КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 760/10129/21

провадження № 22-ц/824/2745/2024

12 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.

при секретарі Колесніченко М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Капалкіної Ірини Олегівни на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 липня 2023 року в складі судді Ішуніної Л. М.,

встановив:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Овчіннікова А. А. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму боргу за договором позики в розмірі 539 172,19 грн, з яких: 504 426,15 грн - сума основного боргу, що станом на 16 квітня 2021 року становить 17 983 доларів США; 14 510,89 грн - 14% річних; 6 529,90 грн - проценти на рівні облікової ставки НБУ; 13 705,25 грн - інфляційне збільшення боргу.

Посилався на ті підстави, що 31 січня 2019 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 ( позичальник) укладено договір позики № 2.

Відповідно до п.1.1 цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором,позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2. 1 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 2.1 цього договору розмір позики становить 498 489 грн, що еквівалентно 17 983 доларів США, згідно курсу купівлі доларів США, зафіксованому на момент закриття торгів на Українській міжбанківській валютній біржі на день, що передує дню підписання цієї угоди.

Пунктом 4.1. цього договору передбачено, що строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 24 календарні місяці.

Вимогами пункту 6.2 цього договору передбачено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та закінчується 31.01.2021.

На підтвердження факту отримання грошових коштів відповідачем було власноручно написано розписку від 31.01.2019 року про отримання грошових коштів.

Відповідачем не виконано свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 липня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 31 січня 2019 року, з урахуванням 14% річних, в сумі 517 638,93 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 176,05 грн судового збору.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 15 вересня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Овчіннікова А. А. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 44 000 грн.

13.11.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Капалкіна І. О. на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 липня 2023 року подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Свої доводи обґрунтовує тим, що відповідач не погоджувався з розміром боргу, оскільки ним було сплачено на користь позивача 78 000 грн, а борг в сумі 17 984 доларів США він не визнає, у нього є сумніви щодо наявної в матеріалах справи розписки.

За клопотанням відповідача по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, з висновком якої він не погоджується, оскільки експертами не було досліджено всі зразки підписів відповідача, експертиза проведене неналежним чином. Відповідач планує подавати клопотання про проведення судової експертизи під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Зазначила, що представник відповідача 03.05.2023 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача в судове засідання , призначене на 03.05.2023.

31.07.2023 представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки сторона відповідача не була повідомлена про дату судового засідання. Неналежне повідомлення учасників справи про судове засідання є підставою для скасування судового рішення.

Вважає, що суд першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не забезпечив відповідачу доступ до справедливого суду, порушив принцип рівності учасників судового процесу, не в повному обсязі дослідив та прийняв до уваги всі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для розгляду справи.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с. 206, 207, 210).

Клопотання, яка надійшло 12.03.2024 на електронну адресу суду від імені представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю адвоката Овчіннікова А. А. у невідкладних слідчих діях в рамках кримінального провадження колегія суддів не приймає до уваги з огляду на таке.

Частиною восьмою статті 43 ЦПК України передбачено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до пунктів 12, 32 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.

Згідно з частиною першою, другою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Частинами першою, четвертою статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

Вказане клопотання надійшло від особи "Вікторія" в електронній формі, не скріплене електронним цифровим підписом заявника, тому вважається таким, що не підписане особою, яка її подала та не приймається до розгляду.

Клопотань від відповідача або його представника про неможливість явки в судове засідання з підстав, які можуть вважатися обґрунтованими, суду не надходило.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31 січня 2019 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 ( позичальник) укладено договір позики № 2.

Відповідно до п.1.1 цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2. 1 цього договору ( надалі іменується "позика"), а позичальник зобов`язується повернути позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п. 2.1 цього договору розмір позики становить 498 489 грн, що еквівалентно 17 983 доларів США, згідно курсу купівлі доларів США, зафіксованому на момент закриття торгів на Українській міжбанківській валютній біржі на день, що передує дню підписання цієї угоди.

Позикодавець передає позику позичальникові в день підписання сторонами цього договору готівкою ( п. 3.1).

Факт одержання позики підтверджується розпискою, власноручно написаною позичальником в момент передачі йому суми позики (п. 3.2).

Пунктом 4.1. цього договору передбачено, що строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 24 календарні місяці.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 14 % річних від простроченої суми ( п. 5.4).

Повернення боргу здійснюється в національній валюті України. Сума повернених коштів повинна бути еквівалентна 17 983 доларів США, згідно курсу купівлі долара США зафіксованому на момент закриття торгів на Українській міжбанковій валютній біржі на день, що передує дню повернення позики ( п. 5. 6).

Вимогами пункту 6.2 цього договору передбачено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та закінчується 31.01.2021.

На підтвердження факту отримання грошових коштів відповідачем було надано боргову розписку від 31.01.2019 року (а.с. 8).

З огляду на заперечення відповідача проти отримання грошових коштів в борг, за клопотанням його представника по справі призначена судова почеркознавча експертиза.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №760/10129/21 від 01.09.2022 №13369/13370/22-32, складеного експертами КНДІСЕ, рукописний текст, що розпочинається словами: "Расписка. "Я, ОСОБА_3 ...." і закінчується словами: " ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 " в документі "Расписка" від 31.01.2019, виконано, ймовірно, ОСОБА_2 .

Підпис від імені ОСОБА_2 , що міститься між рукописними записами : " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та " ОСОБА_4 " в документі "Расписка" від 31.01.2019 , виконано ОСОБА_2 (а.с. 86-96).

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором позики в розмірі 503 164,34 грн та 14% річних від простроченої суми боргу за період з 01.02.2021 по 16.04.2021 в розмірі 14 474, 59 грн, всього 517 638,93 грн, суд першої інстанції виходив з доведеності тієї обставини, що відповідач у визначений договором строк не виконав своїх зобов`язань та не повернув позивачу отримані в борг грошові кошти.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутність відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд справи, апеляційний суд враховує наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі», неодноразово вказував, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Як вбачається з матеріалів справи, 13 березня 2023 року, після відновлення провадження у справі, справа була призначена до розгляду в судовому засіданні на 03 травня 2023 року, яке було відкладено за клопотанням представника відповідача ( а.с. 123).

Про судове засідання, призначене на 31 липня 2023 року 15.00 год. відповідач був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки 11.05.2023 (а.с. 133).

У вказане судове засідання ні відповідач, ні його представник не з`явились. 31.07.2023 адвокат Капалкіна І. О. надіслала на електронну пошту суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням в одноденній відпустці за сімейними обставинами (а.с. 134).

З огляду на викладене, а також враховуючи тривалість судового провадження, доводи апеляційної скарги про позбавлення відповідача права на справедливий суд є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що судова почеркознавча експертиза була проведена неналежним чином, оскільки експертами не були досліджені всі зразки підписів відповідача, є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, на клопотання експертів про надання додаткових матеріалів, а саме: вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_2 , які можуть знаходитися в оригіналах документів ( заява про видачу паспорта (Форма №1), нотаріально посвідчені документи ( договори, заяви, довіреності), посвідчення, особисті блокноти, платіжні документи ( квитанції, чеки, тощо) у максимально можливій кількості, представник відповідача - адвокат Капалкіна І.О. повідомила про те, що ОСОБА_2 не може надати оригінали вказаних документів з причин їх відсутності та/або загублення (втрати) (а.с. 77).

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не довів, що рукописний текст та підпис на розписці від 31.01.2019, яка була надана позивачем на підтвердження отримання відповідачем коштів за договором позики, були виконані не ним, а іншою особою.

Установивши факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу позики, а також факт невиконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми позики з урахуванням 14% річних від простроченої суми, у відповідності до умов укладеного договору позики №2.

Розрахунки сум, що підлягають стягненню з відповідача, останнім під час розгляду справи не спростовані.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Капалкіної Ірини Олегівни залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 березня 2024 року.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук