Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2221/19

Номер провадження: 2-з/511/11/19

"13" грудня 2019 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Іванової О. В. ,

при секретарі судового засідання Кириловій І.В.,

розглянувшу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області матеріали цивільної справи за позовом

позивача: ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 ,

до

відповідачів: Громадська організація «Об`єднання садоводів масиву Христинівський», адреса розташування: 67471, Одеська область, Роздільнянський район, с. Хоминка,

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_2 ,

Головного управління Держгеокадастру Одеської області (ЄДРПОУ 39765871) адреса розташування:65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд.83,

треті особи: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_3 ,

ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 , тел. НОМЕР_4 ,

ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_6 , тел. НОМЕР_5 ,

ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_7 , тел. НОМЕР_6 ,

про визнання протоколу та рішення про позбавлення земельної ділянки недійсним; про скасування підстави виникнення та рішення про державну реєстрацію права власності,

встановив:

В листопаді 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання протоколу та рішення громадської організації про позбавлення земельної ділянки недійсним; про скасування підстави виникнення та рішення про державну реєстрацію права власності, відповідно до якого просив суд:

- визнати протокол засідання Ради ГО ОСМ «Христинівський» № 8 від 26.11.2016 року недійсним;

-скасувати наказ від 05.06.2018 року Головного управління Держгеокадастру № 15-3570/13-18СГ відносно земельної ділянки із кадастровим № недійсним;

-скасувати рішення № 42783966 від 31.08.2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,06га з кадастровим № НОМЕР_7 ;

-заборонити відчуження земельної ділянки з кадастровим № до набрання законної сили рішення за даним позовом;

-представником позивача визнати ОСОБА_7 на підставі довіреності від 04 листопада 2019 року.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 27 листопада 2019 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

13.12.2019 року позивач через канцелярію суду надав уточнену позовну заяву.

Ухвалою Роздільнянсьуого райннго суду від 13.12.219 року відкрито провадження та справа призначена в загальному позовному провадженні до підготовчого засідання.

13.12.019 року через канцелярію суду позиваче надано клопотання про заорону відчуження земельної ділянки з кадастровим номером № 5123981400:01:001:3112 до набрання законної сили рішення по справі № 511/2221/19.

Заява про забезпечення позову розглядається судом при відкритті провадження у справі без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що заява позивача ОСОБА_8 про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Відповідно до частини другої статті 149ЦПК забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 п.2 та п.4 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до п.п.5, 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

При цьому, згідно роз`яснень, які містяться в п.4 вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених положень законодавства та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в контексті вимог даної заяви, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з`ясувати яким чином обраний позивачем захід забезпечення позову буде захищати його трудові права під час розгляду справи та у разі можливого задоволення позову до набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, заявником не надано жодних доказів на підтвердження імовірності відчуження майна відповідачем по справі, обгрунтування його необхідності та не наведено жодних ризиків.

Тобто, зважаючи на те, що позивач у заяві про забезпечення позову належним чином не недав доказів на підтвердження імовірності відчуження майна відповідачем по справі та не обґрунтував наявність саме реальної загрози істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб призведе до порушення вимог ч.3 ст.150ЦПК України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки вид забезпечення позову, обраний позивачем, в даному випадку не буде співмірним із заявленими позовними вимогами, а також не буде дотримано вимог про пропорційність втручання у право на мирне володіння майном визначеним цілям.

Керуючись ст.ст.149-154, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Об`єднання садоводів масиву Христинівський», ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру Одеської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протоколу та рішення про позбавлення земельної ділянки недійсним та скасування підстави виникнення та рішення про державну реєстрацію права власності. - відмовити повністю.

Роз`яснити заявнику, що він має право на повторне звернення до суду з цією заявою у разі надання доказів, які б підтверджували факт можливого відчуження майна, наявність ризиків.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

С Суддя: О. В. Іванова