Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року                                                             Справа№200/146/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва  В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом  адвоката Музиканта Владислава Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій  області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач 3) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

09.01.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд”, надійшов позов адвоката Музиканта Владислава Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій  області, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що полягає в не включенні з 18.06.2023 до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Сичевському зооветеринарному технікумі Міністерства сільського господарства РСФСР з 01.09.1978 по 28.02.1982 та роботу в період з 23.04.1982 по 24.08.1985 на посаді санітарки в Сичевській районній ветеринарний лабораторії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати з 18.06.2023 до страхового стажу ОСОБА_1 з 18.06.2023 період навчання в Сичовському зооветеринарному технікумі Міністерства сільського господарства РСФСР з 01.09.1978 по 28.02.1982 та роботу в період з 23.04.1982 по 24.08.1985 на посаді санітарки в Сичевській районній ветеринарній лабораторії та перерахувати і виплатити пенсійні виплати з 18.06.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу призначено пенсію без урахування періоду навчання та роботи на посаді санітарки, при цьому заява про перерахунок стажу фактично не розглянута відповідачем, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій  області, позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволені позовних вимог. Відповідач, зокрема вказав, що не є належним відповідачем у справі, оскільки розгляд заяви позивача про призначення пенсії здійснювалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а заяви про перерахунок пенсії (зміну періодів страхового стажу) -  Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві.

По суті позовних вимог  вказав, що до страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1978 по 28.02.1982 згідно з дипломом від 28.02.1982, оскільки прізвище не відповідає паспортним даним ОСОБА_1 , запис про навчання у трудовій книжці відсутній. При цьому копія свідоцтва про шлюб та копія довідки про шлюб подані з порушенням вимог пункту 2.23 Порядку 22-1. Стосовно  спірного періоду роботи вказав, що такий період не зарахований до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці запис про звільнення засвідчено печаткою, відбиток якої не дозволяє встановити зміст тексту на ньому. Уточнююча довідка не взята до уваги оскільки відсутній штамп “Апостиль”, проставлений відповідно до вимог статті 4 Гаазької конвенції. Також наголосив, що  до страхового стажу позивача  зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24.02.1984 по 24.08.1985.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надав відзив у якому вказав, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки заяву про призначення пенсії та про перерахунок пенсії з урахуванням спірних періодів роботи не розглядав.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом подання відзиву не скористалося.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 15.01.2024  відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.

Ухвалою суду від 14.02.2024 витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 28.02.2024 вирішено залучити до участі у справі другим відповідачем – Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та третім відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 .

За заявою позивача від 17.05.2023, позивачу призначено пенсію за віком відповідно статті 26 до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 18.06.2023.

За зверненням позивача, відповідач – 1 листом від 01.08.2023 повідомив, що заява про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та за доданими документами страховий стаж становить 31 рік 03 місяці 07 днів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки від 23.04.1982 серії НОМЕР_2 , через порушення вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58. Позивачеві роз`яснено, що для підтвердження трудового стажу необхідно надати уточнюючі довідки відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

28.09.2023 позивач надала до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій  області (м. Краматорськ) заяву про перерахунок пенсії (зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004).

Згідно з рішенням про перерахунок пенсії №056750009647 від 06.10.2023 страховий стаж ОСОБА_1 становить 37 років 1 місяць 17 днів.

Стосовно спірних періодів, встановлено, що відповідно до диплому серії НОМЕР_3 виданого Сичевскім зооветеринарним технікумом Міністерства сільського господарства РСФСР ОСОБА_2 у 1978 році  вступила і у 1982 році закінчила повний курс названого технікуму за спеціальністю ветеринарія, рішенням кваліфікаційної комісії від 28.02.1982 присвоєна кваліфікація ветеринарного фельдшера.

Свідоцтвом про реєстрації шлюбу від 01.10.1983 серії НОМЕР_4 підтверджується, що ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу присвоєно  прізвище ОСОБА_3 .

При цьому, довідкою про реєстрацію шлюбу №54 від 17.02.2017, виданої відділом записів актів громадянського стану адміністрації муніципальної освіти “Сичевський район” Смоленської області,   підтверджується, що ОСОБА_2  після реєстрації шлюбу 01.10.1983 змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Згідно з розрахунком стажу, період навчання не зарахований до страхового стажу позивача як при призначенні пенсії так і при перерахунку пенсії.

Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.04.1982 ОСОБА_4  у період з 23.04.1982 по 24.08.1985 працювала на посаді санітарки в “Сичевскій районній ветерінарній лабораторії” (запис №1, 2).

Робота позивача у вказаний вище період також підтверджується довідкою архівного відділу адміністрації муніципальної освіти “Сичевський район” Смоленської області №99 від 28.02.2019, що надана відповідачем на вимоги ухвали суду.

Згідно з вказаною вище довідкою, позивачу, зокрема з 22.05.1984 по 24.02.1985 надано відпустку по догляду за грудною дитиною,  з 24.02.1985 по 24.08.1985 надано безоплатну відпустку за дитиною старшою  1 року.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 25.02.1984 підтверджується, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з розрахунком стажу, до страхового стажу позивача зараховано період догляду за дитиною до 3 років з 24.02.1984 по 16.02.1986 року.

Тобто, матеріалами справи підтверджується не зарахування періоду роботи у “Сичевскій районній ветеринарній лабораторії”  з 23.04.1982 по 23.02.1984 (період з 24.02.1984 по 24.08.1985 (по дату звільнення) зарахований як період  по догляду за дитиною).

20.11.2023 позивач, через Веб-портал Пенсійного фонду звернулася до Пенсійного фонду із зверненням (заявою) про допризначення пенсії з урахуванням періоду навчання з 1978 по 1982 рік та періоду роботи з 1982 по 1985 рік.

Листом від 08.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши звернення в порядку Закону України “Про звернення громадян”, повідомило позивача про порядок звернення до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, вказавши, зокрема про необхідність подання документів за електронним підписом заявника.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування спірних періодів навчання та роботи, позивач звернувся до суд з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій […] регулюються   Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV   (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно   зі ст. 8 Закону № 1058-IV   громадяни України, які застраховані згідно із цим   Законом   та досягли встановленого цим   Законом   пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Положеннями ч. 1   ст. 9 Закону № 1058-IV   передбачено, що відповідно до цього   Закону   за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі   - Порядок № 637), також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (п.1).

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, за періоди до 01.01.1999 відповідно до чинного законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до  пункту 8 Порядку №637 навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Також, стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка була чинна на час винекнення спірних правовідносин, (далі - Угода) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань “відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди”. Держави- учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди, встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. У випадку, якщо в державах-учасниках Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу па момент призначення пенсії.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.

Статтею 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт “д” частини 1).

В період 1972-1991 років діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене  постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590  (далі - Положення №590).

Згідно з підпунктами “з” та “і” пункту 109 Положення №590 окрім роботи в якості працівника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також: з) навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів та системи професійно-технічної освіти (у ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних, д.) та в інших училищах, школах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації; і) навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах тощо), партійних школах, радпартшколах, школах профруху, на робітфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України у листі від 16.03.2011 №4.7-17/674 “Роз`яснення щодо прирівняння середньої спеціальної освіти, здобутої за часів існування Радянського Союзу в технікумах та училищах, до неповної вищої освіти” зазначило, щоЗаконом Української РСР “Про народну освіту” від 28.06.1974 №2778-УІІІтехнікуми (училища) віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів, головним завданням яких була підготовка кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною та загальною середньою освітою, які мають необхідні теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.

Згідно чинного на той час  Закону Української РСР “Про народну освіту” від 28.06.1974 №2778-УШ, технікуми належали до середніх спеціальних навчальних закладів (стаття 49 цього Закону), отримана в них освіта - до середньої спеціальної (стаття 51). Відповідно до  статті 54 цього закону  особам, які закінчили середні спеціальні навчальні присвоювалася кваліфікація відповідно до здобутої спеціальності.

Згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР “Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про освіту” від 04.06.1991 №1144-ХІІ з 26.06.1991 Закон Української РСР “Про народну освіту” від 28.06.1974 №2778-УІІІ втратив чинність.

Аналіз наведених норм права з урахуванням ретроспективного правового регулювання відносин в галузі пенсійного забезпечення та системного і логічного з`ясування змісту цих норм дає підстави вважати, що період навчання в такому закладі освіти, як технікум, який у певному часовому вимірі відносився до середніх спеціальних закладів, зараховується до страхового стажу.

Так, судом встановлено, що трудова книжка серії НОМЕР_2 від 23.04.1982 ОСОБА_4  не містить записів щодо спірного періоду навчання.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, відповідно до диплому серії НОМЕР_3 виданого Сичевскім зооветеринарним технікумом Міністерства сільського господарства РСФСР ОСОБА_2 у 1978 році  вступила і у 1982 році закінчила повний курс названого технікуму за спеціальністю ветеринарія, рішенням кваліфікаційної комісії від 28.02.1982 присвоєна кваліфікація ветеринарного фельдшера.

При цьому, довідкою про реєстрацію шлюбу №54 від 17.02.2017, виданої відділом записів актів громадянського стану адміністрації муніципальної освіти “Сичевський район” Смоленської області,   підтверджується, що ОСОБА_2  після реєстрації шлюбу 01.10.1983 змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Отже, період навчання з 01.09.1978 по 28.02.1982 повинен бути зарахований до страхового стажу позивача.

При цьому, ураховуючи надані відповідачем -1 докази та пояснення щодо подання копії диплому та довідки про зміну прізвища разом із заявою про призначення пенсії від 17.05.2023, вказаний період повинен бути зарахованим під час вирішення питання про призначення пенсії, тобто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як органом, яким вирішувалося вказане питання та призначено пенсію позивачеві з 18.06.2023.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача при призначенні пенсії періоду навчання у Сичевському зооветеринарному технікумі Міністерства сільського господарства РСФСР з 01.09.1978 по 28.02.1982.

Отже, з метою поновлення порушених прав позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання у Сичевському зооветеринарному технікумі Міністерства сільського господарства РСФСР з 01.09.1978 по 28.02.1982.

Стосовно позовних вимог в частині періоду роботи з 23.04.1982 по 24.08.1985 на посаді санітарки в Сичевській районній ветеринарній лабораторії.

Як встановлено судом, та зазначено вище, записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.04.1982 підтверджується, що ОСОБА_4  у період з 23.04.1982 по 24.08.1985 працювала на посаді санітарки в “Сичевскій районній ветеринарній лабораторії” (запис №1, 2), що також підтверджується довідкою архівного відділу адміністрації муніципальної освіти “Сичевський район” Смоленської області №99 від 28.02.2019.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25.02.1984 позивач  є матір`ю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, згідно з розрахунком стажу, до страхового стажу позивача зараховано період догляду за дитиною до 3 років з 24.02.1984 по 16.02.1986 року.

Отже, позивачеві не  зараховано період роботи у “Сичевскій районній ветеринарній лабораторії”  з 23.04.1982 по 23.02.1984.

Стосовно тверджень відповідача-1 щодо не зарахування спірного періоду роботи, у зв`язку із тим, що з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Так, статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Зі змісту ст. 13 указаної Угоди випливає, що пенсійні права громадян держав-учасників Співдружності, які виникли у відповідності до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і у випадку виходу з Угоди держави-учасника, на території якої вони мешкають.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022  Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав  учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення  постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав  учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. Указана постанова набрала чинності 02.12.2022.

Спірні періоди виникли до набуття чинності вказаною Постановою і підтверджуються трудовою книжкою позивача, тому у відповідача були відсутні підстави для їх неврахування під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Із врахуванням наведеного, беручи до уваги приписи ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV та надану позивачем пенсійному органу довідку №99 від 28.02.2019, суд зазначає, що період роботи позивача з 23.04.1982 по 23.02.1984 підлягає зарахуванню до страхового (трудового) стажу позивача при розгляді заяви про призначення пенсії.

Отже, ураховуючи, що пенсійним фондом зараховано до страхового стажу позивача період з 24.02.1984 по 24.08.1985,  позовні вимоги в цій частині слід задовольнити частково: в частині визнання протиправними дій щодо не зарахування періоду роботи з 23.04.1982 по 23.02.1984.  

На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період роботи  з 23.04.1982 по 23.02.1984 та провести перерахунок пенсії з 18.06.2023.  

У задоволенні позовних вимог в частині зарахування періоду роботи з 24.02.1984 по 24.08.1985 відмовити у зв`язку із необґрунтованістю.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на заяву від 20.11.2023, оскільки вказана заява була подана у вигляді звернення, яке передбачає надання відповіді згідно із Законом України “Про звернення громадян”, що і було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З огляду на викладене вище,  суд відмовляє у задоволенні позовних вимог  в частині визнання протиправною бездіяльності  Головного управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не урахування спірних періодів до страхового стажу, оскільки судовим розглядом також встановлено, що спірні періоди не зараховані  Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання виплати перераховану суму пенсії суд зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отже саме на  вказаний орган покладено обов`язок щодо виплати нарахованої/перерахованої пенсії позивачеві, проте до здійснення зарахування спірних періодів та проведення перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,  Головне управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області не має можливості здійснити виплату перерахованої пенсії.

Відповідно до вимог статей   2,   5 Кодексу адміністративного судочинства України   в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

Таким чином, неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми  Закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією від 28 серпня 2023 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Проте, оскільки позов подано через систему Електронний суд, належний розмір судового збору за подання даного позову складає 968,96 грн. (1211,20 *0,8).

При цьому, ураховуючи, що фактично позовні вимоги задоволені, оскільки дії Головного  управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області    визнані судом протиправними та зобов`язано частково урахувати  спірні періоди, суд вважає, що  судовий збір у розмірі 968,96 грн., за одну вимогу немайнового характеру,  підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного  управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення суми надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.     73,     74,     75,     76,     77,     90,     94,     139,     241,     245,     246,     250,     255,     295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                          В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного  управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області   щодо не урахування  з 18.06.2023 до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Сичевському зооветеринарному технікумі Міністерства сільського господарства РСФСР з 01.09.1978 по 28.02.1982 та період роботи на посаді санітарки у Сичевській районній ветеринарній лабораторії з 23.04.1982 по 23.02.1984.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116-а, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати з 18.06.2023 до страхового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) період навчання у Сичевському зооветеринарному технікумі Міністерства сільського господарства РСФСР з 01.09.1978 по 28.02.1982 та період роботи на посаді санітарки у Сичевській районній ветеринарній лабораторії з 23.04.1982 по 23.02.1984 та провести перерахунок  пенсії з 18.06.2023.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 116-а, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).      

Суддя                                                                                   В.С. Дмитрієв