Ухвала

Іменем України

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 755/18912/18

провадження № 61-18285ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року у складі судді Марфіної Н. В. та постановуКиївського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О. за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сергієнка Олексія Миколайовича, державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк»

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на рішення та дії начальника Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнка О. М., державного виконавця Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Сороки В. І., у якій просив суд: визнати неправомірною та скасувати постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 49186402 від 12 жовтня 2017 року; визнати неправомірними дії державного виконавця Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Сороки В. І. щодо підготовки звіту про оцінку майна ОСОБА_1 від 12 вересня 2018 року у виконавчому провадженні № 49186402; визнати неправомірними дії начальника Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнка О. М. та державного виконавця Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Сороки В. І. щодо передачі на реалізацію нерухомого майна ОСОБА_1 через електронні торги ДП «СЕТАМ» у виконавчому провадженні № 49186402.

Скарга мотивована тим, що 04 листопада 2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49186402. Постановою державного виконавця від 12 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 49186402 було призначено суб`єкта оціночної діяльності для оцінки нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Згідно із вказаною постановою від 12 листопада 2017 року, проведення оцінки майна було доручено ТОВ «Приватна експертна служба», якою 12 вересня 2018 року було підготовлено звіт про оцінку майна скаржника, а саме - об`єкта незавершеного будівництва, а також двох земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район , Вишенківська с / р , с. Петровське . Відповідно до висновку про вартість нерухомого майна, вартість об`єкта незавершеного будівництва склала 1 566 900,00 грн, вартість земельних ділянок 329 400,00 грн та 328 700,00 грн, разом 2 225 000,00 грн., що є меншим від суми боргу за виконавчим листом від 04 серпня 2015 року, яка складає 2 551 961,58 грн. У подальшому нерухоме майно боржника ОСОБА_1 було передано на реалізацію через електронні торги ДП «СЕТАМ», що підтверджується повідомленням щодо наявності арештованого майна від 08 жовтня 2018 року № 37707 з доданими до нього документами та заявкою на реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні № 49186402. ОСОБА_1 не погоджується із оскаржуваним звітом про визначення вартості майна від 12 вересня 2018 рок. Крім того, посилається на порушення державним виконавцем положень частини 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки право власності боржника ОСОБА_1 чи інших осіб на об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок готовністю 90% не зареєстровано в установленому законом порядку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що ОСОБА_1 не надав доказів протиправних дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна.

ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав 09 жовтня 2019 року до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року та постановуКиївського апеляційного суду від 30 липня 2019 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і задовольнити скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та навести підстави для поновлення строку, надавши відповідні докази.

У листопаді 2019 року надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 про неможливість виконання ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, оскільки, починаючи з 11 жовтня 2019 року договір про надання правової допомоги від 23 січня 2019 року між ним та ОСОБА_1 припинено. На підтвердження указаних обставин додано копію додатку угоди № 2 від 11 жовтня 2019 року до договору про надання правової допомоги від 23 січня 2019 року.

На виконання ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року особою, яка подала касаційну скаргу, надано до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстав для поновлення строку.

В поданій заяві ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 390 ЦПК України просив поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст постанови отримано його представником ОСОБА_2 09 вересня 2019 року. Крім того, зазначає, що в матеріалах цивільної справи відсутні докази про вручення (видавання) оскаржуваної постанови раніше ніж 09 вересня 2019 року апеляційним судом.На підтвердження указаних обставин додано фотокопії: розписки від 21 листопада 2019 року про ознайомлення з матеріалами цивільної справи, супровідний лист апеляційного суду від 06 серпня 2019 року про направлення копії оскарженого рішення, опис цивільної справи, протокол судового засідання від 30 липня 2019 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З урахуванням того, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року та постановиКиївського апеляційного суду від 30 липня 2019 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року та постановуКиївського апеляційного суду від 30 липня 2019 року за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сергієнка Олексія Миколайовича, державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сороки Валерія Івановича, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат