Справа № 2 – 267

                                                                                                             2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року                                  Тульчинський районний суд

                      Вінницької області

В складі головуючого судді            Берегового О.Ю.

при секретарі                                    Носулько К.П.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво  

В С Т А Н О В И В :

        Позивач звернувся до суду з позовом до Тульчинської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серії ВВ № 723898 від 22.03.2004 року, ним було  придбано нерухоме майно, часткою 29/50, яке розташоване в м. Тульчині по вул. Желюка, 4. В послідуючому у нього виникла необхідність частково переобладнати частину приміщення у житлове приміщень та житлово-готельний комплекс і відповідно до рішень Тульчинської міської ради йому було надано дозвіл та затверджено містобудівне обґрунтування розміщення даних будівель на земельній ділянці, яка належить йому на праві власності. Коли він провів значну частину робіт по переобладнанню вказаних приміщень, то виявилось, що у нього не вистачає коштів на здійснення всіх робіт відповідно до містобудівного обґрунтування. Тому ним було переобладнано частину приміщень в житлову будівлю позначену в технічній документації літерою «Д1»загальною площею 47,40 кв.м, житловою-28,90 кв.м, а іншу частину в гараж-позначений літерою «Д2» та господарську будівлю позначену літерою «П». Незважаючи на те, що він здійснив вказані переобладнання за власний рахунок і власними силами, він не може належним чином зареєструвати за собою право власності на дані будівлі оскільки вони вважаються самочинно переобладнаними.

       В зв’язку з цим, позивач звернувся до суду та просить постановити рішення, в якому визнати за ним право власності на самочинно збудоване майно.

       В судовому засіданні позивач позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

       Судові витрати з відповідача просив не стягувати.

       Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про визнання позову та розгляду за відсутністю їх представника.

      Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив:

      згідно копії свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 22.03.2004 року  позивачу на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.03.2004 року належить право власності на майно, яке складається з 29/50 частин майнового комплексу, що знаходиться по вул. Желюка №4 в м. Тульчині.

         Відповідно до рішення №836 від 28.04.2009 року про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення і функціонування на земельній ділянці фізичної особи ОСОБА_1 по вул. Желюка , 4 в м. Тульчині індивідуального житлового будинку та житлово-торгівельно – готельного комплексу та рішення №194 від 20.05.2009 року про надання дозволу громадянам міста на побудову, перебудову, добудову господарських та житлових приміщень позивачу надано дозвіл на будівництво житлово-торгівельно-готельного комплексу.

        Як свідчить довідка видана КП «Тульчинське МБТІ»  19.06.2009 року за

 № 102, позивачем самовільно переобладнано частину нежитлової будівлі в житловий будинок «Д1»; загальною площею-47,40 кв.м., житловою-28,9 кв.м, гараж «Д2», а також переобладнано прохідну в господарську будівлю «П», загальною площою 31, 90 кв.м.   згідно  довідки характеристики будівель та споруд.

       Вказані господарські будівлі переобладнані у власній будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці, що належить  позивачу на праві власності, про що свідчить копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 396565 від 17.07.2006 року (а.с.10).  

       Отримати свідоцтво про право власності на проведені перебудови,  ОСОБА_1 не має можливості, так-як всі проведені будівельні роботи здійснені без проектної документації, та являються самовільними.      

      За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

       На підставі ст. 328 ЦК України, позивач має право на набуття права власності на підставах, що незаборонені законом, зокрема за рішенням суду. Відповідно до цієї ж статті право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів, що поділяються на первісні та похідні. Отже, у позивача виникло право власності на новостворене майно за первісних підстав – вперше, що відображено в ч. 2 ст. 331 ЦК України, тобто з моменту завершення будівництва.

       Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України.

       Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судовий збір сплачений ОСОБА_1 підлягає зарахуванню в дохід держави.

       Керуючись  ст. 328, 331, 386, 392, ЦК України ст. 4, 8, 10,15, 18, 57-60, 64, 81, 88, 209-213 ЦПК України,  суд –  

                                                            В И Р І Ш И В :

                  Позов задовольнити.    

              Визнати за ОСОБА_1, право власності на  самочинно переобладнані у нежитлові будівлі: житловий будинок, позначений літерою «Д1»; загальною площею-47,40 кв.м., житловою-28,9 кв.м, гараж «Д2», а також  господарську будівлю «П», що знаходяться по вул. Желюка №4 в м. Тульчині Вінницької області.

              Судові витрати зарахувати в дохід держави.

   Тульчинському МБТІ провести відповідну реєстрацію за ОСОБА_1 щодо права власності вказаного нерухомого майна.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подачі заяви до апеляційного суду Вінницької області.

            Суддя Тульчинського

            районного суду:                                                              ОСОБА_2