ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 667/111/15-ц

Номер провадження: №22-ц/819/1487/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2019 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

Орловської Н.В.,

секретар судового засідання Прушинська О.В.,

адвокат Гонтаренко А.К.

представник позивача Бурдакова Ю. О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Гонтаренка Артема Костянтиновича , який діє в інтересах ОСОБА_3 , на рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31 серпня 2015 року у складі судді Прохоренко В.В. у справі за позовом Кредитної спілки «Громада» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У січня 2015 року кредитна спілка «Громада» (далі - КС «Громада») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 липня 2013 року між КС «Громада» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 452, відповідно до умов якого останньому надано кредит в сумі 23 136 грн. строком до 15 липня 2014 року зі сплатою 46 % річних.

Того ж дня, з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, між КС «Громада» та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 укладено договір поруки №452п, за яким останні виступили солідарними поручителями та зобов`язались відповідати за зобов`язаннями позичальника - ОСОБА_4 у повному обсязі.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 30 грудня 2014 року утворилась заборгованість у сумі 30 219,17 грн., яку ані позичальник, ані поручителі не сплатили, незважаючи на неодноразові звернення до них КС «Громада», позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором від 15 липня 2013 року № 452 в сумі 35 078,21 грн., з яких 22547,01 грн. заборгованість за кредитом, 12531,20 грн заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 31 серпня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на користь КС «Громада» заборгованість по кредиту в розмірі 35078,21 грн., з якої заборгованість по кредиту 22547,01 грн., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 12531,20 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі адвокат Гонтаренко А.К., діючий в інтересах ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 35078 грн. 21 коп. скасувати й ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року апеляційну скаргу Гонтаренко А.К. в інтересах ОСОБА_3 відхилено.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31 серпня 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року касаційну скаргу Гонтаренка А.К. в інтересах ОСОБА_3 задоволено частково.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 05 квітня 2017 року в частині вирішення позовних вимог КС «Громада» до ОСОБА_3 скасовано.

Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Отже, справа переглядається судом апеляційної інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 на користь КС «Громада».

У відзиві на апеляційну скаргу КС «Громада», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просила у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справ, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник всупереч умовам кредитного договору від 15 липня 2013 року не виконав взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення наданого йому кредиту та процентів за його користування, а відповідачі, як його поручителі, мають солідарну відповідальність перед позивачем.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на встановлених судом обставинах та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Частиною четвертою статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Судом встановлено, що 15 липня 2013 року між КС «Громада» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 452, відповідно до умов якого останньому надано кредит в сумі 23 136 грн на строк 12 місяців зі сплатою 46 % річних (а.с.5).

15 липня 2013 року з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, між КС «Громада» та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 укладено договір поруки № 452п, за яким останні зобов`язались солідарно відповідати за зобов`язаннями позичальника - ОСОБА_4 .

Зі змісту укладеного поручителями правочину вбачається, що поручителі, у тому числі ОСОБА_3 , зобов`язалися відповідати за зобов`язаннями позичальника у повному обсязі, тобто за повернення суми кредиту, процентів за його користування, підвищеного проценту відповідно до умов кредитного договору, неустойки та штрафних санкцій у разі наявності таких, а також за відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням або неналежними виконанням позичальником умов кредитного договору.

Згідно п.3.1 кредитного договору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіку розрахунків щомісячних платежів (додаток № 1 до кредитного договору), останній із яких повинен бути внесений 15 липня 2014 року.

Останній платіж за кредитним договором № 452 від 15 липня 2013 року позичальником було сплачено у квітні 2014 року.

Відповідно до наданого КС «Громада» розрахунку кредитної заборгованості на 15 липня 2013 року загальна сума заборгованості становить 35 078,21 грн (том 1, а. с. 204).

У пункті 3.1 договору поруки визначено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом трьох років після закінчення зобов`язань за кредитним договором від 15 липня 2013 року № 452.

Умовами кредитного договору визначено, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься відповідно до графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1).

Згідно з графіком розрахунків, який міститься в додатку 1 до кредитного договору від 15 липня 2013 року № 455, повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється щомісячними платежами.

Умовами договору поруки, викладеними у пунктах 1.2, 1.3, 2.3 встановлено, що у разі невиконання боржником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення суми кредиту, процентів за користування, підвищеного проценту, неустойки та інших штрафних санкцій.

Отже, вирішуються спір, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що оскільки кредитним договором передбачено обов`язок позичальника сплачувати чергові платежі щомісяця, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст.261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до позичальника та обрахування встановленого ч.4 ст.559 ЦК України 6-місячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

Судом не враховано, що в разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим, правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань.

Суд першої інстанції, стягуючи солідарно заборгованість за кредитним договором, не врахував вищенаведених норм матеріального права та обставин справи, не з`ясував, коли позичальник здійснив останній платіж за цим договором за кожною із складових заборгованості, оскільки саме з цієї дати обраховується строк пред`явлення вимоги до поручителя в межах 6 місяців за кожним місячним платежем та встановлюються обставини, за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє.

Крім того, слід зазначити, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця у такому випадку забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не пред`являв до позичальника та поручителів вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, оскільки наявні вимоги про виплату боргу, направлені позивачем позичальнику та поручителям лише містять пропозицію сплатити прострочену заборгованість, а також попередження про те, що у разі непогашення простроченої заборгованості спілка буде вимушена звернутися з позовом про дострокове повернення кредиту.

Отже, у цій справі нараховування передбачених договором процентів за кредитом може мати місце лише в межах визначеного договором строку кредитування.

Як вбачається із графіка розрахунків (додаток №1 до кредитного договору 152 від 15.07.2013 року), чергові платежі позичальник повинен був здійснювати не пізніше 20 числа кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст.261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.

Отже, у межах визначеного законом строку до сплати належить черговий щомісячний платіж, визначений станом на 15.07.2014 року: по сплаті тіла кредиту - 2708,13 грн. та проценти за користування кредитними коштами у розмірі 710,39 грн., що в загальному розмірі складає 3418,52 грн.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги у наведеній частині слід визнати обґрунтованими, а рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31 серпня 2015 року змінити на підставі ст.376 ЦПК України в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Громада», зменшивши загальний розмір стягнення з 35078,21 грн. до 3418,52 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Гонтаренка Артема Костянтиновича , який діє в інтересах ОСОБА_3 , задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м.Херсона від 31 серпня 2015 року змінити в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Громада» з 35078,21 грн. до 3418,52 грн.

В іншій частині рішення суду не переглядалось, як таке, що не оскаржувалось.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом 30 днів з часу складання повного тексту рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складання повного тексту постанови - 13 листопада 2019 року

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

Н.В.Орловська