УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/705/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача-1: Петрушевська Ю.В. - довіреність від 29.08.2019 за вих. №33/14-19/30;

від позивача - 2 : не прибув,

від відповідача: не прибув;

прокурор: Вихристюк О.Л., службове посвідчення №043741 від 14.07.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Го1) Житомирської обласної державної адміністрації

2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"

про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 145,9 га на території Карабчиївської сільської ради, скасування державного акту на право постійного користування землею та зобов`язання повернути земельну ділянку

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів пред`явив позов до ТОВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код СДР110У: 00476843) про припинення права постійного користування 8 земельними ділянками, розташованими на території Ружинського району Житомирської області, проте на територіях різних сільських рад таких, як: Плосківської, Ягнятинської, Карабчиївської, Вербівської, Верхівнянської, Прибережненської, Дерганівської та Ружинської з цільовим призначенням для риборозведення на промисловій основі; скасування відповідних державних актів на право постійного користування спірними земельними ділянками, виданими Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству; скасування записів про реєстрацію Державних актів на право простійного користування відповідними землями; зобов`язання ТОВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код 00476843) повернути Житомирській обласній державній адміністрації визначені позовом 8 земельних ділянок водного фонду.

Щодо кожної з восьми земельних ділянок заявлено чотири позовних вимоги, що загалом складає 32 позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.06.2019 позовну заяву залишено без руху; керівнику Бердичівської місцевої прокуратури надано строк (протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду) для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання підтвердження УДКС України у м. Житомирі факту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в сумі 61472,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення №898 від 20.06.2019.

У встановлений судом строк керівником Бердичівської місцевої прокуратури зазначені в ухвалі недоліки усунуто.

З огляду на вищевикладене, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.07.2019 об 11:30 год. (справа № 906/622/19).

В послідуючому, господарським судом ухвалою від 10.07.2019 роз`єднано позовні вимоги в окремі провадження щодо кожної з земельних ділянок водного фонду, що розташовані на території Плосківської сільської ради, Ягнятинської сільської ради, Карабчиївської сільської ради, Вербівської сільської ради, Верхівнянської сільської ради, Прибережненської сільської ради, Дерганівської сільської ради, Ружинської сільської ради Ружинської району.

Згідно вищезазначеної ухвали копії позовної заяви та документи, долучені до неї, передано для присвоєння номерів справ автоматизованою системою документообігу.

Вимоги керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів про:

- припинення права постійного користування земельною ділянкою, площею 145,9 га, розташованою на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, з цільовим призначенням для риборозведення на промисловій основі Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код СДР110У: 00476843), яке здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ 05-14№000008, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству.

- скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14№000008, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству.

- скасування запису про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ 05-14№000008, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 14.

- зобов`язання Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код 00476843) повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 145,9 га, розташовану на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, що фактично використовується Товариством, до земель державної власності шляхом складання акту прийому-передачі,

виділено в окреме провадження та присвоєно номер справи 906/705/19.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на безпідставне фактичне користування відповідачем земельної ділянкою площею 145,9 га, розташованою на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, з цільовим призначенням для риборозведення на промисловій основі Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство".

Також слід зазначити, що в матеріалах справи міститься клопотання відповідача за вх. №02-44/1069/19 про зупинення провадження у справі, відповідно до якого ТОВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" наполягає на зупиненні провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верхового Суду справи №587/430/16-ц, оскільки предметом розгляду цієї справи є правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави.

Разом з тим, за результатом дослідження процесуальних документів у справі №587/430/16-ц, прийнятих Великою Палатою Верховного Суду суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач просить зупинити провадження до закінчення розгляду справи, де прокурор виступав самостійним позивачем. В даному випадку прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Житомирської ОДА та ГУ Держгеокадастру, що є різними формами представництва інтересів держави.

Відповідно до пункту 7 частини 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оцінивши в сукупності заяву відповідача про зупинення провадження разом з доданими до неї доказами та матеріали справи в цілому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, тому в задоволенні вказаної заяви суд відмовляє.

Крім цього, в матеріалах справи міститься заява ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за вх.№02-44/1068/19 від 22.07.2019 про залишення позову без розгляду, оскільки прокурор не зазначив причин неможливості здійснення позивачами, які є самостійними юридичними особами, захисту порушених прав та інтересів в судовому порядку самостійно. Тому, відповідач вважає, що згідно положень ч. 3 ст. 4, ст. 53 ГПК України у бердичівської місцевої прокуратури відсутня процесуальна дієздатність для звернення до суду з даним позовом.

Прокурор в судовому засідання позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача-1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Позивач-2 в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення адресату поштового відправлення.

Також слід зазначити, що в матеріалах справи містяться пояснення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо позову (а.с. 84-86 том 2), з яких вбачається, що позивач-2 вважає, що згідно вимог ст. 59, ст. 122, ст. 141 ЗКУ України після припинення діяльності Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, земельні ділянки повинні були повернутися у розпорядження Житомирської обласної державної адміністрації. Разом з тим, позивач-2 звертав увагу суду на те що згідно приписів ч. 4 ст. 122 ЗК України та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області до його повноважень відноситься розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів. Земельні ділянки водного фонду не є об`єктом розпорядження позивача-2. При прийнятті рішення позивач-2 покладався на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив.

29.11.2019 на електронну пошту суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №906/705/19, оскільки між адвокатом Козловим А.І. (який представляє інтереси відповідача у даній справі) та ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (відповідач) триває процедура розірвання договору про надання юридичних послуг через надмірну зайнятість адвоката та систематичне відкладення розгляду справи. Проінформовано суд, що представляти інтереси відповідача буде адвокат Новік М.М., та оскільки 04.12.2019 о 10:30 год. адвокат Новік В.М. прийматиме участь в судовому засіданні Голосіївського районного суду міста Києва та не зможе бути присутнім на судовому засіданні у даній справі.

З приводу клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

В даному випадку строк розгляду справи по суті, з урахуванням строку зупинення провадження у справі для розгляду заяви про відвід судді, спливає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.97 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, господарський суд Житомирської області відмовляє відповідачу в клопотанні про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено в позові, Бердичівською місцевою прокуратурою опрацьовано інформацію органів державної влади та контролю та матеріали кримінального провадження №12016060290000154 від 26.05.2016 щодо використання земельних ділянок водного фонду на території Ружинського району Житомирської області, за результатом чого встановлено наступне.

Рішенням сесії Ружинської районної ради народних депутатів від 16.12.1994 в постійне користування Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству передано земельну ділянку водного фонду, зокрема площею 145,9 га на території Карабчиївської сільської ради (державний акт на право постійного користування серія ЖТ 05-14 №000008, зареєстрований в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користувачі землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за №14 від 22.12.1994).

Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області №32-ДП від 15.02.1996 прийнято рішення про приватизацію Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства.

Відповідно до Законів України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", "Про приватизацію державного майна" і наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській! області №70-ВАТ від 30.07.1999 (а.с. 66 том 1), в ході проведення приватизації на базі Житомирського обласного державного сільськогосподарсько-рибоводного підприємства створено СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство".

Згідно Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства від 30.03.1999, до статутного капіталу СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство" (СВАТ "Житомиррибгосп") не увійшло державне майно - об`єкти, які підлягають приватизації, зокрема ставки та гідротехнічні споруди. Підтвердженням цього є Акт оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого заступником начальника регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 30.03.1999 (а.с. 47-49 том 1) та План приватизації Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, затвердженого заступником начальника регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 28.11.1999 (а.с. 70-81 том 1).

Як вбачається з інформації Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 30.06.2000 №1568 (а.с. 67-69 том 1) у переліку нерухомого майна, яке передано у власність СВАТ "Житомиррибгосп", відсутні земельні ділянки, водні об`єкти (ставки) та гідротехнічні споруди.

Гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, які в процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу СВАТ "Житомиррибгосп", відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752, передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання вказаного наказу 22.08.2003 гідротехнічні споруди СВАТ "Житомиррибгосп" передано ДП "Укрриба", на підтвердження чого в матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду господарського товариства СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 22.08.2003 з додатком (а.с. 60-64 том 1).

В подальшому ДП "Укрриба" вказані гідротехнічні споруди передано в оренду СВАТ "Житомиррибгосп" на підставі укладеного договору.

Наказом регіонального відділення фонду державного майна України по Житомирській області від 15.05.2003 №289 процес приватизації СВАТ "Житомиррибгосп" був завершений.

З 23.01.2012 СВАТ "Житомиррибгосп" реорганізовано шляхом і перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (ТДВ "Житомиррибгосп").

Однак, СВАТ "Житомиррибгосп", а в подальшому ТДВ "Житомиррибгосп" використовує до цього часу вищевказану земельну ділянку водного фонду на території Ружинського району на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, який видавався Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарське рибоводному підприємству 22.12.1994.

Також з Статуту ТДВ "Житомиррибгосп" вбачається, що вказане товариство створене у формі товариства з додатковою відповідальністю шляхом перетворення СВАТ "Житомиррибгосп" та є правонаступником всіх прав та обов`язків СВАТ "Житомиррибгосп".

Згідно даних наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТДВ "Житомиррибгосп" зареєстроване 23.01.2012.

СВАТ "Житомиррибгосп" згідно даних наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано 30.07.1999 на підставі розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації №283 від 30.07.1999 (а.с. 87 том 1).

Згідно інформації Регіонального відділення ФДМУ в Житомирській області від 31.05.2019 № 03/1347 (а.с. 43-44 том 1) з дати реєстрації СВАТ "Житомиррибгосп" 30.07.1999 Житомирське обласне державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство припинене.

За інформацією Бердичівського управління ГУ ДФС Житомирській області згідно бази даних за кодом ЄДРПОУ 00476843 рахується СВАТ "Житомиррибгосп" та його правонаступник ТДВ "Житомиррибгосп.

Виходячи з вищенаведеного, Житомирське обласне державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство припинено в результаті реорганізації (шляхом перетворення) у СВАТ "Житомиррибгосп", на підтвердження чого в матеріалах справи міститься наказ Регіонального відділення ФДМУ №70-ВАТ "Про створення акціонерного товариства" (а.с. 90-92 том 1) та розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації №283 від 30.07.1999 (а.с. 87 том 1).

Згідно ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-XII (в редакції, чинній і момент виникнення правовідносин), право постійного користування або право власності посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статтею 92 Земельного кодексу України (від 25.10.2001 №2768-III) передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1). Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (ч. 2).

Пунктом "в" ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України (від 25.10.2001 №2768-III) визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, крім іншого, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств установ та організацій.

Також відповідні норми містить і ст. 27 Земельного Кодексу України (від 18.12.1990 №561-XII) згідно яких, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі, зокрема, припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Отже, враховуючи вищевказані вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що у разі припинення діяльності (реорганізація чи ліквідації) державних чи комунальних підприємств, установ і організацій право постійного користування земельною ділянкою припиняється і в порядку правонаступництва до нової (новоствореної, реорганізованої) особи не переходить.

Тобто з моменту припинення Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства припинено право користування земельною ділянкою, площею 145,9 га, розташованою на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Аналогічної позиції дотримано в постановах Вищого господарського суду України від 14.12.2016 у справі №911/109/16 та постанові Верховної суду від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17.

Слід зазначити, що відповідно ст. 108 ЦК України у разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи (аналогічна ст. 37 ЦК УРСР).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сфера використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Порядок набуття, виникнення, а також припинення права постійного користування земельною ділянкою, що, зокрема, перебуває у державній чи комунальній власності, врегульований виключно нормами Земельного кодекс України.

Так, Земельний кодекс України (від 18.12.1990 №561-XII) та Земельний кодекс України (від 25.10.2001 №2768-III) не передбачають жодних виняткових підстав для набуття права користування земельними ділянками правонаступниками колишніх землекористувачів.

Статтею 37 ЦК УРСР (чинного на час виникнення правовідносин) та ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" встановлювалося, що юридична особа припиняє свою діяльність шляхом ліквідації чи реорганізації (перетворення). Отже перетворення державного підприємства у ВАТ є юридичним фактом для припинення його права на користування земельною ділянкою.

Автоматичне переоформлення прав землекористування діючим законодавством України не передбачено, тобто, перехід до правонаступника СВАТ "Житомиррибгосп" та ТДВ "Житомиррибгосп" майнових прав і обов`язків Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства не породжує автоматичний перехід до новоствореного підприємства відповідача права саме постійного користування земельною ділянкою.

Крім того, такого порядку набуття права користування земельною ділянкою, як перехід права постійного користування землею за розподільчим балансом до новоствореної юридичної особи в результаті виділу, нормами ЗК України не передбачено.

Судом встановлено, що Житомирське обласне державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство, якому було надано в постійне землекористування спірну земельну ділянку площею 145,9 га, припинило свою діяльність 30.07.1999.

Спірна земельна ділянка площею 145,9 га перебуває у фактичному користуванні новоствореної юридичної особи - ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", яка є правонаступником СВАТ "Житомиррибгосп".

В свою чергу слід відзначити, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в статутному капіталі ТДВ "Житомиррибгосп" відсутня частка держави. Разом з тим з інформації Регіонального відділення ФДМУ від 31.05.2019 вбачається, що і в статутному капіталі СВАТ "Житомиррибгосп" державна частка відсутня (а.с. 43-44 том 1).

Отже ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" не є підприємством державної або комунальної власності, а тому нього не поширюється дія статті 92 ЗК України щодо права постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

В пункті 6 розділі 10 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, чинне законодавство України не містить норм, які б передбачали можливість правонаступництва саме в земельних правовідносинах і не регулює заміну землекористувача, а розповсюджується на право юридичної особи на переоформлення права постійного користування при його наявності, або на оформлення права користування у встановленому чинним законодавством порядку без визначення конкретних строків такого оформлення. У даному випадку відповідач не є підприємством, установою, організацією, які належать до державної або комунальної власності, а відповідно може набути земельну ділянку у користування на умовах оренди і які мають переважні права на належне оформлення правовідносин з власником землі.

Суду не подано докази того, що ТДВ "Житомиррибгосп" та СВАТ "Житомиррибгосп" зверталися до уповноважених органів з заявами про оформлення права на землю відповідно до чинного земельного законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, площею 145,9 га, розташованою на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, яке здійснюється на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14 №000008, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів №14 від 22.12.1994.

Щодо позовних вимог про скасування державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14 № №000008, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, скасування запису про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14 №000008, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів №14 від 22.12.1994 та скасування в запису щодо державної реєстрації зазначеного вище державного акту в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за №14 слід зазначити наступне.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов`язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Судом встановлено, що Державний акт серії ЖТ 05-14 №000008 від 22.12.1994 (а.с. 120-123 том 1) був виданий та зареєстрований в Книзі записів актів на право постійного користування землею за №14 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству на підставі рішення сесії Ружинської районної ради народних депутатів від 16.12.1994.

Враховуючи припинення діяльності Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства Державний акт серії ЖТ 05-14 №000008 від 22.12.1994 на право постійного користування земельною ділянкою площею 145,9га, розташованою на території розташованою на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області підлягає скасуванню.

Враховуючи, що вимоги про скасування запису про реєстрацію Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14 №000008 від 22.12.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №14 є похідною від скасування Державного акту на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14 №000008, суд вважає, що така вимога також підлягає задоволенню.

Крім того суду зазначає, що 01.01.2013, у зв`язку із набранням чинності Закону України "Про державний земельний кадастр", постанови КМУ від 17.10.2012 №1051 "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" та відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме органом державної реєстрації прав. Тобто з 01.01.2013 територіальні органи Держгеокадастру України позбавлені повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою. Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Міністерство юстиції України.

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особам здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх користування.

Відповідно до положень ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинам третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Земельні ділянки згідно вищевказаних державних актів на право постійного користування надані в користування для риборозведення на промисловій основі.

Згідно інформації Відділу в Ружинському районі Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, вищевказані, вищевказані земельні ділянки рахуються за Житомирським обласним державним сільськогосподарсько-рибоводним підприємством, є землями державні власності (а.с. 140 том 1). Таким чином, питання щодо передачі у користування земельних ділянок згідно вищевказаних державних актів на право постійного користування відноситься до компетенції Житомирської обласної державної адміністрації.

Разом з тим враховуючи, що судом припиняється право постійного користування земельною ділянкою площею 145,9 га, розташованої на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, з цільовим призначенням для риборозведення на промисловій основі Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код ЄДРПОУ: 00476843), яке здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ 05-14 №000008, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству, скасовано державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14 №000008, виданий 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству та скасовується запис про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ 05-14 №000008, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 14, у суду наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код ЄДРПОУ 00476843) повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку водного фонду загальною площею 145,9 га, розташовану на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, що фактично використовується Товариством, до земель державної власності шляхом складання акту прийому-передачі.

Як зазначалося раніше, в матеріалах справи міститься заява ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за вх.№02-44/1068/19 від 22.07.2019 про залишення позову без розгляду, оскільки прокурор не зазначив причин неможливості здійснення позивачами, які є самостійними юридичними особами, захисту порушених прав та інтересів в судовому порядку самостійно. Тому, відповідач вважає, що згідно положень ч. 3 ст. 4, ст. 53 ГПК України у Бердичівської місцевої прокуратури відсутня процесуальна дієздатність для звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши зазначене клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Підставою для звернення прокурора з даним позовом визначено саме невжиття Житомирською обласною державною адміністрацією та ГУ Держгеокадастру в Житомирській області протягом тривалого часу заходів до усунення порушень, які мали місце при використанні відповідачем зазначеної земельної ділянки водного фонду державної власності, що свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держав та призводить до спричинення суттєвої шкоди державним інтересам, підриву основ фінансово-економічної діяльності держави, оскільки до бюджету не надходять в повному обсязі кошти від використання вищевказаних земельних ділянок.

Крім того, Бердичівською місцевою прокуратурою за результатами вивчення в березні 2019 року стану законності використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки водного фонду.

13.03.2019 на адресу Житомирської обласної державної адміністрації направлено лист (а.с. 191-193 том 1) для вжиття відповідних заходів реагування на усунення вищевказаних порушень вимок земельного законодавства.

10.05.2019 від Житомирської обласної державної адміністрації надійшла відповідь (а.с. 194 том 1), з якої вбачається, що адміністрацією доведено до відома ТДВ "Житомиррибгосп" умови користування земельними ділянками водного фонду державної власності згідно вимог чинного законодавства, та рекомендовано укласти договори оренди на земельні ділянки водного фонду.

Крім того, 11.06.2019 Бердичівською місцевою прокуратурою також направлено лист (а.с. 195-197 том 1) до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області для вжиття відповідних заходів реагування до усунення вищевказаних порушень вимог земельного законодавства відповідачем.

Листом від 19.06.2019 ГУ Держгеокадастру в Житомирській області повідомлено, що у Відділі контролю за використанням та охоронною земель в Андрушівському, Бердичівському, Любарському, Ружинському та Чуднівському районах Управління з контролю за використанням та охоронною земель ГУ Держгеокадастру і Житомирській області відсутня інформація стосовно вказаних у фактів порушень ТДВ "Житомиррибгосп" вимог земельного законодавства при використанні на території Ружинського району земельних ділянок водного фонду на підставі зокрема державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЖТ 05-14 №000008. Заходи державного контролю з використанням та охоронною земельне проводились, акти реагування не вносились.

Виходячи з наведеного вище, господарський суд вважає, що сам факт не звернення до суду Житомирською обласною державною та ГУ Держгеокадастру в Житомирській області з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказані органи державної влади неналежно виконують свої повноваження щодо усунення порушень прав власника (т.б. держави) щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Щодо посилань відповідача на пропуск Бердичівською місцевою прокуратурою Житомирської області строку позовної давності, суд відзначає слідуюче.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності встановлення судом факту доведеності порушення права особи, яка звернулися до суду з позовом.

За нормами статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, ст. 268 ЦК України визначено, що позовна давність не поширюється на ряд вимог.

В п.5.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що в статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. З частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення.

Враховуючи те, що ТДВ "Житомиррибгосп" до теперішнього часу використовує спірні земельні ділянки в порушення вимог чинного земельного законодавства, тобто за відсутності оформленого у встановленому законом порядку права, суд дійшов висновку, що до вказаних вимог позовна давність не поширюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити право постійного користування земельною ділянкою, площею 145,9 га, розташованою на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, з цільовим призначенням для риборозведення на промисловій основі Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (код ЄДРПОУ: 00476843), яке здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЖТ 05-14№000008, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству.

3. Скасувати державний акт на право постійного користування землею серії ЖТ 05-14№000008, виданого 22.12.1994 Житомирському обласному державному виробничому сільськогосподарсько-рибоводному підприємству.

4. Скасувати запис про реєстрацію Державного акту на право простійного користування землею серії ЖТ 05-14№000008, зареєстрованого в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Ружинської районної ради народних депутатів за № 14.

5. Зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Київська, 60, ід. код 00476843) повернути Житомирській обласній державній адміністрації (10014, місто Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 1, ід. код 00022489) земельну ділянку водного фонду загальною площею 145,9 га, розташовану на території Карабчиївської сільської ради Ружинського району Житомирської області, що фактично використовується Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", до земель державної власності шляхом складання акту прийому-передачі.

6. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Київська, 60, ід. код 00476843)

- на користь Прокуратури Житомирської області (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 7684,00 грн. сплаченого судового бору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.12.19

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - позивачам (рек. з повід.)

4 - відповідачу (рек. з повід.)

5 - Бердичівській місцевій прокуратурі (рек. з повід.)

6 - прокуратурі Житомирської області