Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #83481326


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63


УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги


28.02.2019 Справа № 904/9713/17


за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000", м.Кам`янське Дніпропетровська область

на дії приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А.


за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000", м. Кам"янське

про стягнення 1673379,24 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

Представники:

Від Позивача: представник не з`явився

Від Відповідача: Оскаленко М.Ю., довіреність № б/н від 27.02.2018 р., адвокат

Від приватного виконавця: Шустов Є.Ф., адвокат, ордер №2035000023 від19.02.2019 р.


СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" 28.01.2019 року звернулось до господарського суду із скаргою, в якій просить суд:

1. Скасувати постанову Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 03.01.2019р. ВП № 58004381 про відкриття виконавчого провадження в частині виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/9713/17.

2. Скасувати Постанову Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про арешт майна боржника від 03.01.2019р. ВП №58004381;

3. Скасувати запис №29774014 (спеціальний розділ) Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про обтяження: арешт нерухомого майна, все нерухоме майно/майнові права товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-2000» (код ЄДРПОУ 30740621) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

4. Скасувати запис реєстраційний номер 17244646 Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про публічне обтяження-заборону відчуження на все рухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-2000» (код ЄДРПОУ 30740621).

5. Скасувати Постанову Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни про арешт коштів боржника від 08.01.2019р. ВП №58004381 та зобов`язати Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілію Анатоліївну відкликати платіжні вимоги №ВП 58004381/1, №ВП 58004381/2, №ВП 58004381/3, №ВП 58004381/4, №ВП 58004381/5, №ВП 58004381/6, №ВП 58004381/7, № ВП 58004381/8, №ВП 58004381/9, №ВП 58004381/10 від 15.01.2019р.

6. Виключити запис про боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-

2000» (код ЄДРПОУ 30740621) із Єдиного реєстру боржників.

7. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-2000» (код ЄДРПОУ 30740621) безпідставно одержане стягувачем, в сумі 149497 грн. 47 коп.

В обґрунтування скарги Скаржник посилається на те, що при здійсненні виконавчих дій приватним виконавцем були порушені права ТОВ "Нива-2000" та вимоги чинного законодавства, а саме:

до списання коштів підприємство не отримувало жодних листів та будь-яких інших документів, з яких було б зрозуміло, що було відкрито виконавче впровадження;

приватний виконавець Бурхан-Крутоус Л.А. перевищила свої повноваження, оскільки відкрила виконавче провадження з примусового виконання рішення, за яким стягувачем є державний орган в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є порушенням вимог п.4 ч.2 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження";

в матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація, що сума стягнення за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А., не перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця, як цього вимагає ст.24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

в порушення вимог ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець Бурхан-Крутоус Л.А. стягнула цільові грошові кошти - неотриману орендодавцями орендну плату за землю, яку скаржник перерахував на депозитний рахунок.

13.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" звернулось до господарського суду із скаргою, в якій додатково до раніше поданої скарги просить суд скасувати постанову Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. від 04.02.2019р. ВП №58004381 про розшук майна боржника.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 року призначено розгляд скарги у засіданні.

Під час розгляду скарги приватний виконавець Бурхан-Крутоус Л.А. (далі-приватний виконавець) подала відзив на скаргу, в якій вказує таке:

03.01.2019р. приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №58004381 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/9713/17 від 11.06.2018 про стягнення з ТОВ «НИВА-2000» на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» 1680869,24 грн., в тому числі простроченої заборгованості за кредитом в сумі 720000,00 грн., строкової заборгованості за відсотками в сумі 20712,30 грн., простроченої заборгованості у відсотках у сумі 561697,43 грн. та пені за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 378459,51 грн. та судового збору у сумі 25213,04 грн.;

03.01.2019р. приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження ВП №58004381. Згідно з цієї постанови, було накладено арешт на майно Боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди Приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1876959, 51 грн.;

08.01.2019р. приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника. У відповідності до цієї постанови, з метою забезпечення стягнення, було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках банків;

15.01.2019р. приватним виконавцем були виставлені платіжні вимоги №ВП 58004381/1, №ВП 58004381/2, №ВП 58004381/3, № ВП 58004381/4, №ВП 58004381/5, №ВП 58004381/6, №ВП 58004381/7, №ВП 58004381/8, №ВП 58004381/9, №ВП 58004381/10, №ВП 58004381/11;

17.01.2019р. приватним виконавцем було стягнуто з Боржника грошову суму у розмірі 136072,30 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості на користь стягувача, 669 грн. на користь стягувача в якості часткового повернення авансового внеску, 13607,22 грн. в якості основної винагороди приватного виконавця. Всього 150348,52грн.;

виконавчий документ - наказ Господарського суду Дніпропетровської області було видано стороні по справі - ПАТ "ІМЕКСБАНК". На цей час щодо цієї юридичної особи дійсно відкрита процедура ліквідації у відповідності до рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015р. №105. Відповідно до Постанови правління НБУ від 21.05.2015р. №330 було відкликано банківську ліцензію ПАТ "ІМЕКСБАНК" та прийняте рішення про ліквідацію;

приватний виконавець враховує, що відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до даних ЄДРПОУ, щодо ПАТ "ІМЕКСБАНК" відсутній запис про припинення цієї юридичної особи, а відтак ПАТ "ІМЕКСБАНК" має всі права юридичної особи та може виступати позивачем та відповідачем в суді, відповідно може виступати і стороною виконавчого провадження;

виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем за заявою стягувача ПАТ "ІМЕКСБАНК" від 07.12.2018р. Вказана заява була підписана представником Стягувача за довіреністю Зубченко Петром Леонідовичем. Таким чином, стороною виконавчого провадження, тобто Стягувачем є саме ПАТ "ІМЕКСБАНК", а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як це намагається довести Боржник;

в рамках проведення виконавчих дій, приватним виконавцем було здійснено запит до органів ДФС України стосовно наявності рахунків Боржника в банківських установах. Було отримано відповідь, яка містила в собі перелік відкритих рахунків Боржника в різних банках України. Оскільки наявність та розмір грошових коштів на кожному з них не можуть бути заздалегідь відомі приватному виконавцю, останній в такому випадку вимушений направляти до банківських установ платіжні вимоги окремо по кожному рахунку на загальну суму стягнення. При цьому ніякої мови не було і не може бути про стягнення на загальну суму 20646554, 61 грн., як про це стверджує Боржник, оскільки стягнення проводиться лише в межах суми встановленої виконавчим документом з урахуванням витрат виконавчого провадження та винагороди виконавця. Скаржник намагається ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи, просто арифметичним способом складаючи платіжні вимоги;

щодо твердження Скаржника про те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація, що сума стягнення за наказом №904/9713/17 від 20.06.2018р. з урахуванням сум за іншими виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця не перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця. Відповідно до п.4 ч.4 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо, зокрема, сума Стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця. При цьому Законом не передбачено, щоб в матеріалах виконавчого провадження перебували будь-які інформаційні довідки з цього питання;

щодо доводів скарги про порушення приватним виконавцем вимог ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Законодавець в даному випадку покладає відповідальність за своєчасне та повне повідомлення приватного виконавця про режими використання рахунків на банківську установу, яка і повинна проінформувати виконавця про таку обставину та повернути постанову виконавця без виконання. Однак, банківські установи ніякої інформації про наявність у Боржника рахунків зі спеціальним режимом використання не надавали, як і не повертали без виконання відповідну постанову виконавця. Таким чином, за відсутності надходження від банківської установи вище наведеної інформації у Приватного виконавця відсутній обов`язок не звертати стягнення на такі кошти. Відповідно будь-які порушення норм діючого законодавства України з боку приватного виконавця відсутні.

До справи приватний виконавець подав такі документи:

копію Договору №ВПВ/022/18 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 06.03.2018р.;

копію додаткової угоди до Договору №ВПВ/022/18 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 06.03.2018р.;

копію посвідчення приватного виконавця.

Також під час судового засідання Скаржник подав пояснення щодо спростування доводів приватного виконавця, в яких вказує таке:

банк фактично не припинений як юридична особа, проте об`єктивно не може бути стягувачем у виконавчому провадженні, тому як не є самоврядною організацією, а управляється соціальною владною особою публічного права - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи;

приватний виконавець, дійсно, заздалегідь не мала інформації про "розмір грошових коштів" на рахунках нашого підприємства. А тому це ще раз свідчить про неправомірність її дій та направлення платіжних вимог на вказану вище суму. Тому що, у випадку наявності на рахунках нашого підприємства в усіх банках грошових коштів в розмірі суми стягнення - усі банки б, відповідно до отриманих платіжних вимог, списали (виконуючи кожен «свою» отриману платіжну вимогу) по 1,8 млн грн. кожний. Проте, з цього приводу представник приватного виконавця пояснень не дав ані у відзиві на скаргу, ані у судовому засіданні. Так, Скаржник вважає, що зазначені дії приватного виконавця свідчать про неможливість обґрунтування своїх дій посиланням на закон, яким таке було б передбачено;

з приводу обставини щодо відкриття та здійснення приватним виконавцем виконавчого провадження ВП № 58004381, у відповідності із вимогами пп. 4 ст.4 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", абзацу другого ч.3 ст. 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", то, як видно із тексту відзиву, приватний виконавець взагалі не надає будь якої інформації, яка б свідчила про наявність в неї фактичної можливості (права) відкрити та вести це виконавче провадження №58004381 відповідно до вимог вищевказаного закону. Тобто, сума стягнення за виконавчим провадженням 58004381 та усіх інших проваджень, які перебувають у її виконанні, не перевищують мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду скарги повідомлений.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 25.02.19р. по 28.02.2019р. в порядку ст.216 ГПК України.

При розгляді скарги судом встановлено таке.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 року по справі №904/9713/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" 1680869,24 грн., в тому числі: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 720000,00 грн., строкову заборгованість за відсотками в сумі 20712,30 грн., прострочену заборговані відсотках у сумі 561697,43 грн. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 378459,51 грн. та судовий збір у сумі 25213,04 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 року залишено без змін.

13.07.2018 року на запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду, справу №904/9713/17 було направлено на адресу суду для подальшого направлення до Верховного Суду.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 видано наказ від 20.06.18р. про примусове стягнення.

03.01.2019р. приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. відкрито виконавче провадження ВП №58004381 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №904/9713/17 від 11.06.2018 про стягнення з ТОВ «НИВА-2000» на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» 1680869,24 грн., в тому числі простроченої заборгованості за кредитом в сумі 720000,00 грн., строкової заборгованості за відсотками в сумі 20712,30 грн., простроченої заборгованості у відсотках у сумі 561697,43 грн. та пені за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 378459,51 грн. та судового збору у сумі 25213,04 грн.

03.01.2019р. приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. винесено постанову про арешт майна боржника в рамках виконавчого провадження ВП №58004381. Згідно з цієї постанови, було накладено арешт на майно Боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди Приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1876959, 51 грн.

08.01.2019р. приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. винесено постанову про арешт коштів боржника. У відповідності до цієї постанови, з метою забезпечення стягнення, було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках:

1) р/р НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 309660980, МФО 305299;

2) р/р НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві - «ПРОКРЕДИТБАНК», ЄДРПОУ: 216773333;

3) р/р НОМЕР_3 в Акціонерному товаристві «ПРОКРЕДИТБАНК», ЄДРПОУ: 216773333;

4) р/р НОМЕР_4 в Акціонерному товаристві «ПРОКРЕДИТБАНК», ЄДРПОУ: 216773333;

5) р/р НОМЕР_5 в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 309660980, МФО 305299;

6) р/р НОМЕР_6 в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 309660980, МФО 305299;

7) р/р НОМЕР_7 в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 309660980, МФО 305299;

8) р/р НОМЕР_8 в Акціонерному товаристві КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ: 309660980, МФО 305299;

9) р/ НОМЕР_9 в Акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ЄДРПОУ: 14305909, МФО 380805;

10) р/р НОМЕР_10 в Акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», ЄДРПОУ: 14305909, МФО 380805;

11) р/р НОМЕР_11 в Публічному Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» ЄДРПОУ: 00032129, МФО 300465;

15.01.2019р. приватним виконавцем були виставлені платіжні вимоги №ВП 58004381/1, №ВП 58004381/2, №ВП 58004381/3, № ВП 58004381/4, №ВП 58004381/5, №ВП 58004381/6, №ВП 58004381/7, №ВП 58004381/8, №ВП 58004381/9, №ВП 58004381/10, №ВП 58004381/11.

17.01.2019р. приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. стягнуто з Боржника грошову суму у розмірі 136072,30 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості на користь стягувача, 669 грн. на користь стягувача в якості часткового повернення авансового внеску, 13607,22 грн. в якості основної винагороди приватного виконавця. Всього 150348,52грн.

В рамках проведення виконавчих дій, приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. було здійснено запит до органів ДФС України стосовно наявності рахунків Боржника в банківських установах. Було отримано відповідь, яка містила в собі перелік відкритих рахунків Боржника в різних банках України

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується таким.

Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання судових рішень здійснюється в рамках Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 цього Закону, примусовому виконанню підлягають, зокрема, накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.

Згідно з ч. 1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Так, Скаржник вважає, що до списання коштів підприємство не отримувало жодних листів та будь-яких інших документів, з яких було б зрозуміло, що було відкрито виконавче впровадження.

Зазначене твердження Скаржника спростовується наданими приватним виконавцем доказами, а саме копією листа вих.№4 від 03.01.2019р. про відкриття виконавчого провадження, який Скаржник отримав 22.01.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також копією листа вих.№21 від 08.01.2019р. про арешт коштів боржника.

Щодо тверджень Скаржника, що приватний виконавець Бурхан-Крутоус Л.А. перевищила свої повноваження, оскільки відкрила виконавче провадження з примусового виконання рішення, за яким стягувачем є державний орган в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що є порушенням вимог п.4 ч.2 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до п.4 ч.2 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема: рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;

Відповідно до ст.14 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, зокрема, сторони. Згідно з ст. 15 зазначеного Закону, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Отже, виконавчий документ було видано стороні по справі - ПАТ "ІМЕКСБАНК". Щодо цієї юридичної особи відкрита процедура ліквідації у відповідності до Рішення Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015р. №105. Відповідно до Постанови правління НБУ від 21.05.2015р. №330 було відкликано банківську ліцензію ПАТ "ІМЕКСБАНК"та прийняте рішення про ліквідацію.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до даних ЄДРПОУ, щодо ПАТ "ІМЕКСБАНК" відсутній запис про припинення цієї юридичної особи, а відтак ПАТ "ІМЕКСБАНК" має всі права юридичної особи та може виступати позивачем та відповідачем в суді, відповідно може виступати і стороною виконавчого провадження.

Виконавче провадження було відкрито приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. за заявою Стягувача ПАТ "ІМЕКСБАНК" від 07.12.2018р. Вказана заява була підписана представником цього ж Стягувача за довіреністю Зубченко П.Л. Таким чином, стороною виконавчого провадження, тобто Стягувачем є саме ПАТ "ІМЕКСБАНК", а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як це намагається довести Боржник. До того ж, заміна Стягувача у виконавчому проваджені не відбувалась. Посилання Скаржника на те, що банк на даний час управляється соціальною владною особою публічного права - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи, судом відхилюється з огляду на те, що ці обставини не змінюють суть правовідносин, які склалися між стягувачем і боржником і які є цивільно-правовими, а також цей Фонд при зазначеному управлінні вчиняє дії не від імені держави, а від імені банку.

Отже, суд не вбачає перевищення повноважень з боку приватного виконавця при порушенні оскаржуваного виконавчого провадження.

Щодо тверджень Скаржника, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація, що сума стягнення за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А., не перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця, як цього вимагає ст.24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", суд зазначає про таке.

Так, дійсно, відповідно до п.4 ч.4 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо, зокрема, сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця. При цьому Законом не передбачено, щоб в матеріалах виконавчого провадження перебували будь-які інформаційні довідки з цього питання.

На вимогу суду адвокатом приватного виконавця подано до матеріалів скарги копію Договору №ВПВ/022/18 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 06.03.2018р., укладеного між приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Лілією Анатоліївною та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Рідна". Згідно з п.4 цього Договору загальна страхова сума визначена у розмірі 20 000 000,0грн. Договір укладено строком на один рік і набирає чинності не раніше дати надходження страхового платежу на рахунок або в касу Страховика. Також копія додаткової угоди від 01.10.2018 року до Договору №ВПВ/022/18 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця свідчить про те, що загальна страхова сума була змінена на 120 000 000,0грн.

Водночас, суд вважає, що наявність інших виконавчих проваджень та сума до виконання за ними, не входить до предмету дослідження судом по скарзі, що розглядається, оскільки зачіпає інтереси інших не пов`язаних зі скаржником або стягувачем осіб.

Враховуючи викладене, в межах обставин, які підлягають перевірці за скаргою, суд не вбачає в даному випадку порушень в діях приватного виконавця.

Щодо доводів скарги про порушення приватним виконавцем вимог ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

В обґрунтування цього Скаржником подано до скарги копії виписок банку про отримання податків з орендних платежів орендодавців землі, копії квитанцій про відправлення грошових переказів орендодавцям, копії квитанцій про повернення переказів, відмову від отримання коштів, копії звернень до нотаріусів, копія виписки банку із зазначенням цільового використання рахунку тощо.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Відповідно до пункту 1.8 глави 1 Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, рахунки зі спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України, належать до поточних рахунків. Вимоги щодо відкриття певним колом суб`єктів у банках України поточних рахунків зі спеціальним режимом використання містять закони України "Про електроенергетику", "Про засади функціонування ринку природного газу", "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", "Про угоди про розподіл продукції" тощо.

Також приватний виконавець в даному випадку доречно зауважив, що банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Законодавець в даному випадку покладає відповідальність за своєчасне та повне повідомлення приватного виконавця про режими використання рахунків на банківську установу, яка і повинна проінформувати виконавця про таку обставину та повернути постанову виконавця без виконання. Однак, банківські установи ніякої інформації про наявність у Боржника рахунків зі спеціальним режимом використання не надавали, як і не повертали без виконання відповідну постанову виконавця. Таким чином, за відсутності надходження від банківської установи вище наведеної інформації у Приватного виконавця відсутній обов`язок не звертати стягнення на такі кошти.

Посилання Скаржника на те, що ним на банківський рахунок перераховані суми, які належить орендодавцям земельних ділянок, суд вважає помилковим, оскільки чинне законодавство не передбачає за цими обставинами зміну статусу банківського рахунку зі звичайного режиму на спеціальний. Суд зауважує, що самостійне визначення банківським клієнтом цільового характеру рахунку є недостатнім, для того, щоб вважати цей рахунок захищеним від примусових стягнень, оскільки цей захист визначає саме держава у вигляді спеціальної норми в Законі.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що за обставинами, на які посилається Скаржник, в діях приватного виконавця порушення вимог чинного законодавства не вбачаються, тому в задоволенні скарги суд повністю відмовляє.

Керуючись ст.ст. 232-236, 339-345 ГПК України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд -

УХВАЛИВ:


В задоволенні скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.



Суддя Н.Б. Кеся




  • Номер:
  • Опис: стягнення 1673379,24 грн.
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 904/9713/17
  • Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
  • Суддя: Кеся Наталія Борисівна
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.10.2018
  • Дата етапу: 19.10.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація