Справа № 206/5854/19

Провадження № 3/206/2087/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

       11.12.2019року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Малихіної В.В.,

при секретарі Тєрьошині О.О.,

за участі:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

адвоката Довгаль С.М.,

законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,

адвоката Щербини Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, інваліда І групи, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є малолітнім сином ОСОБА_1 , в період з 02.09.2019 року по 07.10.2019 року, будучи учнем 4 класу, знаходячись в межах КЗО НВК № 70 ДМР, за адресою: м. Дніпро, вул. Г. Радієвського, 1, систематично вчиняв булінг відносно учня 4 класу ОСОБА_4 , за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнала, суду показала, що її син не чинить булінгу, а навпаки стосовно нього вчиняє булінг ОСОБА_4 , знущається над сином та ображає. Надала суду висновок дитячого психіатра від 07.12.2019 року, за результатами огляду якого на момент огляду ОСОБА_5 порушень психіки не демострував, відмічається легка відволікаємість уваги. Нагляду психіатра на даний час не потребує.

Захисник - адвокат Довгаль С.М. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняла адміністративного правопорушення, оскільки факт булінгу ОСОБА_3 зафіксований не був та просив провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Допитана в судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 суду показала, що в цьому році змінили міце проживання, у зв`язку з чим син пішов до нової школи, із однокласником Едиком в них дійсно неприязні стосунки, через що її син навіть не хоче ходити до школи.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні вважала, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, так як її син систематично чинить булінг відносно ОСОБА_4 , що підтверждують як допитані свідки, письмові звернення вчителів та батьків класу щодо агресивної поведінки та нецензурної лайки ОСОБА_7 .

Допитаний в судовому засіданні в присутності психолога та педагога малолітній ОСОБА_3 суду пояснив, що у них із ОСОБА_4 одразу склались погані стосунки, одного разу той розбив телефон, та вважає нібито він його штовхнув, хоча той сам послизнувся. Крім того вказував, що ОСОБА_4 ображав його нецензурними словами, бив по спині, ногах, руках, від чого були синці.

Допитаний в судовому засіданні в присутності психолога та педагога малолітній потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що він у цій школі навчається перший рік, та з ОСОБА_3 склались неприязні стосунки, той перший розпочинає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що є директором КЗО НВК № 70 ДМР, 20.09.2019 року до адміністрації закладу звернулась ОСОБА_1 зі скаргою про булінг її сина ОСОБА_7 , на підставі чого було винесено наказ та проведено спілкування з батьками поодинці, проведено розслідування, в ході чого виявлено двосторонній булінг, хлопці неодноразово між собою лаялись, штовхались, така поведінка мала місце і під час уроків. Після чого було прийнято рішення та направлено клопотання до поліції. При цьому показала, що скарг на дії ОСОБА_4 від інших батьків до адміністрації закладу не надходило. На дії ОСОБА_7 остання скарга була 08.11.2019 року, два колективних звернення, та й до цього були скарги на його поведінку, телефонували матері, однак та не прислуховується. Агресивні дії ОСОБА_7 мали місце і раніше, він нецензурно виражається, душив дитину в роздягальні ще в грудні 2018 року, скарги поступають і від вчителів. Мати ОСОБА_9 відмовляється від спілкування з психологом, вважає, що вчителі повинні змінити самі відношення до її сина. Мати ОСОБА_10 пропонувала помирити дітей, відвезти їх в ігроленд, та ОСОБА_1 відхилила її пропозицію. Крім того показала, що в класі за заявою батьків встановлене відеоспостереженя.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , суду показала що працює в КЗО НВК № 70 ДМР заступником директора та вчителем англійської мови, ОСОБА_5 прийшов навчатись у їх школу в минулому році, на уроках він не уважний, порушує правила поведінки, ходить по класу, на зауваження не реагує, заважає проводити урок, виражається нецензурно на її адресу. Була свідком того як ОСОБА_9 показував непристойні жести ОСОБА_12 , зі слів дітей їй відомо, що ОСОБА_13 та штовхнув, від чого у ОСОБА_14 розбився телефон.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка є класним керівником у 4 класі КЗО НВК № 70 ДМР, суду показала, що перший рік працює в цій школі. Мати Едурада, ОСОБА_1 постійно скаржиться, що нібито вона посилює булінг, у неї предвзяте відношення до всіх вчителів у школі. ОСОБА_3 , поводить себе під час учбового процесу дуже погано, неслухняний, кричить, повзає під партами, зі слів дітей знає, що він розбив телефон ОСОБА_10 , вважає, що останній потребує психологічної допомоги.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , суду показала, що вона є матір`ю одного з учнів 4 класу, коли вона приводила сина до школи у перші два тижні навчання бачила, як ОСОБА_5 . Загалом характеризує Едуарда негативно, він плюється та обливає інших дітей, кидає їх речі. Більшість дітей у класі не бажають відвідувати школу через поведінку ОСОБА_9 . Крім того додала, що її дитині також колись розбив телефон саме ОСОБА_9 .

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Частиною 1 ст. 173-4 КУпАП передбачено відповідальність, за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 ст. 173-4 КУпАП передбачено відповідальінсть батьків або осіб, які їх замінюють, за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Існують різні підходи до визначення поняття «булінг», зокрема, визначають булінг як довготривалий процес усвідомленого жорстокого поводження, фізичного або психічного, з боку індивіда або групи по відношенню до іншого індивіда, який не здатен себе захистити в даній ситуації, або умисну, систематично повторювану та агресивну поведінку, що включає нерівність соціальної влади або фізичної сили, або як соціальну систему, яка включає переслідувача, жертву, а також сторонніх спостерігачів. Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. Ознаки булінгу, зокрема, це - емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; непривітна і недовірлива поведінка; втручання у приватне життя людини; погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події, та інше. Всі дії, які утворюють булінг, попри їх різноманіття, мають спільні риси: 1) дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов`язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, тощо; 2) намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи; 3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання. Тобто, істотними ознаками булінгу є системність такого цькування та чітке розмежування ролей.

Відповідно до п. 31 ст. 1 Закону України "Про освіту" - типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Так, не дивлячись на заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості, вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП підтверджується, дослідженим в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення АПР18 № 456243 від 10.10.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є малолітнім сином ОСОБА_1 , в період з 02.09.2019 року по 07.10.2019 року, будучи учнем 4 класу, знаходячись в межах КЗО НВК № 70 ДМР, за адресою: м. Дніпро, вул. Г. Радієвського, 1, систематично вчиняв булінг відносно учня 4 класу ОСОБА_4 ; відомостями із протоколу № 2 засіданні робочої групи з розгляду скарги ОСОБА_1 від 08.10.2019 року, відповідно до якого було прийнято рішення вважати ситуацію, яка склалась між ОСОБА_17 та ОСОБА_18 двостороннім булінгом, оскільки обидва являються одночасно булерами та жертвами булінгу разом з клопотанням на адресу Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.2-3); колективним зверненнями на адресу директора КЗО НВК № 70 ДМР батьків учнів 4 класу із скаргами на дії ОСОБА_7 , які він чинить з початку навчального року, а саме: агресивна поведінка по відношенню до інших дітей та вчителя (а.с. 34, 35); відеозаписом із класної кімнати 4 класу КЗО НВК № 70 ДМР від 01.10.2019 року та 03.10.2019 року, переглянутим безпосередньо в судовому засіданні, де зафіксовано поведінку учнів класу, де серед іншого ОСОБА_5 порушує правила поведінки під час уроку, б`є по парті локтями, а при вході до класної кімнати ОСОБА_10 виражається на його адресу нецензурно; показами свідків даними безпосереднього в судовому засіданні ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , а також ОСОБА_16 , які чітко та послідовно вказували на наяність в діях ОСОБА_7 булінгу відного ОСОБА_19 , у період не менший ніж вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, вказані покази узгоджуються із поясненнями даними ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

На думку суду, невизнання ОСОБА_1 вини, має на меті уникнення від адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, оскільки вказані вище твердження ОСОБА_1 та її малолітнього сина, спростовуються матеріалами справи та доказами, отриманими судом безпосередньо під час судового розгляду.

Наданий до суду висновок лікаря-психіатра від 07.12.2019 року не спростовує можливості вчинення ОСОБА_17 булінгу, а лише вказує на недоцільність на час його обстеження перебування його під наглядом саме лікаря-психіатра.

Крім того, при розгляді вищезазначеного адміністративного матеріалу вирішується питання про наявність або відсутність вини у діях саме ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, а не ОСОБА_2

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, доведеною повністю.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Відповідно до п. 9) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 173-4, 221, 245, 276-280, 283-287 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Малихіна