ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р.                                            Справа №909/1056/18

                                                            м.Львів                              

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді                                                                                М.І. Хабіб,

суддів                                                                                                    

                                                                                                    О.Л. Мирутенка,

                                                                                                    Г.Г. Якімець,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників учасників справи:

позивача(в режимі відеоконференції) -  адвоката Бойченка О.В. (довіреність №58 від 10.06.2019)

відповідача - не з`явився (належно повідомлений);

третьої особи- не з`явився (належно повідомлений);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “ВіЕйБі Банк” Матвійчука О.Ю. №08/-3937 від 22.05.2019

на рішення  Господарського суду Івано-Франківської області від  11.04.2019, повний текст рішення складено 22.04.2019,

у справі №909/1056/18 (суддя Кобецька С.М.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “ВіЕйБі Банк” Матвійчука О.Ю.

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Прикарпаттяобленерго”, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Хутрофірма “Тисмениця”, м. Тисмениця Івано-Франківської області

про:  розірвання договору про постачання електроенергії та спонукання укласти договір на електропостачання

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 у справі №909/1056/18 відмовлено у задоволенні позову ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» про зобов`язання розірвати  договір з  ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця» про постачання електроенергії до нежитлових приміщень, розташованих на вул. Вербова,9 у м. Тисмениця, та спонукання ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» укласти договір з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на електропостачання  вказаних приміщень. Присуджено до стягнення з ПАТ “ВіЕйБі Банк” на користь ПрАТ “Прикарпаттяобленерго”  12    000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

           Рішення мотивоване тим, що позивач не довів факту порушення або невизнання його прав та інтересів, які б підлягали захисту в обраний ним спосіб, та відновленню в примусовому порядку саме відповідачем.

           В частині  стягнення з позивача 12   000,00грн витрат на правничу допомогу, заявлених відповідачем, суд дійшов висновку про їх стягнення з позивача, пославшись  на договір про надання професійної правничої допомоги №2019/7 від 02.01.2019, додатковий правочин №2019/155 від 09.01.2019, акт приймання-передачі послуг  за додатковим правочином від 09.01.2019 та платіжне доручення №21278 від 27.02.2019,  участь адвоката Дмитрука О.І. в судових засіданнях 05.02.2019, 26.02.2019,21.03.2019,02.04.2019, подання ним відзиву на позов та витребовуваних судом доказів, та  положення ст.ст. 123, 126,129 ГПК України, ст.ст. 1, 30 ЗУ «Про  адвокатуру та адвокатську діяльність».

          Позивач не погодився з рішенням  суду першої інстанції в частині стягнення 12         000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскаржив його   в апеляційному порядку, просить в цій частині скасувати рішення та залишити за відповідачем понесені витрати на  професійну правничу допомогу.

           Позивач вказує, що йому не було відомо про наявність клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості подати суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що заявлений відповідачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, оскільки така, на думку позивача, не належить до справ значної складності,  часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та значенням справи для сторін. Вказує, що в порушення вимог ст. 126 ГПК України відповідач  не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на підтвердження здійснених ним витрат. Зазначає, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» перебуває на стадії ліквідації і положеннями ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів  фізичних осіб»  не передбачено оплати послуг адвоката.

          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.

          Вказує, зокрема, що позивачу було завчасно відомо щодо клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки про них відповідач зазначав у відзиві на позову заяву та у клопотанні про забезпечення судових витрат. Та обставина, що позивач не скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні  не свідчить про порушення відповідачем процедури подання  клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Стверджує про помилковість доводів позивача про типовість вказаної справи, та звертає увагу суду на подальші наслідки її розгляду для взаємовідносин сторін та репутації відповідача.

          Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №909/1056/18 (колегія суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Матущака О.І., Мирутенка О.Л.)  відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ “ВіЕйБі Банк” на рішення  Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 у справі №909/1056/18.

          Ухвалою суду від 10.06.2019 призначено розгляд справи на 02.07.2019.

          Ухвалою від 02.07.2019 розгляд справи відкладено на 06.08.2019.

           01.08.2019 представник відповідача адвокат Дмитрук  О.І. подав клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника ПрАТ  «Прикарпаттяобленерго».

          Ухвалою від 06.08.2019 розгляд справи відкладено на 27.08.2019 та задоволено клопотання  представника скаржника про його участь  в судовому засіданні 27.08.2019 в режимі відеоконференції з Шостим апеляційним адміністративним судом.  

          У зв`язку з перебування у відпустці члена колегії Матущака О.І. автоматизованим розподілом (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.08.2019) до складу колегії суддів замість судді Матущака О.І. введено суддю Якімець Г.Г.

          У судовому засіданні 27.08.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та вказав, що, на його думку, відповідачу належить  відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно в сумі 5000,00грн, такий розмір витрат  є  співмірним  у даному випадку.

          Третя особа не забезпечила явки свого представника в судове засідання та не подала відзиву на апеляційну скаргу, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

          Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд  встановив наступне.

          У листопаді 2018 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» про зобов`язання розірвати  договір з  ВАТ «Хутрофірма "Тисмениця" про постачання електроенергії до нежитлових приміщень, розташованих на вул. Вербова,9 у м. Тисмениця, та спонукання ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» укласти договір з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на електропостачання  вказаних приміщень.

          У відзиві на позовну заяву, який складений від імені ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» адвокатом Дмитруком О.І.,  на підставі п.8 ч. 3 ст. 165 ГПК України вказано попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи. Відповідач вказав вид адвокатських послуг та їх вартість,  зокрема,  ознайомлення з матеріалами справи-800грн; підготовка відзиву -1000грн; участь адвоката в судових засіданнях-1000грн за 1 судове засідання(том 1,а.с. 135-138).

          Загальної суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом даної справи, не вказано.

          В подальшому відповідач подав клопотання про забезпечення судових витрат, в якому вказав, що представництво інтересів ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» здійснюється адвокатом Дмитруком О.І на підставі  договору про надання професійної правничої допомоги №2019/7 від 02.01.2019, додаткового правочину від 09.01.2019 до нього та ордеру №065403 від 09.01.2019, та визначив, що орієнтовний розмір витрат, які очікує понести відповідач становить 8000,00грн (том 1,а.с. 180-181).

          До вказаного клопотання відповідач додав описи вкладення у цінні листи на підтвердження надіслання його іншим учасникам справи.

           02.01.2019 адвокат Дмитрук О.І. та ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» (клієнт) уклали договір про надання професійної правничої допомоги №2019/7, за умовами якого адвокат зобов`язується надати клієнту професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов`язаного з діяльністю клієнта та йог посадових осіб(том 1.а.с. 186-188).

          Згідно з п.4.1 договору для визначення умов щодо ціни та порядку розрахунків за представництво та захист прав клієнта та законних інтересів сторони укладають додатковий правочин до цього договору.

          Остаточна сума даного договору буде визначена сторонами на підставі погоджених та підписаних актів приймання-передачі наданих послуг.

           09.01.2019 сторони уклали додатковий правочин №2019/155 до договору №2019/7, згідно з п.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання щодо здійснення представництва та надання правової допомоги клієнту  у справі №909/1056/18 за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» про розірвання договору про постачання електроенергії та спонукання укласти договір на електропостачання.

          Відповідно до п.3 вказаного правочину витрати клієнта  на професійну правничу допомогу розраховуються на підставі наступних даних:

-складання відзиву на позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги – 5600грн – 3шт.;

-складання відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, інших клопотань та заяв з процесуальних питань – 2000грн-4шт.;

-участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції – 1500грн за 1 судове засідання -10шт.

          Остаточне визнання розміру витрат клієнта у справі №909/1056/18 за фактично надані послуги адвокатом підтверджуються оформленими сторонами  актами приймання-передачі наданих послуг, на підставі яких проводиться розрахунок протягом п`яти днів з моменту їх оформлення.

           11.04.2019 відповідач подав клопотання про стягнення з позивача 12   000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, надану відповідачу в суді першої інстанції. До клопотання відповідач додав платіжне доручення №21278 від 27.02.2019 та акт приймання-передачі послуг  від 27.02.2019 за додатковим правочином від 09.01.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги №2019/7 від 02.01.2019 (том 1.а.с. 239-242).

          Згідно з вказаним актом  приймання-передачі послуг  від 27.02.2019  у справі  №909/1056/18  надано наступні послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 12   000,00грн, а саме:

-проведення попереднього правового аналізу документів, збір інформації 2год-1400грн;

-складання відзиву на позовну заяву – 5600грн;

-складання клопотання про забезпечення судових витрат-2000грн;

-участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції -2год -3000грн.

          Платіжним дорученням №21278 від 27.02.2019 ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» перерахувало підприємцю Дмитруку О.І. 12   000,00грн з призначенням платежу «за надання професійної правничої допомоги по договору №2019/155 від 09.01.2019 у справі №909/1056/18 та акту б/н від 27.02.2019».

          З матеріалів справи вбачається, що адвокат Дмитрук О.І. брав участь в судових засіданнях суду першої інстанції 05.02.2019, 26.02.2019, 21.03.2019, 02.04.2019 при розгляді даної справи.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника скаржника, Західний    апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга     підлягає до задоволення    частково  з таких підстав.

          За приписами   ст. 269 ГПК України   суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

          Оскільки позивач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення з нього 12    000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині.

          Статтею 123 ГПК України      встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

          До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

          Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

          Матеріалами справи підтверджено, що на підставі п.8 ч. 3 ст. 165 ГПК України відповідач у відзиві на позовну заяву  вказав  вид адвокатських послуг та їх вартість, зокрема, ознайомлення з матеріалами справи-800грн; підготовка відзиву на позовну заяву -1000грн; участь адвоката в судових засіданнях-1000грн за 1 судове засідання. Однак загальної суми  судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести, у зв`язку з розглядом даної справи,  у відзиві не вказано.

          За  приписами ч. ч. 1, 2      ст. 126 ГПК України      витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

          За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

          Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

          Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

          При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

          У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

          Відповідно до    ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"      гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

          Частиною 5   ст. 126 ГПК України      встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4      ст. 126 ГПК України      суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

          Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6      ст. 126 ГПК України).

          Отже, частина 5 вказаної статті надає право іншій стороні подати клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

          Апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що йому не було відомо про  клопотання відповідача щодо  відшкодування витрат в сумі 12000,00грн на професійну правничу допомогу і  він був позбавлений можливості  доводити  в суді першої інстанції їх неспівмірність  та подати клопотання про зменшення розміру цих витрат, оскільки відповідач лише 11.04.2019  надіслав позивачу таке клопотання , в цей же день 11.04.2019  відповідач  подав це  клопотання суду першої інстанції  і цей же день суд ухвалив рішення, за відсутності представника позивача,    яким стягнув з позивача на користь відповідача 12000,00грн на професійну правничу допомогу.  

          Відповідно до ч. 3   ст. 126 ГПК України      для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.          

          В доданому  відповідачем до клопотання акті приймання-передачі послуг від 27.02.2019, підписаному адвокатом Дмитруком О.І. та відповідачем, вказано, що  у справі  №909/1056/18  надано  послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 12   000,00грн, а саме:

-проведення попереднього правового аналізу документів, збір інформації 2год-1400грн;

-складання відзиву на позовну заяву – 5600грн;

-складання клопотання про забезпечення судових витрат-2000грн;

-участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції -2год -3000грн.

          Однак,   пунктом  3 додаткового правочину від 09.01.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2019  визначена  вартість послуг в сумі 5600,00грн за складання відзиву на позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги  з відміткою кількості « 3шт.», тобто така вартість встановлена за складання 3-х відзивів в судах 3-х інстанцій, а не за складання одного відзиву в суді першої інстанції, що свідчить про невідповідність визначеної в акті приймання-передачі послуг від 27.02.2019 вартості послуги  зі складання відзиву на позовну заяву умовам вказаного договору.

          Крім того, в акті вказана вартість наданої  послуги на суму 2000,00грн зі складання клопотання про забезпечення судових витрат.  Як вбачається з матеріалів справи,  у цьому клопотанні  відповідач просив суд зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду  8   000,00грн для забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу, однак   суд відмовив  відповідачу у його задоволенні, про що вказано у  протоколі судового  засідання від 26.02.2019 ( т.1, а.с.193). Відтак покладення на позивача  витрат відповідача на оплату послуги зі складання клопотання про забезпечення судових витрат, яке відхилене судом,  є безпідставним.

          Таким чином,  виходячи  з  фактичних  обставин даної справи,   апеляційний суд погоджується з доводами  позивача, що заявлені відповідачем  до  відшкодування  за рахунок позивача  витрати на професійну правничу допомогу  в сумі 12    000, 00грн є неспівмірними  зі  складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді  першої інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, відзив на позовну заяву складений лише на 3арк, обсяг матеріалів справи 1 том), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення  з позивача буде для нього надмірним тягарем, оскільки він перебуває на стадії ліквідації, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

          Разом з тим, з урахуванням участі адвоката Дмитрука О.І. у чотирьох засіданнях суду першої інстанції (згідно з вказаним у протоколах судових засідань  часом  початку та завершення судових засідань загальна тривалість їх проведення становила 53хв), складання та подання ним відзиву на позов, апеляційний суд вважає, що відповідачу належить відшкодувати за рахунок позивача частину понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції, в сумі 6   000,00грн.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України    підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи ( ч. 2 ст. 277 ГПК України).

          Апеляційний суд дійшов висновку, що внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та позбавлення позивача  можливості подати свої  заперечення  (доводи, клопотання) щодо заявленої відповідачем до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції   неправомірно стягнув з позивача на користь відповідача  всю суму ( 12 000,00грн) заявлених  до відшкодування відповідачем  витрат на професійну правничу допомогу, хоча обґрунтованою є лише її частина ( 6000,00).

          Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати в частині стягнення 6000,00грн витрат  на професійну правничу допомогу належить скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким  відмовити у стягненні вказаної суми. В частині стягнення  решти витрат на професійну правничу допомогу рішення залишити без змін.

          Оскільки при поданні апеляційної скарги на рішення суду в частині стягнення судових витрат скаржник не сплачував судовий збір,  такий не підлягає відшкодуванню у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги в цій частині.

Керуючись ст.ст. 86, 123,126,129, 236, 244, 254, 269, 270, 275,   277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “ВіЕйБі Банк” Матвійчука О.Ю. №08/-3937 від 22.05.2019 задоволити частково.

          Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 у справі №909/1056/18 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” на користь Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго"  6000,00грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати.

         В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству "Прикарпаттяобленерго" у стягненні  з Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський акціонерний банк” 6000,00грн витрат на професійну правничу допомогу .

          В частині стягнення  решти витрат на професійну правничу допомогу Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 у справі №909/1056/18  залишити без змін.

   2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені      ст. ст. 286-291 ГПК України.

      3.     Справу повернути до місцевого господарського суду.

                                                                                                                                                       Повний текст постанови складено 02.09.2019

Головуючий суддя                                                                      М.І. Хабіб

          Суддя                                                                                 О.Л. Мирутенко

          Суддя                                                                                 Г.Г. Якімець