П О С Т А Н О В А                   Справа № 2-а-182/10

                                                                    Ім'ям України                

   23 березня 2010 року                                                                                                м. Полтава

       Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:

головуючого - судді                                         Литвиненка І.Ю.

при секретарі -                                                  Севідовій Л.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Полтаві адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до роти дорожньо-патрульної служби № 1 для обслуговування доріг державного значення про ГУМВС України у Запорізькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

                                                               В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 у липні 2009 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - роти ДПС № 1 для обслуговування доріг державного значення при ГУМВС України у Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 152818 від 13 липня 2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, у вигляді штрафу у сумі 255 гривень.

         В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 13 липня 2009 року у районі 288 км. траси Харків-Сімферополь він їхав зі швидкістю, яка визначена п. 12.4 Правил дорожнього руху. Однак, у цей же день працівниками роти ДПС № 1 для обслуговування доріг державного значення при ГУМВС України у Запорізькій області винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 152818 від 13 липня 2009 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 255 гривень. Постанову вважає незаконною з тих підстав, що доказів перевищення ним встановленої швидкості немає, а тому джерелом даних про те, що він перевищив встановлену швидкість руху, є лише припущенням інспектора. Крім того, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, на підставі якого слід виносити постанову, не складено. З цих підстав прохає зазначену постанову скасувати, а провадження по справі закрити.    

         У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, прохав позов задовольнити у повному обсязі. Пояснення надав аналогічні тексту позовної заяви.  

         Представник відповідача до суду не з'явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 6) Надав письмові заперечення прохаючи оглянути у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яку направлено до ВДАІ м. Полтави, де є фотографія, якою зафіксовано факт перевищення швидкості (а.с. 4-5). З цих підстав суд розглянув справу за відсутності відповідача та виніс постанову.

         Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що 13 липня 2009 року інспектором адміністративної практики роти ДПС № 1 (для обслуговування доріг державного значення) при УДАІ ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 152818,  згідно з якою 13 липня 2009 року,  на 288 км. автодороги Харків-Сімферополь, водій ОСОБА_1 перевищив швидкість руху більше чим на 20 км/годину, так як рухався зі швидкістю 84 км/годину, чим порушив п. 12.9 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, внаслідок чого його піддано адміністративному стягненню у вигляді накладення адміністративного штрафу у сумі 255 гривень (а.с. 2). Згідно з відповіддю начальника ВДАІ з обслуговування м. Полтави та АТІ підпорядкованого ГУМВС України у Полтавській області від 02 листопада 2009 року за № 3371, зробленою на запит суду, адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 на адресу ВДАІ з обслуговування м. Полтави не надходив (а.с. 13-14). Судом повторно зроблено запит до роти ДПС № 1 (для обслуговування доріг державного значення) при УДАІ ГУМВС України у Запорізькій області щодо місця знаходження адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 і згідно з повідомленням командира роти ДПС ДАІ № 1 ОЗДД УДАІ ГУМВС України у Запорізькій області від 10 лютого 2010 року за № 69/647, справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, направлено до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Полтави за вихідним № 69/2282 від 12 серпня 2009 року ( а.с. 20-21). Згідно з відповіддю начальника ВДАІ з обслуговування м. Полтави та АТІ підпорядкованого ГУМВС України у Полтавській області на повторний запит суду, адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 не надходив (а.с. 21-23).  

         Згідно із ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормою ст. 55 Конституції України гарантовано право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня її винесення. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з вимогами ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

          З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обстави справи випливає наступне. Способом свого захисту від притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 обрав не звернення до органу ДАІ у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 14-1 КпАП України, а звернення до суду. Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, у порушення вимог ст. 71 КАС України, не надав суду об’єктивного доказу про порушення ОСОБА_1 13 липня 2009 року вимог ч. 1 ст. 122 КпАП України і тому факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, належним чином не доведений. Таким чином, внаслідок недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 152818 від 13 липня 2009 року, правопорушення, ця постанова підлягає скасуванню. Внаслідок скасування постанови у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КАС України.  

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 222, 251, 254, 288-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 100, 102, 160-163 КАС України, -

                                                            П О С Т А Н О В И В:

         Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити у повному обсязі.

         Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 152818 від 13 липня 2009 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України – скасувати.

         У зв’язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, провадження по справі закрити.

         Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів зо дня її проголошення, а після складенні постанови у повному обсязі - протягом 10 днів зо дня її складення у повному обсязі. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом 20 днів зо дня подачі заяви про апеляційне оскарження, через Октябрський районний суд м. Полтави.

         Постанова набирає законної сили протягом 10 днів зо дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

 Суддя                                                                                                              І.Ю. Литвиненко