ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 листопада 2009 року 12:46 № 2а-6845/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Чернишевій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (позивач)
до відповідача 1Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -відповідач 1)
до відповідача 2Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі -відповідач 2)
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: Погребний С.Б. (за довіреністю)
від відповідача:Федоренко С.В. (за довіреністю)
Обставини справи:
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача 1, а після зміни, уточнення та доповнення позовних вимог -також до відповідача 2, про визнання протиправною та скасування постанови начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Власюка Д.В. від 12 червня 2009 року про відмову в задоволенні відводу головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Федоренка С.В., визнання обґрунтованими та задоволення заяв від 09 та 12 червня 2009 року про відвід головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Федоренка С.В. та про зобов`язання відповідачів винести постанови про задоволення заяв від 09 та 10 червня 2009 року про відвід головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Федоренка С.В.
Позовні вимоги мотивовані необґрунтованою відмовою начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Власюка Д.В. у задоволенні заяв про відвід державного виконавця у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_1 проти України», яким державу Україну зобов`язано виконати рішення Васильківського міського суду Київської області від 31 січня 2002 року у справі № 2-7/2002 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області в частині повернення документів громадської організації «Любава».
Представник відповідача 1 в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, вважаючи його необґрунтованим з огляду на відсутність підстав для відведення державного виконавця, визначених статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач 2 письмових пояснень до суду не подав, представника в судове засідання не направив, хоча про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі частини 3 статі 160 КАС України в судовому засіданні 05 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
15 лютого 2007 року Європейський Суд з прав людини виніс рішення у справі № 25476/02 «ОСОБА_1 проти України», яким визнано порушення державою Україна відносно ОСОБА_1 пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод по невиконанню протягом чотирьох років 11 місяців негрошової частини рішення Васильківського міського суду Київської області від 31 січня 2002 року у справі № 2-7/02 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо повернення документів громадської організації «Любава».
Головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Федоренком С.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду від 29 грудня 2007 року № 2-07/02 щодо виконання вищевказаного рішення Васильківського міського суду від 31 січня 2002 року у справі № 2-7/02.
09 червня 2009 року представник позивача - представником стягувача у виконавчому провадженні звернувся до начальника відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області із заявою про відвід державного виконавця Федоренка С.В. Підставою для відводу зазначено, зокрема, невизнання Федоренком С.В. рішення Європейського Суду з прав людини у справі «ОСОБА_1 проти України`та неоскарження ним в апеляційному порядку ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2008 року у справі № 6-165/08, що стало причиною та наслідком незнання способу та порядку виконання рішення Європейського Суду з прав людини у справі «ОСОБА_1 проти України`в частині виконання рішення Васильківського міського суду Київської області від 31 січня 2002 року у справі № 2-7/02.
Зі змісту позову у його первинній редакції вбачається, що надалі представником позивача -представником стягувача у виконавчому провадженні подано заяву про відвід державного виконавця від 10 червня 2009 року, яка обгрунтовувалась невизнанням Федоренком С.В. рішення Європейського Суду з прав людини у справі «ОСОБА_1 проти України»; запереченням ним щодо задоволення клопотання про поновлення Апеляційним судом Київської області строку на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 22ц-2130/09; не оскарженням в апеляційному прядку ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2008 року у справі № 6-6-/08 про зміну способу та порядку виконання рішення Васильківського міського суду Київської області від 31 січня 2002 року у справі № 2-7/02; неознайомленням з матеріалам справи № 2-60/08, що стало наслідком його необізнаності під час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі № 22ц-2130/09.
Копію заяви про відвід державного виконавця від 10 червня 2009 року та доказів її направлення на адресу відповідачів позивач та її представник суду не надали. Натомість, в матеріалах справи міститься копія заяви про відвід державного виконавця від 12 червня 2009 року, адресованої Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, у якій підстави для відводу державного виконавця є ідентичними тим, про які згідно з первинною редакцією позову зазначається у заяві від 10 червня 2009 року.
Пояснити причини розбіжності у датах заяви про відвід державного виконавця, а саме щодо 10 та/або 12 червня 2009 року, представники сторін не змогли, стверджуючи, що мала місце технічна помилка.
Представник відповідача 1 не заперечував, що до відповідача 1 надійшли та розглядались заяви позивача від 09 та 12 червня 2009 року.
Постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС обласного управління юстиції у Київській області Власюка Д.В від 12 червня 2009 року № 57/3 (далі -постанова від 12 червня 2009 року № 57/3) представнику стягувача у виконавчом провадженні відмовлено в задоволенні вищевказаних заяв про відвід державного виконавця, про що його повідомлено листом від 27 червня 2009 року.
За твердженням представника відповідача 1 у вступній частині цієї постанови помилково зазначено «…заяви представника стягувача Погребного С.Б. від 10.06.2009…», тоді як має бути «заяви представника стягувача Погребного С.Б . від 12.06.2009».
Вказану постанову обґрунтовано тим, що заявником не зазначено підстав, визначених статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності яких державний виконавець не може брати участі у виконавчому провадженні та підлягає відводу.
Суд вважає, що постанова від 12 червня року 2009 № 57/3 відповідає усім критеріям, на відповідність яким зобов`язаний здійснити її перевірку адміністративний суд згідно з частиною 3 статті 2 КАС України. Отже, підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні, що обґрунтовується таким.
Частиною 2 статті 17 Закону України про виконавче провадження передбачено підстави для відводу, зокрема, державного виконавця. Так, державний виконавець не може брати участі у виконавчому провадженні і підлягає відводу, якщо він є близьким родичем сторін, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересований в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з частиною 3 статті 17 названого Закону питання про відвід державного виконавця вирішується начальником відповідного органу державного виконавчої служби, про що виноситься постанова.
Таким чином, оскаржувану постанову винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Суд вважає обґрунтованим висновок начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Власика Д.В. про відсутність підстав для задоволення заяв про відвід державного виконавця, оскільки він не є близьким родичем сторін виконавчого провадження, їх представників або інших осіб, що беруть участь у виконавчому провадженні, та не є заінтересованим у результаті виконання рішення.
Суд не бере до уваги доводи представника позивача - представника стягувача у виконавчому провадженні стосовно того, що неознайомлення державного виконавця з матеріалами судових справ, заперечення ним щодо задоволення судом клопотань, неоскарження в апеляційному порядку судових рішень у цивільних справах, пов`язаних зі справою Васильківського міського суду Київської області № 2-7/02, викликають сумнів у його неупередженості.
Реалізація державним виконавцем, який брав участь у цивільних справах, наданих йому статтею 27 ЦПК України процесуальних прав щодо ознайомлення з матеріалами справи, надання усних і письмових пояснень, доводів та міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, оскарження рішення та ухвал суду та інш., не може бути свідченням його упередженості стосовно учасників виконавчого провадження, в тому числі якщо останні також були учасниками судового процесу за участю державного виконавця.
Також не можна погодитися з твердженням представника позивача -представника стягувача у виконавчому провадженні, що «невизнання державним виконавцем рішення Європейського Суду з прав людини від 15 лютого 2007 року у справі «ОСОБА_1 проти України`викликає сумнів у його неупередженості, а тому обумовлює необхідність відводу.
Законодавство України не містить такого терміну як «невизнання судового рішення», не передбачає у зв`язку з цим оскарження дій державних виконавців та інших посадових осіб державної виконавчої служби, а також їх відвід.
Водночас відповідно до положень статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем чи боржником у виконавчому провадженні можуть бути оскаржені дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій. З урахуванням викладеного вбачаться підміна представником позивача - представником стягувача у виконавчому провадженні поняття «невиконання судового рішення`поняттям «невизнання судового рішення».
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 15 лютого 2007 року у справі «ОСОБА_1 проти України`у відповідача 1 знаходиться на виконанні рішення Васильківського міського суду Київської області від 31 січня 2002 року у справі № 2-7/02 за позовом ОСОБА_1 до Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області щодо повернення документів дитячої благодійної організації багатодітних Координаційний центр «Любава».
Невиконання чи неналежне виконання державним виконавцем виконавчого провадження по примусовому виконанню судового рішення відповідно до статі 17 Закону України «Про виконавче провадження`не є підставою для відводу державного виконавця, оскільки може бути предметом судового оскарження.
У зв`язку з відсутністю підстав для відводу головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Київській області Федоренка С.В. не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання обґрунтованими та задоволення заяв від 09 та 12 червня 2009 року про відвід державного виконавця, а також про зобов`язання відповідачів винести дві постанови про задоволення заяв від 09 та 10 червня 2009 року про відвід державного виконавця.
З огляду на конституційне та законодавче розмежування діяльності органів законодавчої, виконавчої та судової влади не допускається втручання суду в компетенцію/повноваження органів законодавчої та виконавчої влади. Суд не наділений повноваженнями вирішувати заяву про відвід державного виконавця, оскільки відповідно до частини 3 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження`вирішення питання про відвід державного виконавця належить до виключної компетенції начальника відповідного органу державної виконавчої служби,
Статтею 181 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Таким чином, належним відповідачем у цій справі є відповідач 2 - відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.
Ураховуючи викладене, суд вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 158-168, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Власенкова О.О.