для   даних  правовідносин (про  відшкодування  матеріальної  та  моральної  шкоди)   безпідставним, оскільки  при  вирішення  апеляційним  судом  Львівської   області  зазначеного  вище  позову, яким  було  визнано  частково  недійсним  договір  купівлі-продажу  будівлі, судом   одночасно  було  вирішено  питання  стосовно  стягнення  з  ВАТ  „Брюховицький  деревообробний  комбінат”  в  користь  ОСОБА_2  вартості  продажу   будівлі, відповідно до  вимог  ст.216  ЦК  України.

       Суд  вважає  безпісдтавним  посилання  позивача  на  вимоги  статті  229  ЦК України (правові  наслідки  правочину, який  вчинено  під  впливом  помилки), оскільки  позивач  не  звертався  до  суду  з  позовом   до  відповідача  про  визнання  недійсним  правочину, який  вчинений  під  впливом  помилки  та  такого  рішення  суду  на  даний  час  не  існує. А  покликання  позивача  на  мотивувальну  частину  рішення  апеляційного  суду  не  дає  підстав  позивачу  на  даний  час  звертатись  з  такою  вимогою .

       Суд  також  вважає  безпідставним  посилання  позивача  на  вимоги  ст.625 ЦК  України, оскільки  жодних  зобов”язальних   правовідносин  між  сторонами   не  існувало, а  тому  такі  вимоги   позивача  до  задоволення  не  підлягають.

      Згідно  вимог  ст.88 ЦПК  України  стороні, на  користь  якої  ухвалено  рішення, суд  присуджує  з  другої  сторони  понесені  нею і  документально  підтверджені  судові  витрати.

       Відтак, на  підставі  наведеного  вище, суд  вважає,  що  позовні  вимоги  не  підлягають до задоволення  за    їх  безпідставністю.

       Керуючись  ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214- 215, 218  ЦПК  України ,   ст.ст.22, 23, 216, 229, 625, 1166, 1167   Цк  України , суд ,

                                                                             ВИРІШИВ :

      у  задоволенні  позовних  вимог   ОСОБА_2  до  Відкритого  акціонерного  товариства „Брюховицький  деревообробний   комбінат”, третьої  особи  ОСОБА_3  про  стягнення   матеріальної  шкоди,  інфляційних   витрат, моральної  шкоди  та  судових   витрат    відмовити  за  безпідставністю.  

      Рішення  може  бути  оскаржено   в  апеляційному  порядку  до   апеляційного суду Львівської  області  через  Шевченківський  районний  суд м.Львова  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом  20 днів апеляційної  скарги, з  подачею  її  копії  до апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст.295  ЦПК  України.  

                                   Суддя                                                    В.В.Свірідова