ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4073/19 Справа № 201/9203/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк",

на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2019 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2018 року до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління щодо не розгляду питання скарги ОСОБА_1 від 02 серпня 2018 року, відсутності повідомлення про час та місце розгляду скарги, а також порушення права ОСОБА_1 бути присутнім при розгляді скарги.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління розглянути скаргу ОСОБА_1 від 02 серпня 2018 року відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровське обласне управління на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2019 року по справі №201/9203/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2019 року просить рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до висновку, що дії відповідача не відповідають вимогам ст.19 Закону України «Про звернення громадян» та вказаними діями відповідач порушив права позивача, передбачені ст. 18 зазначеного Закону.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 02 серпня 2018 року він звернувся до відповідача із скаргою вх. № Б-595 щодо односторонньої зміни банком відсоткової ставки за депозитним договором. В порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» замість розгляду по суті скарги, відповідач послався на банківську таємницю та запропонував звернутися до відділення банку з паспортом. Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив його право на належний розгляд скарги; оскільки відповідь щодо зміни відсоткової ставки не надав; заходів щодо припинення неправомірних дій не вчинив; причини та умови, які сприяли порушенням, не усунув; не забезпечив відновлення порушених прав; не вирішив питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення; відповідач грубо порушив право бути присутнім при розгляду скарги. Такі дії відповідача є протиправними, що в свою чергу негативно вплинуло на позивача, порушило звичний душевний стан, викликало хвилювання та душевні переживання. Таким чином такими діями позивачу спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 4000 грн. Також неправомірні дії відповідача змусили позивача звернутися до суду для відновлення своїх порушених прав, що призвело до додаткових витрат часу та сил, що вплинуло на його сформований спосіб життя, значно посилило моральні страждання та переживання, тобто посилило моральні страждання та переживання, тобто спричинило додаткову моральну шкоду у розмірі 2000 грн. (а.с.1-2).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02 серпня 2018 року звернувся до відповідача із скаргою щодо односторонньої зміни відсоткової ставки за його депозитним договором. У своїй скарзі позивач просив запросити його для участі у розгляді його скарги особисто та повідомити його про дату, час та місце розгляду скарги (а.с.3).

У відповіді на скаргу від 09 серпня 2018 року відповідач зазначив, що для отримання інформації та подальшого вирішення питання по рахунку необхідно особисто звернутись до установи банку та надати документи, що посвідчують особу. При цьому відповідач посилався на ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а.с.3 зв., 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (ч.4 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян).

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (ч.2 ст. 21 Закону України "Про інформацію").

Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею (ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом: обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю (ч. 1 ст. 61 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Постановою правління ВАТ "Ощадбанк" від 16.02.2004 року №17-2 затверджений Порядок "Відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ВАТ "Ощадбанк".

Відповідно до п. 8.1.1. зазначеного Порядку, письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за дозвільною формою. Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта Банку має бути підписаний цією особою. Її підпис має бути засвідчений підписом керівника установи Банку чи повноваженою ним особою та відбитком печатки установи Банку або нотаріально.

Так, 02.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою з приводу односторонньої зміни банком відсоткової ставки за його депозитним договором №66901703 на вклад "МІЙ ПЕНСІЙНИЙ ДЕПОЗИТ" на імя фізичної особи (з поповненням щомісячною виплатою процентів) від 09.12.2016 року, укладеним між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 .

З поданої позивачем скарги вбачається, що ОСОБА_1 вважає зміну відсоткової ставки за Договором №66901703 від 09.12.2016 року Банком незаконним та запропонував відповідачу укласти з ним додатковий договір, та керуючись ст. 18 Закону України "Про звернення громадян" заявив бажання про присутність при розгляді його скарги.

Відтак, зобов`язання Банка покладені на нього діючим законодавством щодо збереження інформації, що становить банківську таємницю.

Між тим, виконуючи вимогу позивача щодо його бажання бути присутнім при розгляді скарги, Банк в наданій позивачу відповіді №103.12-11/1002/3912/2018-03/С від 09.08.2018 року запропонував йому з метою вирішення питання звернутися до відділення банку та надати документи, що посвідчують його особу - паспорт громадянина України.

Проте, ОСОБА_1 до відділення банку з метою ідентифікації та розгляду його скарги не з`явився, дозволу про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої він є, не надав.

З урахуванням зазначеного, порушення ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" з боку відповідача відсутні.

Окрім того, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження наявності негативних наслідків, конкретного порушення його прав, до яких призвели неправомірні дії відповідача.

Таким чином, судом першої інстанції було невірно застосовано норми Закону України "Про звернення громадян".

Стосовно позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Чинним законодавством не передбачено право на відшкодування моральної шкоди із правовідносин, що виникають із договірних зобов`язань, а укладеним між сторонами депозитним договором №66901703 від 09.12.2016 року "МІЙ ПЕНСІЙНИЙ ДЕПОЗИТ" не закріплено положення про відшкодування моральної шкоди.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини передбачають відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" підлягає задоволенню, а рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2019 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2019 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпровського обласного управління АТ "Ощадбанк" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С. Городнича