Судове рішення #8357684

 УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010  року                             м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду               Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді           Хруняка Є.В.,

        суддів:               Ладики Я.І.,

                                                                        Гриновецького Б.М.

з участю:     прокурора                              Грищука В.І.

        потерпілої                                   ОСОБА_2

                                захисників               ОСОБА_3,

        засудженого               ОСОБА_4,

       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок  Снятинського районного суду від 15 січня 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком             ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель      АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньо освітою, не одружений, не працюючий, не  судимий, -

засуджений за ст. 286 ч.2  КК України на 3 роки позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

    На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого від відбуття призначеного покарання в частині основного покарання із випробувальним терміном 1 рік.

________________________________________________________________________________

Справа №11-148/2010р.                       Головуючий у І інстанції Боднарук М.В.

Категорія ст. 286 ч.2 КК України               Доповідач: Хруняк Є.В.    

Згідно ст.76 КК України зобов’язано не виїжджати без дозволу кримінально – виконавчої інспекції на інше постійне місце проживання та повідомляти органи цієї інспекції про зміну місця свого проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 – підписку про невиїзд, залишено без зміни до вступу вироку в закону силу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 26 129 грн. 59 коп. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 16.11.2007 року, приблизно о 1 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки "Москвич-2141" д.н.НОМЕР_2, в порушення вимог  п.12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, рухаючись автодорогою в напрямку м. Коломия, в м. Снятин на вул.. Шевченка, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, проявив неувагу до дорожньої обстановки, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу, під час виникнення небезпеки для руху, транспортного,  не вжив заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, внаслідок зносу автомобіля виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення із автомобілем "Форд Транзит" д.н.з. НОМЕР_1  під керуванням ОСОБА_6

 Внаслідок ДТП пасажир автомобіля "Москвич" ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які в момент спричинення були небезпечні для життя, від яких він помер в Снятинській ЦРЛ.

Не погоджуючись із вироком, прокурор подав апеляцію, в якій  просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості злочину, особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким визнати винним і засудити ОСОБА_4  за ст.286 ч.2 КК України та призначити йому більш суворе основне  та додаткове покарання без застосування ст.75 КК України.

В судовому засіданні апеляційного суду прокурор вніс зміни до апеляції, в якій просить вирок щодо ОСОБА_4 змінити і виключити  з резолютивної частини вироку вказівку про заборону ОСОБА_4І без дозволу кримінально – виконавчої інспекції не виїжджати на інше постійне місце проживання . На підставі п.2 ст.76 КК України у резолютивній частині  вироку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - - виконавчої інспекції.

В решті вирок залишити без зміни .

            Адвокат  ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_4  в поданій апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вважає, що досудове та судове слідство по справі проведено неповно, однобічно, а тому безпідставно визнано винним у вчиненні цього злочину ОСОБА_4.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та захисника ОСОБА_3, які підтримали свої доводи викладені в своїх апеляціях, засудженого, який погодився з апеляцією адвоката,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у зміненому вигляді підлягає задоволенню, а апеляція адвоката не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив дійсні обставини справи, дав правильну юридичну оцінку неправомірним діям засудженого , обґрунтував вирок належними доказами та правильно кваліфікував його дії за ст.286 ч.2 КК України.

Так, із показань потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що він  проїжджаючи на автомобілі марки "Форд Транзит" по своїй смузі руху, побачив, як автомобіль марки "Москвич"  занесло на його смугу руху, внаслідок чого, сталося зіткнення під час якого, з автомобіля "Москвич" випав пасажир на проїжджу частину дороги.

Про те, що зіткнення автомобілів сталося на смузі руху автомобіля "Форд Транзит", підтверджується також: протоколом огляду місця події та схемою до нього ( а.с.7-9); фототаблицею до огляду місця ДТП (а.с.10-13); даними, що містяться в протоколі відтворення обстановки і обставин події (а.с.135-137).

Згідно висновків авто технічних експертиз (а. с. 175 – 186), зіткнення автомобіля марки "Москвич" з автомобілем марки "Форд Транзит" відбулось на смузі руху останнього, в районі розташування початку слідів коліс мікроавтобуса та початку осипу уламків бамперів.

В момент первинного зіткнення автомобіль марки "Москвич" міг рухатись в стані бокового зносу ( з розворотом вліво, тобто проти руху годинникової стрілки) на смугу зустрічного руху. Водій ОСОБА_4 повинен був керуватися технічними вимогами пунктів 1.5 ч.1; 12.1; 12.2 та 11.2 Правил дорожнього руху України в частині того, що застосовані ним методи керування автомобілем марки "Москвич" призвели до втрати поперечної стійкості і, як наслідок, до його виїзду на смугу зустрічного руху, де й відбулося його зіткнення з мікроавтобусом марки "Форд Транзит".

Ці обставини спростовують показання ОСОБА_4, а також твердження, наведені в апеляції адвоката ОСОБА_3, про те, що в даній дорожньо – транспортній пригоді не встановлено винуватість ОСОБА_4, а тому слід провести повторну експертизу, однак яку саме, адвокат у своїй апеляції і поясненнях не вказала.

За таких обставинах, апеляція адвоката не підлягає задоволенню.

Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її  виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону судом дотримані.

Як видно із вироку, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4, в достатній мірі врахував особу засудженого, зокрема те, що він раніше не притягувався до кримінальної  відповідальності, позитивно характеризується та розкаявся у вчиненному, стан його здоров'я.

З урахуванням наведених обставин справи, суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнив його від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, суд, при звільненні ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, поклав на нього обов'язок не виїжджати на інше постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції, цим самим допустив неправильне застосування кримінального закону, оскільки в п.2 ст.76 КК України передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції, а тому вирок в цій частині підлягає зміні.

З огляду на наведене,  апеляційних підстав для скасування вироку колегія суддів не встановила.

у х в а л и л а :

Апеляцію у зміненому вигляді прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити, а захисника ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Вирок  Снятинського районного суду від 15 січня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_4 за ст. 286 ч.2 КК України – змінити.

Згідно ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий                                 Є.В. Хруняк

Судді:                                         Я.І.Ладика

                                                                                                                       Б.М.Гриновецький

Згідно з оригіналом

Суддя                                         Є.В. Хруняк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація