ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"11" грудня 2019 р. Справа № 924/688/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Миханюк М.В.

судді Коломис В.В.

судді Саврій В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.11.19 у справі № 924/688/19

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м. Київ

до:

1.Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький

2. ОСОБА_1 , с.Романівка Новоград-Волинського району Житомирської області

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Органікс сідс", м. Київ

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко", с.Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області

про стягнення солідарно 61375889,43 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2019р., у задоволенні клопотань відповідачів про призначення колегіального розгляду справи та про призначення у справі судової економічної експертизи відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 12:00 год. 18.11.2019 року.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач 4 - ТОВ "Аделаїда-еко" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06 листопада 2019 року у справі №924/688/19 і постановити нову ухвалу та призначити по справі №924/688/19 судову-економічну експертизу.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

Згідно з част.8 ст.129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України, ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У частині першій статті 255 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Так, відповідно до п.11 част.1 ст.255 ГПК України, ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Водночас ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у цьому переліку відсутня.

Частиною 3 статті 255 ГПК України зазначено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе лише разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.

Ухвала господарського суду Хмельницької області про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи від 06 листопада 2019 року у справі № 924/688/19 постановлена до ухвалення рішення суду по суті спору, а тому її можливо оскаржити в апеляційному порядку одночасно з оскарженням такого судового рішення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява №23436/03, § 22).

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 13 червня 2018 року у справі № 522/14750/16-ц (провадження № 14-205цс18), від 13 червня 2018 року у справі № 761/6099/15-ц (провадження № 14-184цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц (провадження № 14-259цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Така мета є легітимною.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Отже, оскільки справа №924/688/19 по суті господарським судом Хмельницької області не розглянута, а ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідача - 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко" на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

За наведеного, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 06.11.2019 року колегією суддів не розглядається.

Керуючись ст.ст.234, 235, 255, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-еко" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.11.19 у справі № 924/688/19 повернути скаржнику разом з доданими до неї документами.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.