ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14.10.2009 р. 13 год. 39 хв. № 2а-9329/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у судді Власенкової О.О. при секретарі судового засідання Чернишевій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Міністерства України у справах сім`ї , молоді та спорту (далі - позивач)
доТериторіальної державної інспекції праці у м.Києві (далі - відповідач)
провизнання протиправним та скасування припису від 22 червня 2009 року № 26-06-66/349-265
за участю представників:
від позивачаКоваленко М.В. (довіреність від 27 лютого 2009 року № 13/2001)
від відповідачаІллєнко І.В. (довіреність від 09 вересня 2009 року № 11)
Обставини справи:
Позивач -Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування припису територіальної державної інспекції праці у м.Києві від 22 червня 2009 року № 26-06-66/349-265.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час проведення перевірки, за результатами якої складено відповідний акт та винесено оскаржуваний припис, відповідачем порушено Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 „Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів". Зокрема, відповідачем не визначено вид перевірки - первинна чи повторна; перевірка проводилась у відсутності Міністра України у справах сім`ї, молоді та спорту; висновки перевірки щодо порушення позивачем законодавства про працю є необґрунтованими; під час перевірки не дотримано вимоги Порядку про вручення акту перевірки та оскаржуваного припису керівнику Міністерства під розпис.
Відповідач щодо позову заперечив, мотивуючи тим, що на виконання доручення Держнаглядпраці від 17 червня 2009 року № 013-2009-41 відповідно до депутатського запиту народного депутата ОСОБА_1 22 червня 2009 року державним інспектором Партіцькою В.А проведено перевірку Міністерства щодо порушення трудового законодавства при звільненні начальника юридичного управління ОСОБА_2 . Під час перевірки, за результатами якої винесено оскаржуваний припис, відповідач діяв в межах повноважень, визначених Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 50, та згідно з вищевказаним Порядком.
На підставі частини 3 статі 160 КАС України в судовому засіданні 14 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ВСТАНОВИВ:
24 березня 2009 року Територіальною інспекцією праці у м.Києві за дорученням Держнаглядпраці від 12 березня 2009 року № 013-0561-04 проведено перевірку Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту щодо дотримання законодавства про працю.
За результатами перевірки складено акт від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181 та винесено припис від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152.
Перевіркою виявлено та зафіксовано в акті порушення, що мали місце при звільненні начальника юридичного управління ОСОБА_2 у зв`язку зі скороченням цієї посади, а саме: питання про надання згоди профспілковим комітетом щодо звільнення ОСОБА_2 розглядалось у його відсутність через хворобу; звільнення відбулось під час його тимчасової непрацездатності.
Згідно з цим актом Міністру України у справах сім`ї, молоді та спорту запропоновано вжити заходів по ліквідації виявлених недоліків.
За результатами вищевказаної перевірки відповідачем винесено припис від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152, яким позивача зобов`язано привести звільнення ОСОБА_2 у відповідність до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України), а також у відповідність до статті 43 КЗпП України розгляд подання щодо його звільнення профспілковим комітетом. У строк до 24 квітня 2009 року позивача зобов`язано письмово повідомити інспектора праці про вжиті заходи щодо виконання припису.
Згадані акт перевірки та припис від 24 березня 2009 року відповідач через канцелярію подав позивачеві, який у той же день зареєстрував його відповідно за № 04-2168 та № 4/2242, що підтверджується реєстраційними картками обліку вхідних документів позивача та реєстраційними штампами на оригіналах документів. Судом оглянуто оригінали зазначених документів.
Листом від 23 квітня 2009 року № 12.1/4256 позивач повідомив державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у місті Києві Партіцьку В.А. про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень. Зокрема, наказом Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 23 квітня 2009 року № 156-к скасовані накази від 15 серпня 2008 року № 392-к „Про звільнення ОСОБА_2 " та від 27 серпня 2008 року № 403-к „Про внесення змін до наказу від 15.08.2008 № 392-к" та звільнено ОСОБА_2 з посади начальника юридичного управління 18 грудня 2008 року за новою підставою - відповідно до пункту 5 статті 40 КЗпП України у зв`язку з нез`явленням на роботу протягом більш як чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.
22 червня 2009 року за дорученням Держнаглядпраці від 17 червня 2009 року № 013-2009-41 відповідачем проведено повторну перевірку Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту щодо дотримання законодавства про працю при звільненні ОСОБА_2 .
За результатами перевірки складено акт від 22 червня 2009 року № 26-06-66/349, яким встановлено та зафіксовано, що:
- Міністерством не виконано пункт 1 припису Територіальної інспекції праці у м.Києві від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152 щодо приведення у відповідність звільнення начальника юридичного управління ОСОБА_2 до частини 3 статті 40 КЗпП України, оскільки звільнення відбулось під час його перебування на лікарняному.
- Міністерством не виконано пункт 2 вказаного вище припису щодо приведення у відповідність до статті 43 КЗпП України в частині розгляду профспілковим комітетом подання адміністрації Міністерства про звільнення ОСОБА_2 у зв`язку зі скороченням його посади у його відсутність у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю;
- Міністерством порушено статтю 42-1 КЗпП України, згідно з якою працівник має право на укладення трудового договору протягом року у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Згідно штатного розпису у Міністерства посада начальника юридичного управління була відсутня, але були вільними інші посади з аналогічною кваліфікацією, щодо працевлаштування на яких ОСОБА_2 згідно із його заявою від 24 грудня 2009 року відмовлено.
На підставі викладеного відповідачем винесено припис від 22 червня 2009 року № 26-06-66/349-265, яким позивача зобов`язано:
- привести у відповідність до статі 42-1 КЗпП України звільнення ОСОБА_2 ;
- привести звільнення ОСОБА_2 у відповідність до частини 3 статті 40 КЗпП України;
- привести звільнення ОСОБА_2 у відповідність до статті 43 КЗпП України;
- у строк до 22 липня 2009 року проінформувати інспектора праці про вжиті заходи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту є обгрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 50 „Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю" таким спеціальним органом є Держнаглядпраці.
Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджено Положення про Держнаглядпраці (далі -Положення).
Згідно з пунктом 3 Положення до основних завдань Держнаглядпраці віднесено, зокрема, забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю; надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю.
Відповідно до пункту 4 Положення відповідно до покладених на нього завдань Держнаглядпраці здійснює, зокрема, контроль додержання законодавства про працю в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців.
Пунктом 6 Положення передбачено, що посадові особи Держнаглядпраці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) мають право, зокрема, безперешкодно, в будь-який час без попереднього інформування з пред`явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю адміністративні та виробничі приміщення роботодавців; ознайомлюватись з інформацією, документами і матеріалам та одержувати від роботодавців копії або витяги з документів, ведення яки передбачено законодавством про пацю, вимагати від роботодавців або працівників необхідні пояснення; давати посадовим особам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, роботодавців, приписи щодо усунення порушень законодавства про працю в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, які підлягають обов`язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший, зазначений у приписі строк.
Таким чином, первірка позивача щодо дотримання законодавства про працю, належить до повноважень відповідача.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 „Про затвердження нормативно-правових актів щодо виконання функцій посадовими особами Держнаглядпраці та його територіальних органів" затверджено Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами державного Департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів (далі -Порядок).
Згідно з пунктом 1.4. Порядку перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та територіальних державних інспекцій праці, можна підрозділити на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та територіальних державних інспекцій праці, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку за результатами кожної перевірки обов`язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов`язкове державне соціальне страхування - припис щодо їх усунення.
Один примірник акта та припису під розпис надається керівнику підприємства, установи, організації (у т.ч. керівникам робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування) чи фізичній особі, яка використовує найману працю, або особі, що виконує його обов`язки в день їх винесення.
У разі неможливості особистого вручення акта та припису керівнику (про це робиться відмітка в акті та приписі із зазначенням причини) вони надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Приписи підлягають обов`язковому виконанню з письмовим повідомленням особи, що його видала, про вжиті заходи в установлений нею термін.
Пунктом 4.4. Порядку встановлено, що контроль за виконанням припису є обов`язковим у діяльності інспектора праці. По закінченні терміну, визначеного приписом для усунення виявлених порушень, виникає право на проведення інспектором праці повторної контрольної перевірки виконання припису. В акті за наслідками контролю виконання припису фіксуються результати виконання кожної вимоги припису. При встановленні неусунутих порушень обов`язково вноситься повторний припис.
Як вбачається зі вступної частини акта перевірки від 22 червня 2009 року № 26-06/66/349 перевірку проведено за дорученням Держнаглядпраці від 17 червня 2009 року. Водночас, згідно з описовою частиною акту перевірка є повторною.
Аналізуючи зміст акту перевірки від 22 червня 2009 року, суд дійшов висновку, що зазначена перевірка є повторною, оскільки її проведення мало на меті здійснення контролю щодо виконання позивачем вимог припису Територіальної державної інспекції праці у м.Києві від 24 червня 2009 року № 26-06-66/181-152 стосовно усунення порушень, допущених при звільненні начальника юридичного управління ОСОБА_2 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Однак, при проведенні повторної перевірки відповідач вийшов за її межі, визначені первинною перевіркою.
Зі змісту припису від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152, копію якого надано позивачем, вбачається зобов`язання Міністерства:
- привести звільнення ОСОБА_2 у відповідність до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України);
- привести у відповідність до статті 43 КЗпП України розгляд подання .
Водночас, зміст припису, копію якого надано суду відповідачем, містить додаткову вимогу про приведення у відповідність до статті 42-1 КЗпП України звільнення ОСОБА_2 .
У судовому засіданні судом оглянуто оригінали припису від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152, надані позивачем та відповідачем, зміст яких відрізняється
Представник відповідача в судовому засіданні причини щодо виявлених розбіжностей у змісті оскаржуваного припису пояснити не зміг.
При визначенні меж повторної перевірки щодо дотримання позивачем законодавства про працю при звільненні ОСОБА_2 , суд бере до уваги зміст припису від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152, отриманий позивачем від відповідача через канцелярію.
Таким чином, при повторній перевірці позивача 22 червня 2009 відповідач мав перевірити виконання вимог припису від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152 згідно з редакцією, наданій позивачу.
Всупереч викладеному, відповідач вийшов за межі первинної перевірки в частині перевірки дотриманням позивачем вимог статті 42-1 КЗпП України при звільненні та поновленні
Суд вважає необґрунтованим висновок відповідача згідно з актом перевірки від 22 червня 2009 року про невиконання позивачем вимог припису від 24 березня 2009 року.
Листом від 17 червня 2009 року № 013-2009-41 Міністерство України у справах сім`ї, молоді та спорту повідомило державного інспектора праці Територіальної державної інспекції праці у м.Києві Партіцьку В.А. про виконання припису від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152 щодо усунення порушень при звільненні ОСОБА_2 шляхом скасування наказом Міністерства від 23 квітня 2009 року № 156-к наказів від 15 серпня 2008 року № 392-к „Про звільнення ОСОБА_2 " та від 27 серпня 2008 року № 403-к „Про внесення змін до наказу від 15.05.2008 № 392-к" та звільнення ОСОБА_2 18 грудня 2008 року відповідно до пункту 5 статті 40 КЗпП України.
За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про виконання ним вимог припису від 24 березня 2009 року № 26-06-66/181-152.
Про отримання відповідачем зазначеного листа та його поінформованість щодо зміни позивачем підстав та дати звільнення ОСОБА_2 свідчить абзац 10 описової частини акта перевірки від 22 червня 2009 року № 26-06-66/349 (другий аркуш).
Крім того, суд дійшов висновку, що в частині перевірки дотримання позивачем вимог статті 42-1 КЗпП України при звільненні та поновленні на роботі ОСОБА_2 , відповідач не тільки вийшов за межі первинної перевірки, але й за межі своїх повноважень.
Статтею 42-1 КЗпП України передбачено право працівника на укладення трудового договору протягом року у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Відповідач зазначає, що згідно штатного розпису Міністерства посада начальника юридичного управління (відділу) відсутня, але були інші посади з аналогічною кваліфікацією. Однак, Міністерство незаконно відмовило ОСОБА_2 у поворотному прийняті на посаду за його заявою від 24 грудня 2008 року.
Як вбачається з акту перевірки від 24 березня 2009 року зазначене питання не було предметом перевірки. Водночас суд вважає, що це питання і не могло бути предметом перевірки, проведеної 22 червня 2009 року, що обґрунтовується таким.
ОСОБА_2 , звільнений з посади начальника юридичного управління за правилами КЗпП України, перебував на державній службі в Міністерств України у справах сім`ї, молоді та спорту.
Порядок прийняття на державну службу, її проходження та звільнення з державної служби врегульовано Законом України „Про державну службу". До правовідносин, пов`язаних з проходженням державної служби, положення КЗпП України застосовуються субсидіарно, тобто у випадках не врегульованих Законом України Про державну службу" або тоді, коли про це прямо зазначено в названому Законі.
Відповідно до положень статті 15 Закону України „Про державну службу" прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.
Отже, стаття 42-1 КЗпП України не підлягає застосуванню до правовідносин, пов`язаних із проходженням особою державною службою. Тому висновок відповідача про порушення позивачем цієї норми та вимога про усунення її порушення є необґрунтованими та виходять за межі його повноважень щодо нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що оскаржуваний припис відповідачем не вручено Міністру України у справах сім`ї, молоді та спорту, оскільки у день його винесення припис було подано до канцелярії Міністерства, а також про те, що перевірка проводилась у відсутності Міністра, оскільки докази на підтвердження цієї обставини суду не надано.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перевірки 22 червня 2009 року порушив встановлений законодавством порядок проведення перевірки, вийшов за межі наданої компетенції в частині перевірки дотримання позивачем положень статті 42-1 КЗпП України та дійшов необгрунтованих висновків, що призвело до винесення необгрунтованого припису від 22 липня 2009 року № 26-06-66/349-265.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування вказаного припису є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю
Визнати протиправним та скасувати припис Територіальної державної інспекції праці у м.Києві від 22 червня 2009 року № 26-06-66/349-265.
Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Міністерства у України у справах сім`ї, молоді та спорту 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Власенкова О.О.