Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНО)

30 грудня 2009 року                                                                                                                м. Чернівці     Шевченківський районний суд м. Чернівці  в складі :

               Головуючого-судді                 Слободян Г.М.,

               при секретарі                      Мельник І.В.

               за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу  № 2-3473/09 за позовною заявою Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного банку, в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -                  

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2009 р. в суд із вищезазначеним позовом звернувся АК Промислово-Інвестиційний банк, в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці до ОСОБА_2, ОСОБА_3, обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що 05.12.2007 р.  між вищевказаним банком і ОСОБА_2 було укладено кредитний  договір №3062, згідно з умовами якого, останній ознайомившись, отримав в банку кредит у розмірі 67 000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % у доларах США і комісійної винагороди – 300 грн., із кінцевим терміном повернення – не пізніше 04.12.2010 р.

Вказували, що в забезпечення повернення кредиту за даним кредитним договором було укладено 05.12.2007 р. договір про заставу транспортних засобів №12490, належним чином належним чином посвідчений нотаріально, майновим поручителем в  якому по кредитних боргових зобов’язаннях виступав ОСОБА_3, передавши в заставу банку – причіп бортовий тентований, марки ORTMANN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та вантажний автомобіль тентований, марки DAF, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2. На підставі Договору про заставу транспортних засобів зареєстровані обтяження в реєстрі обтяжень рухомого майна.

Зазначали, що в порушення п.п. 2.4, 5.2.1, 5.2.2 Кредитного договору ОСОБА_2 не належним чином виконані взяті кредитні зобов’язання, згідно графіку, кредит не погашався, не сплачувалися відсотки і, відповідно комісія за користування кредитом, у зв’язку із чим, а також не реагуванням з боку відповідачів на попередження про погашення кредиту добровільному порядку, вважали за необхідне стягнути з останніх, зокрема ОСОБА_2 , як боржника, так і ОСОБА_3, як майнового поручителя, солідарно заборгованість за кредитними зобов’язаннями перед наведеним вище банком, яка, станом на 16.09.2009 р. становить: 2858,75 доларів США; із яких 680,62 долара США – пеня по прострочених відсотках за користування кредиту; 2178,13 доларів США – пеня по простроченому кредиту – по сумі пені, та загальна заборгованість за кредитним договором № 3062 від 05.12.2007 р., підлягає стягненню на їх думку у розмірі, що складає 60176,95 доларів США та 3460,00 гривень, із яких: 50238,00 дол. США – заборгованість по кредиту, 7080,20 дол. США – заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках, 2858,75 дол. США – пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 3460,00 грн. – прострочена комісійна винагорода за управління кредитом. Посилаючись на ч. 2 ст. 192 ЦК України, зважаючи на те, що кредит був отриманий ОСОБА_2 в іноземній валюті (доларах США), а також ч. 3 ст. 533 ЦК України, ст.ст. 1046, 1054 ЦК України ,враховуючи і те, що при прийнятті рішення про стягнення заборгованості в національній валюті України з наступним придбанням банком іноземної валюти виникне курсова різниця, і внаслідок чого, банк понесе додаткові витрати по сплаті збору до Пенсійного фонду (п. 5 ст. 1 ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»), просили стягнути на користь АК Промислово-Інвестиційного банку, в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці заборгованість за кредитним договором №3062  від 05.12.2007 р. в розмірі 60176,95 дол. США та 3460,00 грн. простроченої комісійної винагороди за управління кредитом солідарно з ОСОБА_2, шляхом звернення стягнення на кошти та ОСОБА_3, шляхом звернення стягнення на причіп бортовий тентований, марки ORTMANN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та вантажний автомобіль тентований, марки DAF, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , із реалізацією через прилюдні торги ,та стягнення із останніх, солідарно, на користь вищенаведеного банка, в особі філії суму судових витрат: у розмірі 212,39 дол. США по оплаті судового збору та 120 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги повністю підтримала і у наданих суду поясненнях  посилалася на обставини викладені в заяві.

В засіданні, просила, надавши згоду, на заочний розгляд справи, стягнути солідарно з відповідачів зазначену в позовній заяві суму заборгованості перед банком, шляхом звернення, як на кошти ,так і на передані в заставу за договором про заставу транспортних засобів №12490 від 05.12.2007 р. – самі транспортні засоби - причіп бортовий тентований , марки ORTMANN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та вантажний автомобіль тентований, марки DAF, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2. Крім цього, просила стягнути судові витрати, а саме по сплаті судового збору в сумі 212,39 дол. США та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, а також понесені додаткові витрати пов’язані із викликом відповідачів до суду через засоби масової інформації (зокрема, в газеті «Урядовий кур’єр» - платіжне доручення №1759 від 18.12.2009 р. в сумі 630 грн., та газеті «Буковина» - платіжне доручення №1760 від 18.12.2009 р. в сумі 150 грн.)

Відповідачі, відповідно ОСОБА_2 і  ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з’явилися, з повернутих, відповідно, поштових повідомлень вбачалося, що останні судові повістки і матеріали не отримали, у зв’язку з відсутністю за місцем проживання і терміном зберігання, однак, відповідачі були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи через засоби масової інформації, останніми, відповідно, не було представлено відомостей про поважність причини їх неявки до суду.

В судовому засіданні представник позивача надала згоду, в силу ст. 224 ЦПК України щодо заочного розгляду даної справи, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наведеним вище позовом в заочному порядку, що не суперечить і відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, яка повністю підтвердила обставини, наведені в позовній заяві щодо оформлення між відповідачем ОСОБА_2 і АК Промислово-Інвестиційним банком, в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці» кредитного договору, отримання відповідачем ОСОБА_2 кредиту, заборгованість за яким станом на 16.09.2009 р. становить 60176,95 дол. США і 3460,00 грн. і яка, останнім не погашена, ухиляючись від її погашення, оформлення, відповідно із відповідачем ОСОБА_3 договору застави транспортних засобів і передачу останніх в заставу банку, вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Суд, об’єктивно дослідивши і оцінивши належним чином докази по справі, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 05 грудня 2007 р. між Акціонерним комерційним Промислово-Інвестиційним банком, в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №3062 (а.с. 8,11) на отримання грошових коштів на умовах забезпеченості, повернення , строковості, платності та цільового характеру використання, із сплатою процентів за користування кредитом, із сплатою відсотків за користування кредитом, із відсотковою ставкою 13 % річних в доларах США. Банком відповідачу ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 67 000 доларів США в безготівковому порядку, шляхом перерахування з позичкового рахунку №22035550833083 на поточний рахунок №26206501833083, що належить останньому (а.с. 7).

Згідно умов даного договору (п. 3.2) нарахування банком відсотків та комісійних за користування кредитом починається з дати перерахування коштів безпосередньо з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

Права і обов’язки банку дотримано, банком ОСОБА_2 кредитні кошти було надано, роз’яснено умови договору наведеного вище, який є двостороннім, ОСОБА_2 із умовами кредитного договору був ознайомлений, даний договір підписав власноручно, отримавши особисто копію договору (а.с. 11).

Відповідно до графіку погашення кредиту ,який також підписаний ОСОБА_2 (а.с. 11 оборот), останнім щомісячно повинно вноситися 1862 долара США. Однак, даний графік погашення кредиту ОСОБА_2 було не дотримано, на відповідні попередження банку (а.с. 5) останній не реагував, отримуючи належним чином від банку повідомлення по листу з вимогою щодо погашення кредиту.

Крім наведеного вище, судом установлено, що 05.12.2007 р. між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір про заставу транспортних засобів (а.с. 12), із яким, останній належним чином ознайомлений, про що свідчить підпис останнього.

За умовами цього договору, ОСОБА_3 виступив майновим поручителем по кредитних зобов’язаннях ОСОБА_2, передавши в заставу банку рухоме майно, зокрема транспортні засоби - причіп бортовий тентований , марки ORTMANN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та вантажний автомобіль тентований, марки DAF, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2.

На попередження про виконання взятих перед банком, як майнового поручителя по кредитному договору (на його виконання) № 3062 від 05.12.2207 р. (а.с. 6) ОСОБА_3 не реагував, будучи належним чином повідомленим про це листом-попередженням з вимогою щодо погашення кредиту.

Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 14,15) свідчить, що об’єктом обтяження є вищенаведені транспортні засоби, боржником за реєстром значиться ОСОБА_3

Розрахунком заборгованості (а.с. 19) ОСОБА_2, станом на 16.09.20099 р. значиться заборгованість по кредиту, нарахованим і несплаченим відсоткам в доларах США в розмірі 7080,20 дол. США. Розрахунок проведений банком по комісійній винагороді (що проводиться нарахування в національній валюті) відносно ОСОБА_2 за кредитним договором №3062 від 05.12.2007 р. свідчить про заборгованість у 3460,00 грн. (а.с. 20). Розрахунками, відповідно а.с. 21,22 пені і пені по відсотках простроченого кредиту підтверджено заборгованість у ОСОБА_2, відповідно в розмірі – 2178,13 та 680,62 дол. США.

Таким чином, аналізуючи у сукупності зібрані по справі докази, які є належними і допустимими, судом установлено наявність неналежного виконання відповідачами взятих на себе зобов’язань, відповідно, на виконання кредитного договору №3062 від 05.12.2007 р., укладеного між банком і ОСОБА_2, що призвело до наявності в останнього заборгованості в сумі 60176,95 доларів США та 3460,00 гривень.

    А, тому, суд, погодившись із доводами, наведеними в позовній заяві та представника позивача про стягнення заборгованості у валюті, вважає, що чинним законодавством і зокрема п.10 Положення про кредитування, затвердженого постановою Правління НБУ №246 від 28.09.1995р., передбачено можливість надання банками – резидентам України кредитів в іноземній валюті. Частиною 2 ст.192 ЦК України іноземна валюта ( а в даному випадку – це долар США) може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

    Статтею 533 ч.3 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. А, отже зобов’язання по кредитному договору відповідачем ОСОБА_2 повинні виконуватись належним чином, а це повернення кредиту та сплата відсотків за користування ним у строки, в розмірі і валюті, як це  визначено договором.

    Крім того, суд вважає, що при поверненні відповідачем заборгованості в національній валюті України і наступним придбанням банком іноземної валюти виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату винесення рішення відрізняється від курсу на день виконання рішення суду, внаслідок чого банк понесе додаткові витрати по сплаті збору до Пенсійного фонду України, адже відшкодування боржниками таких витрат не передбачене.

    А, оскільки і судовий збір, згідно платіжного доручення в іноземній валюті №10 від 17.09.2009р. (а.с.31,32) оплачений в доларах США, суд вважає за можливе в силу ст.88, 89 ЦПК України стягнути солідарно з відповідачів і дану суму – у 212,39 доларів США судових витрат.

    Відповідно до ст.1054 ЦК України «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Згідно ст.ст.526, 549, 550 ЦК України «зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

    Стаття 553 ЦК України за договором поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

    Ч.1. ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.590 ч.1 ЦК України).

    На підставі викладеного, а також, виходячи з вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідачів солідарно підлягають і стягненню судові витрати, як по сплаті судового збору в сумі 212,39 доларів США, так і 120 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також понесені додаткові витрати, пов’язані із викликом до суду (згідно відповідно платіжних доручень №№1759, 1760 від 18.12.2009р.) через засоби масової інформації (газети «Урядовий кур’єр», «Буковина») в  загальній сумі – 780 грн.

    На підставі наведеного, керуючись ст.ст.526, 527, 530-531, 549-552, 553, 554, 625, 553 ч.3,  589 ч.1, 617, 1048, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, п.10 Положення про кредитування, затвердженого постановою Правління Національного банку України №246 від 28.09.1995 р., суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного банку в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості задовольнити.

    Стягнути на користь Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного банку в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці (р/р 290969021, код 09356164, МФО 356163) у відділенні Промінвестбанку в м. Чернівці суму заборгованості за кредитним договором №3062 від 05.12.2007 р. в розмірі 60176,95 доларів США та 3460,00 гривень, з яких: 50238,00 доларів США – заборгованість по кредиту, 7080,20 доларів США – заборгованість по нарахованих  та несплачених відсотках; 2858,75 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань, 3460,00 грн. – прострочена комісійна винагорода за управління кредитом солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом звернення стягнення на кошти та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, шляхом звернення стягнення на причіп бортовий тентований, марки ORTMANN, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та вантажний автомобіль тентований, марки DAF, 2002 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, із реалізацією останніх через прилюдні торги.

    Стягнути на користь Акціонерного комерційного Промислово-Інвестиційного банку в особі філії Відділення Промінвестбанку в м. Чернівці з відповідачів солідарно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати, зокрема: по сплаті судового збору в розмірі 212,39 доларів США, згідно платіжного доручення в іноземній валюті №10 від 17.09.2009р.; по витратах на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120,00 грн., згідно платіжного доручення №1076 від 17.09.2009р., - на розрахунковий рахунок №290969021 код 09356164, МФО 356163 у відділенні Промінвестбанку м Чернівці, а також, на цей же рахунок понесені додаткові витрати, пов’язані із викликом до суду через засоби масової інформації в газетах «Урядовий кур’єр», «Буковина» в сумі 780 грн., згідно, відповідно платіжних доручень №1759, 1760 від 18 грудня 2009р.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський райсуд м. Чернівці шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

        Суддя                                                                  Слободян Г.М.