Номер провадження: 22-ц/813/2342/24

Справа № 522/15864/22

Головуючий у першій інстанції Суворова О.В.

Доповідач Дришлюк А. І.

Категорія: 57

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Сегеди С.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду із позовною заявою до Приморської районної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє особистих вимог – ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 25 січня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було досягнуто домовленості щодо обміну кімнатами, в результаті якої остання в добровільному порядку переселилася у кімнату ОСОБА_1 , тобто ініціатором переселення була безпосередньо ОСОБА_2 . Оскільки відповідач Приморська районна адміністрація Одеської міської ради відмовляється надати дозвіл на обмін кімнатами, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги (а.с. 1-3).

13.01.2023 представник ОСОБА_2 – адвокат Лях Ігор Дмитрович подав письмові пояснення на позов, в яких пояснив, що надані позивачем докази до позову були належним чином оцінені в справі № 522/20976/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування. За результатами розгляду вказаної справи в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено, а зустрічні позовні вимог ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 були задоволені. Представник зазначає, що твердження позивача, що ініціатором обміну кімнат виступала ОСОБА_2 не відповідають дійсності. Обмін кімнатами позивач намагався здійснити власними силами і коштом, складав, був автором відповідних заяв, в тому числі від імені ОСОБА_2 , яка йому довіряла. Проте, представник зазначив, що згодом з`ясувалося, що кімната 281 А, яку позивач пропонував для обміну, закріплена розпорядженням Приморської РА ОМР № 335 від 11.06.2014 за малолітнім ОСОБА_3 . Також представник заявив про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на обмін кімнатами. Тому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог та заявив про витрати на правову допомогу адвоката (а.с. 27-30).

Представник відповідача ОСОБА_4 04.04.2023 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що обмін кімнатами в гуртожитку не допускається відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 86 ЖК України. Тому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 92-94).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет у спору, про зобов`язання вчинити певні дії, залишені без задоволення (а.с. 114-116).

Додатковим рішенням від 22.06.2023 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 3000 грн (а.с. 149-151).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції 06.09.2023 ОСОБА_5 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянта посилається на те, що ОСОБА_2 є третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору до якої позивач жодних вимог не пред`являв, що вказує на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги позивача не порушують права ОСОБА_2 , а направлені лише на узаконення обміну, який вже відбувся. Ухвалення як основного, так і додаткового рішення відбулося за відсутності адвоката Ляха І.Д., який лиш один раз був присутнім в судовому засіданні по даній справі, що вказує на відповідне здійснення останнім об`єму роботи (а.с. 198-200).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці та тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства (далі – Правила), затверджених рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020 (https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/) суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, проте достеменно знала про його призначення, зокрема, подавала клопотання про його відкладення. Коли суд приймає рішення щодо сповіщення учасників справи, за потреби він також встановлює, яка саме сторона повинна виконати ту чи іншу процесуальну дію, та визначає строк, у який вона повинна це зробити.

Заяв про проведення справи в режимі відеоконференції не подавалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що представник ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами справи, про що свідчить його заява, дійсно надав письмові пояснення, 16.01.2023 на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, тобто участі в судових засіданнях жодного разу не приймав, враховуючи складність справи та її важливість для сторін, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь третьої сторони ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Виходячи з положень ч. 12 ст. 141 ЦПК України, якщо суд відмовив в задоволенні позовних вимог, а в ході розгляду справи третя особа заперечувала щодо їх задоволення, витрати цієї третьої особи відшкодовуються за рахунок позивача.

Оскільки за обставинами даної справи третя особа ОСОБА_2 заперечувала щодо задоволення позовних вимог, її судові витрати відшкодовуються за рахунок позивача. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч.ч. 5-6 цієї статті визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи в письмових поясненнях щодо позову, які зареєстровані канцелярією Приморського районного суду м. Одеси 13.01.2023 представник ОСОБА_2 – адвокат Лях І.Д. подав попередній розрахунок вартості витрат на правничу допомогу (а.с. 45).

Заперечень позивача щодо попереднього розрахунку вартості витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять.

25.04.2023 представник ОСОБА_2 – адвокат Лях І.Д. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в справі, в якій просив стягнути з позивача на користь третьої особи витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. До заяви представник надав підтвердження направлення електронної копії вказаної заяви позивачу на електронну пошту (а.с. 118-124).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.04.2023 була прийнята до провадження заява про ухвалення додаткового рішення та призначене судове засідання на 11.05.2023 (а.с. 126). Копія вказаної узвали була направлена позивачу (а.с. 133). Разом з тим, розгляд заяви був відкладений на 22.06.2023 в зв`язку з неявкою позивача (а.с. 139). Судова повістка про виклик в судове засідання на 22.06.2023 була відправлена позивачу та отримана ним, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а також довідка про доставку смс повідомлення (а.с. 141, 142).

Отже, позивач мав можливість подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення судових витрат, однак не скористався таким правом наданим йому процесуальним законодавством. Відповідних обґрунтованих заперечень щодо суми витрат на правничу допомогу, яка була стягнута судом першої інстанції на користь третьої особи апеляційна скарга не містить. Натомість, суд першої інстанції, виходячи з обставин справи та критеріїв співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, передбачених до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, дійшов правильних висновків, частково задовольнивши заяву про стягнення витрат на правову допомогу.

Таким чином, враховуючи вище встановлені обставини справи, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України відмовляє в задоволенні апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2023 року – залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду                        А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік

С.М. Сегеда