ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019 року                                                                                                    м.Дніпро         Справа №  904/529/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)                                                                                                

суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 (прийняту суддею Євстигнеєвою Н.М., повний текст складено 21.10.2019), постановлену за результатами розгляду зустрічної позовної заяви у справі № 904/529/19

за позовом PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД)

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення заборгованості у розмірі 129 319 919,08 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості з виплати дивідендів у розмірі 129 319 919,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/529/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.03.2019.  

16.10.2019 від Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до господарського суду надійшли:

- зустрічна позовна заява про визнання договорів, на підставі яких PRIMECAP SECURITIES LTD набуло право власності на акції ПАТ "ПІВДГЗК" (вих. № 52-16/51 від 15.10.2019), ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить прийняти зустрічну позовну заяву ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до PRIMECAP SECURITIES LTD про визнання недійсними договорів, на підставі яких PRIMECAP SECURITIES LTD набуло акції, емітовані ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";

- заява про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви (вих. № 52-16/801 від 15.10.2019), відповідно до якої товариство просить визнати поважними причини пропуску строку ПАТ "ПІВДГЗК" для подання зустрічної позовної заяви по справі № 904/529/19 до Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD про визнання договорів, на підставі яких Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD набула право власності на акції ПАТ "ПІВДГЗК" та поновити строк для подання зустрічної позовної заяви ПАТ "ПІВДГЗК".

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що договори, на підставі яких Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD набула акції, емітовані Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, і тому є підстави для визнання цих договорів недійсними.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви від 16.10.2019 – відмовлено; повернуто зустрічну позовну заяву (вх.№4791/19 від 16.10.2019) Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і додані до неї документи без розгляду.

Приймаючи рішення про повернення зустрічної позовної заяви, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що місцевий господарський суд вже двічі повертав зустрічну позовну заяву ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" аналогічного змісту (ухвалами суду від 26.02.2019 та від 08.10.2019), зокрема, з підстав пропуску строку для її подання, а у повторно поданій до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічній позовній заяві від 16.10.2019 (вх. № 4791/19 від 16.10.2019) та заяві про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви від 16.10.2019, позивачем зазначені обставини пропущення процесуального строку аналогічні  викладеним обставинам в заяві від 28.08.2019.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви та повернув її.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/529/19 про відмову в задоволенні заяви АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви № 52-16/801 від 15.10.2019 та повернення зустрічної позовної заяви від 15.10.2019 по справі № 904/529/19 Акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що 18.10.2019 позачерговими загальними зборами акціонерів ПАТ "ПІВДГЗК" було прийнято рішення про зміну організаційно-правової форми ПАТ "ПІВДГЗК" з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, а також змінено найменування на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", скорочено "ПІВДГЗК", відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.10.2019.  

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає про те, що 25.02.2019, ПАТ "ПІВДГЗК" до Господарського суду Дніпропетровської області було подано зустрічну позовну заяву в передбачений ГПК України строк, яку було повернуто. 28.08.2019 ПАТ "ПІВДГЗК" було повторно подано до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву до PRIMECAP SECURITIES LTD про визнання договорів, на підставі яких PRIMECAP SECURITIES LTD набуло право власності на акції ПАТ "ПІВДГЗК", недійсними, до якої було додано заяву про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви, в якій зазначено про існування поважних причин пропуску передбаченого ГПК України строку, та клопотання про поновлення пропущеного строку, проте ухвалою суду зустрічну позовну заяву було повернуто та відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку для її пред`явлення.

Так, 16.10.2019 ПАТ "ПІВДГЗК" було знову подано зустрічну позовну заяву №52-16/801 від 15.10.2019 разом із заявою про поновлення пропущеного строку. За результатами розгляду яких Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу від 21.10.2019 по справі №904/529/19 про повернення зустрічної позовної заяви ПAT "ПІВДГЗК".

Апелянт вважає, що ним пропущено строк для подання зустрічної позовної заяви з поважних причин, які мали бути враховані судом для поновлення строку ПАТ "ПІВДГЗК" для пред`явлення зустрічної позовної заяви.

Апелянт посилається на те, що справа №904/529/19 майже постійно перебувала в процесі зупинення та посилаючись на ст. 117 ГПК України зазначає, що вперше ПАТ "ПІВДГЗК" із зустрічною позовною заявою звернулось в межах передбаченого ГПК України строку, у зв`язку з чим вважає, що ПАТ "ПІВДГЗК" пропущено встановлений ГПК України строк для звернення із зустрічною позовною заявою по справі №904/529/19 з підстав, що не залежали від ПАТ "ПІВДГЗК", а отже причини пропуску строку є поважними і мають бути враховані судом. Таким чином, за доводами апелянта, судом першої інстанції не враховано об`єктивність та поважність причин пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви та незалежність таких обставин від дій ПАТ "ПІВДГЗК".

Як стверджує апелянт, на його думку, зустрічну позовну заяву від імені ПАТ "ПІВДГЗК" підписано уповноваженою особою на підставі довіреності, засвідчена належним чином копія якої додана до матеріалів справи. Засвідчена копія довіреності відповідає вимогам п.5.27 ДСТУ 4163-2003, в частині належного її засвідчення. Крім того, ПАТ "ПІВДГЗК" вважає, що у разі наявності у суду сумнівів щодо наявності відповідних повноважень у особи, яка підписала зустрічну позовну заяву, суд має право у процесі підготовчого провадження витребувати у ПАТ "ПІВДГЗК" докази на підтвердження таких повноважень, або залишити позов без руху, як то зазначено в ч. 1 ст.174 ГПК України та надати відповідний строк для усунення недоліків, які допустило ПАТ "ПІВДГЗК" при зверненні з позовом.

Апелянт вважає, шо Господарський суд Дніпропетровської області не застосував положення ч.1- 4 ст. 174 ГПК України, не встановив строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, у зв`язку із чим АТ "ПІВДГЗК" має право на поновлення пропущеного строку, а приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви ПАТ "ПІВДГЗК" про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви та повернення такої заяви, що знайшло своє відображення в ухвалі від 21.10.2019 не тільки позбавив ПАТ "ПІВДГЗК" права на звернення до суду, а й порушив одне з основних завдань господарського судочинства, а саме справедливість вирішення спору, що є порушенням судом норм процесуального права.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД)  своїм правом  подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася, про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019, постановлену за результатами розгляду зустрічної позовної заяви у справі № 904/529/19, Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД) повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, якими позивачу та відповідачу направлена копія ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення до розгляду зазначеної апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/529/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Учасникам справи роз`яснено право подати відзив на апеляційну скаргу, встановлено строк для його подання, а також право подати клопотання та заяви (за наявності), додаткові докази (за наявності) та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції, заперечення на заяви та клопотання,  встановлено строк їх подання.  

7. Встановлені судом обставини справи.

12.02.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" відповідно до якої Компанія PRIMECAP SECURITIES LTD  просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь заборгованість з виплати дивідендів у розмірі 129 319 919,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 позовну заяву Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.03.2019; запропоновано відповідачу у строк до 11.03.2019 надати суду відзив на позовну заяву.

25.02.2019 до Господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" до PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД) про визнання договорів недійсними.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі № 904/529/19 повернуто зустрічну позовну заяву (вх. 743/19 від 25.02.2019) Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо - збагачувальний комбінат" до PRIMECAP SECURITIES LTD (ПРАЙМКЕП СЕКЬЮРІТІС ЛТД) про визнання договорів недійсними на підставі п.1 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи зазначену ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви місцевий господарський суд виходив з обставин того, що зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписана представником позивача за зустрічним позовом - Матвєєвою Т.В., повноваження якої визначені довіреністю від 26.12.2018 №52-16/173, виданою Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо- збагачувальний комбінат" в особі Генерального директора Федіна К.Ф., проте із доданої до позовної заяви довіреності не вбачається, що провідний юрисконсульт юридичного відділу Матвєєва Тетяна Володимирівна, якою підписана позовна заява, є адвокатом, у зв`язку  з чим,  місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що зустрічна позовна заява підписана особою, яка не має повноважень на її підписання, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі № 904/529/19 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі № 904/529/19 залишено без змін.

Приймаючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції виходив з обставин того, що зустрічна позовна заява № 52-16/08 від 22.02.2019 (а.с. 143 т.1) підписана провідним юрисконсультом юридичного відділу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" Матвєєвою Тетяною Володимирівною за довіреністю № 52-16/173 від 26.12.2018, проте  доказів на підтвердження в Матвєєвої Т.В. статусу адвоката, а відтак і повноважень на підписання зустрічної позовної заяви, господарському суду першої інстанції подано не було, як і не подано таких доказів апелянтом і до суду апеляційної інстанції, а також відсутні дані про адвоката Матвєєву Тетяну Володимирівну і в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.07.2019 у справі № 904/529/19 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №904/529/19 повернуто скаржнику з підстав того, що до касаційної скарги не додано довіреність та докази на підтвердження того, що особа, яка підписала касаційну скаргу здійснює адвокатську діяльність та уповноважена представляти інтереси скаржника як адвокат, а також суд не прийняв доводи представника скаржника про те, що він є акціонером Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та має право брати участь в управлінні товариством та представляти його інтереси, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України таке право не передбачено.

В подальшому Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 28.08.2019  подало до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву, в якій просило визнати недійсними договори, на підставі яких  PRIMECAP SECURITIES LTD набуло акції, емітовані Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Разом з зазначеною зустрічною позовною заявою Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подано заяву про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви від 28.08.2019 – відмовлено; повернуто зустрічну позовну заяву (вх.№3935/19 від 28.08.2019) Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і додані до неї документи без розгляду.

22.10.2019 від Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 у справі № 904/529/19 про скасування ухвали про відмову у задоволенні заяви ПАТ "ПІВДГЗК" про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви від 28.08.2019 та повернення зустрічної позовної заяви від 28.08.2019 по справі № 904/529/19 ПАТ "ПІВДГЗК".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 у справі № 904/529/19 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 у справі № 904/529/19 залишено без змін.

В подальшому Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 16.10.2019  подало нарочно (про що свідчить відмітка з зазначенням часу подання - "10:41") через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області (доказів направлення поштою матеріали оскарження не містять) зустрічну позовну заяву (вих. № 52-16/51 від 15.10.2019), в якій просило визнати недійсними договори, на підставі яких  PRIMECAP SECURITIES LTD набуло акції, емітовані Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Разом з зазначеною зустрічною позовною заявою Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" нарочно (про що свідчить відмітка з зазначенням часу подання - "10:41") через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області (доказів направлення поштою матеріали оскарження не містять) подано заяву про поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви (вих. № 52-16/801 від 15.10.2019). В обгрунтування зазначеної заяви АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на те, що 25.02.2019 зверталось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою до Компанії PRIMECAP SECURITIES LTD про визнання недійсними договорів, на підставі яких PRIMECAP SECURITIES LTD набуло акції, емітовані Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка була повернута місцевим господарським судом з підстав того, що її підписано особою, яка немає права її підписувати. Апелянт посилається на те, що 28.08.2019 ним було подано до Господарського суду Дніпропетровської області зустрічну позовну заяву та заяву про поновлення строку для її пред`явлення, яка ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 була повернута без розгляду. Однак, як зазначає апелянт, у ПАТ "ПІВДГЗК" виникла необхідність щодо повторного звернення із зустрічною позовною заявою та зазначає, що відповідачем пропущено строк для подання зустрічної позовної заяви з поважних причин, які мають бути враховані судом для поновлення строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви. Крім того, апелянт посилається на те, що справа № 904/529/19 майже постійно перебувала в процесі зупинення, а вперше ПАТ "ПІВДГЗК" звернулось із зустрічною позовною заявою в межах, передбаченого ГПК України строку, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 про повернення зустрічної позовної заяви неодноразово оскаржувалась як ПАТ "ПІВДГЗК", так і його акціонерами. За доводами апелянта, всі зазначені обставини у їх сукупності, дають підстави вважати, що ПАТ "ПІВДГЗК" пропущено встановлений ГПК України строк для звернення із зустрічною позовною заявою по справі № 904/529/19 з підстав, що не залежали від ПАТ "ПІВДГЗК", а отже причини пропуску строку є поважними і мають бути враховані судом.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/529/19, яка є предметом апеляційного оскарження, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно зі ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є:  верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За приписами частини 2 статті 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам  статей 162,  164,  172,  173  цього Кодексу.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі ( ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі статтею 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Як зазначалось вище, АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вже зверталось з зустрічною позовною заявою аналогічного змісту до Господарського суду Дніпропетровської області, яка була подана без пропуску строку для її подання, але мала недоліки, які стали підставою для її повернення судом першої інстанції відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019, залишеної без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019.

Вдруге АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з тією ж самою зустрічною позовною заявою до суду першої інстанції – 28.08.2019, тобто вже з пропуском строку, встановленого для її подання (до 11.03.2019) в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019.

АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" при повторному поданні зустрічного позову було пропущено строк для вчинення процесуальної дії (подання зустрічної позовної заяви), у зв`язку з чим заявлено клопотання про його поновлення.

Втретє АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з зустрічною позовною заявою аналогічного змісту до суду першої інстанції – 16.10.2019, тобто вже також з пропуском строку, встановленого для її подання (до 11.03.2019) в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019.

АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" при повторному (третьому) поданні зустрічного позову було пропущено строк для вчинення процесуальної дії (подання зустрічної позовної заяви), у зв`язку з чим заявлено клопотання про його поновлення.

Відповідно до частини 5 статті 180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, з наведених процесуальних норм вбачається, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Наведені норми пов`язують можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому суди, використовуючи свої дискреційні повноваження, у кожному конкретному випадку, на підставі поданих заявниками доказів, приймають рішення про визнання тих чи інших причин поважними чи навпаки.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Частинами 1 та 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Обмеження, пов`язані із встановленням строків подачі зустрічного позову та можливістю продовжити цей строк до початку розгляду справи по суті, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання розумних строків розгляду справи, що є легітимною метою. За своїм змістом такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, оскільки сторона у справі, у такому випадку, не позбавлена можливості звернутися з цим позовом у загальному порядку.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Вказане відповідає гарантованому принципу доступу до правосуддя та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Тобто норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду так і учасників справи. Дане покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду. Крім того, означена концепція направлена на уникнення можливості сторонам зловживання наданими їм процесуальними правами.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що звернення АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом у строк, встановлений судом для його подання (25.02.2019) та його повернення з підстав того, що його підписано особою, яка не мала права його підписувати, не є підставою для поновлення строку та визнання поважними причин пропуского такого строку при поданні зустрічної позовної заяви (аналогічного змісту та вимогам) в подальшому.    

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вже зазначалось в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 (перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019 у справі № 904/529/19), апелянт вже скористався своїм правом на оскарження ухвали місцевого господарського суду від 26.02.2019, оскільки не погодився з висновком місцевого господарського суду про повернення первісно поданого зустрічного позову (вх. № 743/19 від 25.02.2019). Ухвала місцевого господарського суду від 26.02.2019 була залишена постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019 без змін, яку було оскаржено і в касаційному порядку, проте судом касаційної інстанції касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з тим, що її підписано особою, яка не має права її підписувати.

Тобто на даний час ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019, як і постанова Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2019 не скасовані, є чинними.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).

Враховуючи зазначене вище, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про подання зустрічного позову 16.10.2019 із пропуском строку для його подання, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви відповідно до частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання апелянта на загальні принципи господарського судочинства щодо верховенства права, законності і обґрунтованості рішення, ефективного захисту порушених прав, доступу до правосуддя не спростовують обов`язок сторони дотримуватись встановленого національним законодавством порядку звернення до суду, в тому числі й із зустрічним позовом.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність підстав, передбачених ч. 6 ст. 180 ГПК України, для повернення зустрічної позовної заяви ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки вона подана не у строк, встановлений судом для подання відзиву.

Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права є безпідставними, оскільки судом першої інстанції було повернуто зустрічну позовну заяву відповідно до приписів ч. 6 статті 180 ГПК України, норми якої є імперативними та зобов`язують суд (у даному випадку – у разі встановлення пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви та відсутності поважності причин такого пропуску) саме повертати її без розгляду.

Тобто, перелік наслідків такого подання є вичерпним, а не альтернативним.

Враховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вони є необґрунтованими, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст.ст. 277, 280 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/529/19 відсутні.

10. Судові витрати.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги  відносяться на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275-284, 287  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                                   ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/529/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2019 у справі № 904/529/19 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя                                                                      Л.А. Коваль

Суддя                                                                                          Л.М. Білецька

Суддя                                                                                          Ю.Б. Парусніков