справа № 2-751/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

    24 березня 2010 року                             м. Запоріжжя

    Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -    

В С Т А Н О В И В:

    25.02.10 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу у розмірі 4100 грн. 00 коп., обґрунтовуючи вимоги тим, що 11.01.2010 року відповідач взяв у позивача в борг грошову суму у розмірі 4100,00 грн. Згідно розписки від 11.01.2010 року відповідач прийняв на себе зобов’язання повернути суму позики у строк до 15.01.2010 року, але на день подання позовної заяви відповідач позику не повернув. Посилаючись на ці обставини, просив суд стягнути з відповідача, на користь позивача борг  в розмірі 4100,00 грн. та  сплачені судові витрати в сумі 171,00 грн.

    Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує на підставі вимог викладених у позовній заяві.

    Від відповідача  надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Судом встановлено наступне: 11.01.2010 року відповідач взяв у позивача в борг грошову суму у розмірі 4100,00 грн. Згідно розписки відповідач прийняв на себе зобов’язання повернути суму позики у строк до 15.01.2010 року, але на даний час відповідач позику не повернув.  

У зв’язку з порушенням зобов’язань відповідач станом на 25.02.10 має заборгованість -  4100,00 грн.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов’язаний виконувати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто. Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок  негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

 Керуючись ст.ст.526, 527, 530, 1047, 1049 Цивільного Кодексу України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 4100 грн. 00 коп.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 затрати по оплаті державного мита в сумі 51,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

Протягом десяти днів на рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення, після чого протягом двадцяти днів може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Запорізької області.

Суддя                            О.С. Яцун