ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02.10.2009 р. 14 год. 34 хв. № 2а-10192/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. вирішив адміністративну справу
за позовом до відповідача 1 до відповідача 2 третя особаДержавної податкової адміністрації України (далі -позивач) старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вольфа О.Л. Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кермач Ігор Миколайович
провизнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2009 року, зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача:Індутна К.В. (довіреність від 26 січня 2009 року № 10-2018/170)
від відповідача1,2: від третьої особи:Рекашова А.М. (довіреність від 12 грудня 2008 року № 25-22/1206) не прибув
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вольфа О.Л. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2009 року № 10880468 та зобов`язання усунути допущене порушення; про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вольфа О.Л. про відкриття виконавчого провадження від 19 січня 2009 року № 10880468 та зобов`язання винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам статті 19 Закону України „Про виконавче провадження" у виконавчому листі Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 листопада 2008 року № 2-а-207/2008 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови -начальника управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Чернівецькій області, виданому на виконання постанови Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 листопада 2008 року у справі №2-а-207/2008, не зазначено прізвище судді та секретаря, які підписали виконавчий лист, не зазначено номер судового рішення, за яким видано виконавчий лист, а також ідентифікаційний номер стягувача. За таких обставин державний виконавець, на думку представника позивача, протиправно прийняв до виконання згаданий виконавчий лист.
Водночас позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом.
Представник відповідачів щодо позову заперечила з огляду на те, що, оскаржувані дії державного виконавця та винесена ним постанова про відкриття виконавчого провадження є правомірними та відповідають вимогам Закону України „Про виконавче провадження".
Крім того, зазначила, що відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а тому відповідачем у справі не може бути державний виконавець.
Водночас, представник відповідача вказала на пропуск позивачем 10 денного строку звернення до суду і наполягала на відмові у задоволенні позову з цієї підстави.
Третя особа в судове засідання не прибула, представника не направила, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
Ухвалою суду від 28 серпня 2009 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21 вересня 2009 року, яке відкладалося на 02 жовтня 2009 року через неприбуття третьої особи.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 02 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
На виконанні у Департаменті державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист від 20 листопада 2008 року № 2-а-207/2008, виданий Шевченківським районним судом міста Чернівці щодо примусового виконання постанови Шевченківського районного суду міста Чернівці від 20 листопада 2008 року у справі № 2-а-207/2008року про поновлення Державною податковою адміністрацією України ОСОБА_1 на посаді першого заступника голови -начальника управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Чернівецькій області.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вольфа О.Л. від 19 січня 2009року №10880468 відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа.
Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Таким чином, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Вольф О.Л. не може бути відповідачем у цій справі. Належним відповідачем у справі є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно зі статтею 124 Конституції України всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України „Про виконавче провадження" (далі -Закон).
Відповідно до абзацу другого статті 5 Закону державний виконавець здійснює всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Частиною 1 статті 24 Закону передбачено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред`явлений на виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Положеннями статті 19 Закону визначено вимоги до виконавчого листа. Зокрема, встановлено, що у виконавчому документі повинно бути вказано дату і номер рішення, за яким видано виконавчий лист, ідентифікаційний код суб`єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб -платників податків), а також виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
На підставі викладеного суд вважає обґрунтуваним твердження позивача, що виконавчий лист від 20 листопада 2008 року №2-а-207/2008, виданий Шевченківським районним судом міста Чернівці, не відповідає вимогам до виконавчого документа, оскільки у ньому не зазначено дату і номер рішення, за яким видано виконавчий документ, а також прізвище уповноваженої особи, що підписала цей документ. Суд не бере до уваги доводи позивача щодо відсутності у виконавчому листі дати набрання законної сили рішенням, що підлягає виконанню. Як вбачається зі змісту виконавчого листа, постанова суду підлягає негайному виконанню.
Необґрунтованим є твердження позивача про необхідність зазначення ідентифікаційного коду боржника суб`єкта господарської діяльності у виконавчому документі, прийнятому до виконання, оскільки цей реквізит не є обов`язковим у виконавчому документі, а тому його відсутність жодним чином не перешкоджає відкриттю виконавчого провадження та вчинення інших виконавчих дій
Беручи до уваги наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки за наявності виявлених недоліків виконавчого листа від 20 листопада 2008 року № 2-а-207/2008, виданого Шевченківським районним судом міста Чернівці, державний виконавець безпідставно прийняв його до виконання та виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
Водночас суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду,якщо не встановлено інше,обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 181 КАС України встановлено спеціальний порядок і строки оскарження та скасування постанов, винесених у виконавчому провадженні.
Зокрема, скарга на дії, рішення чи бездіяльність органу державної виконавчої служби може бути подана протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії.
Оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження винесено державним виконавцем 19 січня 2009 року, а позов до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач подав лише 19 серпня 2009 року, тобто через 7 місяців після спливу строку на оскарження.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовується тим, що про невідповідність виконавчого листа вимогам Закону позивачу стало відомо 27 липня 2009 року, а саме з моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Однак, суд вважає, що дізнатись про це позивач мав можливість і повинен був з часу отримання оскаржуваної постанови, зокрема з 28 січня 2009 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 100 КАС України пропущення строків звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Керуючись статтями 3, 5, 19, 24 Закону України „Про виконавче провадження", статтями 159, 161-163, 181 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Власенкова О.О.