Справа № 495/10984/17

№ провадження 2/495/590/2019

УХВАЛА

про відмову з задоволенні заяви

"10" грудня 2019 р. м. Білгород – Дністровський

Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

        головуючої – одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря – Іванченко А.С.,

розглянувши у відритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському Одеської області заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишання без розгляду цивільної справи за позовною заявою першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Муравйова Павла Геннадійовича до Затоківської селищної ради, ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

19 листопада 2018 року представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до якої зазначає, що прокурор може звернутися до суду з позовом лише у випадку відсутності повідного компетентного органу або нездійснення чи неналежного здійснення останнім іншим суб`єктом відповідних владних повноважень.

При цьому прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав такого представництва та надати докази на підтвердження того, що він попередньо повідомляв це відповідні компетентні органи, які мали б самостійно захищати інтереси держави. Частиною 4 ст. 56 ЦПК України, визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу щодо залишення позовної заяви без руху, повернення заяви.

В даній справі перший заступник керівника Білгород - Дністровської місцевої прокуратури не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і змінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. А саме, законодавцем не встановлює жодних обмежень для Держгеокадастру в реалізації зазначених повноважень, в тому числі обмежень щодо повернення земельних ділянок шляхом скасування рішень місцевих рад щодо передачі даних земельних ділянок, прийнятих з порушенням норм діючого земельного законодавства.

Прокурор має право звернутися з позовною заявою в інтересах Державної служби країни з питань геодезії, картографії та кадастру, а не виступати у якості самостійного позивача, оскільки органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями на звернення до суду, не заслуговують на увагу з огляду на те, що у самому позові прокурора заявлено, як самостійного позивача та не вказано, він виступає в інтересах Державної служби України з тань геодезії, картографії та кадастру.

На підставі вищевикладеного просить суд позовну заяву залишити без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

29 грудня 2017 року перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Муравйов Павло Геннадійович звернувся до суду із позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до частин 3 - 5 статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Отже, викладені обставини представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в її заяві не є підставами для залишення позову без розгляду, а підлягають розгляду справи по суті, тому будуть розглянуті судом при ухваленні рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 05.02.2019 року по справі № 910/7813/18.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позовної заяви, відмовити як в необґрунтованій та такій, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишання без розгляду цивільної справи за позовною заявою першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Муравйова Павла Геннадійовича до Затоківської селищної ради, ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 , виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку – відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: