Справа № 2-3/2010 р.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 березня 2010 року                                                                            смт. Богородчани              

Богородчанський районний суду Івано-Франківської області в складі головуючого судді                   Битківського Л.М.,

з участю секретаря         Пилипонюк К.С.,

позивача               ОСОБА_1

представників позивача     ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,-

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до майнової комісії пайовиків співвласників СГВК ім.Шевченка про часткове визнання незаконним рішення загальних зборів пайовиків СГВК ім.Шевченка від 04.03.2007 року та про видачу майнового паю.

Рішенням  Богородчанського районного суду від 31.10.2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 січня 2008 року у позові відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду України від 15.05.2008 року за касаційною скаргою позивачів рішення Богородчанського районного суду від 31.10.2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.01.2008 року скасовано і справу направлено на новий розгляд.

В ході подальшого розгляду справи позивачі змінили заявлені позовні вимоги та заявили позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. У позові поставили питання про переведення прав та обов‘язків покупця за договором купівлі-продажу приміщення гаражів, який укладено 04.03.2007 року між співвласниками майна, від імені яких діяла майнова комісія в особі ОСОБА_12, та ОСОБА_5.

Заявлені вимоги в судовому засіданні представники позивачів мотивували тим, що як пайовики колишнього СГВК ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були суб‘єктами права спільної часткової власності на пайове майно СГВК. Зокрема, ОСОБА_1 є власником майнового паю на суму 1706 грн., а ОСОБА_4 – на суму 1392 грн. З метою розподілу майна пайового фонду в натурі між групами співвласників, загальними зборами була визначена структура пайового фонду, закріплена за кожною групою співвласників. Тобто була проведена персоніфікація частки кожного пайовика у майновому фонді. Затвердженою персоніфікацією встановлено, що частка позивача ОСОБА_1 у приміщенні гаражів була визначена в сумі 1187 грн., а частка ОСОБА_4 у вартості гаражів складала 976 грн.  04.03.2007 року майновою комісією було укладено договір купівлі-продажу приміщення гаражів з ОСОБА_5, яка хоч і була пайовиком колишнього СГВК ім..Шевченка, однак частки у вартості гаражів не мала, а  її частка була визначена у іншому майні – в адмінбудинку - 396 грн., в автомашині САЗ 3503 – 30 грн., в комбайні «Нива» - 49 грн., в граблях ГВР-6 – 24 грн., в іншому майні - 11 грн. Пайовики співвласники ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які одержали вартість належного їм майнового паю в грошовому еквіваленті за рахунок коштів внесених ОСОБА_5 в касу майнової комісії  за договором купівлі-продажу теж не мали частки у приміщенні гаражів. За таких обставин, майнова комісія, яка продала приміщення гаражів не повідомила позивачів у порядку визначеному ст.362 ч.2 ЦК України про намір продати частину майна, яке було спільною частковою власністю. Тому, на підставі ч.4 ст.362 ЦК України просили перевести на позивачів права та обов‘язки покупця та стягнути в користь відповідачки ОСОБА_5 сплачену нею вартість 3540 грн. відповідно до договору купівлі-продажу за рахунок коштів, внесених позивачами на депозитний рахунок суду.

Відповідачі в судове засідання не з‘явились, про час і місце слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Відповідачка ОСОБА_5 подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв‘язку із зайнятістю в іншому процесі її представника. Однак, оскільки з цих же причини за клопотанням представника ОСОБА_5 судові засідання відкладались 31.12.2009 року, 08.02.2010 року, то причина неявки в черговий раз у судове засідання відповідачки ОСОБА_5 визнана судом неповажною, а тому відповідно до ч.4 ст.169, ст.224 ЦК України ухвалено проводити розгляд справу у  порядку заочного провадження.

Інші відповідачі в судове засідання не з‘явились, про причини неявки суд не повідомляли.

Заслухавши пояснення представників позивачів, дослідивши подані суду матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04 березня 2007 року на загальних зборах пайовиків колишнього СГВК ім.Шевченка, які відбулись в с.Глибоке Богородчанського району було обрано майнову комісію в складі ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, якій доручено представляти інтереси власників майнових паїв. Зокрема, уповноважено на підставі рішення загальних зборів пайовиків укладати договори купівлі-продажу пайового майна колишнього СГВК ім.Шевченка, представляти інтереси пайовиків у відносинах з іншими установами і організаціями. На вказаних зборах пайовиками було прийнято рішення про продаж всього майна, що належить пайовикам за балансовою вартістю і про виплату майнових паїв виключно в грошовій формі.

На порядку денному, крім інших, стояло питання і про продаж приміщення гаражів. До початку зборів заяви про намір придбати гаражі серед інших осіб були подані позивачами. Однак, невмотивованим рішенням зборів їм у продажу гаражів було відмовлено.

У відповідності до ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної часткової власності (спільне майно). Ч.2 ст.356 ЦК України встановлює, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно вимог ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця.

Як встановлено судом, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП від 25.05.2001 року мають непогашений майновий пай на суму відповідно 1706 грн. та 1392 грн.

Відповідно до структури майнового паю, визначеної загальними зборами пайовиків від 18.03.2001 року, згідно списків персоніфікації, ОСОБА_1  мав частку в розмірі 1187 грн. у приміщенні гаражів, а ОСОБА_4 мала 976 грн. частки у вартості гаражів.  

ОСОБА_5 яка хоч і була пайовиком колишнього СГВК ім..Шевченка, однак частки у вартості гаражів немала, а  її частка була визначена у адмінбудинку - 396 грн., автомашині САЗ 3503 – 30 грн., комбайні «Нива» -49 грн., граблях ГВР-6 – 24 грн., в іншому майні 11 грн.

Пайовики ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, які одержали вартість належного їм майнового паю в грошовому еквіваленті за рахунок коштів внесених ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу теж не мали частки у приміщенні гаражів.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 04.03.2007 року ОСОБА_5 придбала за ціною 3540 грн. будівлю гаражів, що знаходяться в с.Глибоке, по вул..Шевченка, 237/1. Суд вважає, що такий договір укладено з порушення переважного права позивачів на придбання частки у спільній частковій власності за ціною, оголошеною до продажу, та на інших рівних умовах.

Відповідно до ч.4 ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі, співвласник може пред‘явити до суду позов про переведення на нього прав та обов‘язків покупця. Одночасно позивач зобов‘язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що права та обов‘язки покупця за оспореним договором слід перевести на позивачів ОСОБА_23 та ОСОБА_4

Позивачами внесено 3540 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області, а тому ці кошти слід стягнути в корись ОСОБА_5  

На підставі наведеного,   керуючись ст. 213-215 ЦПК України, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити. Перевести на ОСОБА_1 та ОСОБА_4 права та обов‘язки покупця за договором купівлі-продажу приміщення гаражів, який укладено 04.03.2007 року між ОСОБА_5 та співвласниками майна, від імені яких діяла майнова комісія в особі ОСОБА_12

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 3540 грн. за рахунок коштів внесених позивачами на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Івано-Франківській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивачами рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Івано-Франківської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Суддя