Справа № 2-а-439/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді      -  Нечепоренка Л.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Рокитнянському районі

про визнання дій відповідача неправомірними та зобов”язання провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії

Встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається, що вона являється  потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС ІV категорії та постійно проживає на території радіоактивного забруднення та відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії, як особі, віднесеної до ІV категорії та відповідно до ст.39 вказаного вище закону має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни та має право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як часткову компенсацію за страждання у воєнні та повоєнні роки.  

Зазначає, що розмір виплачених їй вищезгаданих доплат не відповідає розміру встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідач на звернення позивача про донарахування та доплату вказаних сум відмовився, посилаючись на те, що доплата та додаткова пенсія виплачувалась в порядку та розмірах, визначених постановами КМ України “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 836 від 26.07.1996 року та № 1 від 03.01.2002 року та згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” надбавка для учасників війни встановлена в розмірі 10 процентів від прожиикового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати провести донарахування та виплату недоотриманих сум пенсії починаючи з 22 травня 2008 року  по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року з послідуючиим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Будучи належним чином повідомленим, позивач в попереднє судове засідання не з»явився, направив до суду заяву в якій позов підтримує, просить його задовольнити та справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з»явився, подав до суду заперечення проти позову, просить відмовити у його задоволенні в зв»язку з відсутністю підстав для його задоволення та в зв»язку з пропуском строку на звернення до суду та заяву, в якій просить справу провести у порядку письмового провадження  на підставі наявних доказів у справі у відсутності його представника.

Пунктом 10 ст.3 КАС України передбачено, що письмове провадження є розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадку, встановлених КАС України.

Суд ухвалив провести розгляд спору по суті у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів, що  узгоджується з вимогами ст.122 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Рокитнянському районі Київської області як непрацюючий пенсіонер, що сторонами на оспорюється, та є зареєстрованою і постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке згідно постанови КМ України від 23.07.1991 за №106 (додаток №1) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. Крім того, позивач має статус дитини війни.

За викладеного, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до вказаного Закону, має право на доплату до пенсії  за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Разом з тим, така доплата проводиться їй відповідачем значно в меншому розмірі, а саме в сумі  5-20 грн., який передбачений  постановою КМ України від 26.07.1996р. за №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю також виплачується позивачу в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.04.2008 року –24,10 грн., з 01.10.2008 року –24.90 грн., з 01.11.2008 року-28,65 грн. Надбавка для учасників війни встановлена в розмірі 10 процентів від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Викладене підтверджується  наявними у справі письмовими доказами, якими є:

•   копія посвідчення особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС на ім.»я позивача;

•   копія пенсійного посвідчення на ім.»я позивача;

•   копія листа відповідача від 15.01.2010 року.

•   довідка про розмір та види доплат

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічнго, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії,  відповідно і позивач має право на таку додаткову пенсію, разом з тим відповідачем такі вимоги щодо позивача не виконуються. На це вказують встановлені обставини справи та розмір мінімальної пенсії за віком, який починаючи з 01.01.2008 року, встановлений на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (пенсіонерів).

Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” пенсії дітям війни підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу, ніж інші нормативні акти, відповідач при виплаті згаданої доплати до пенсії, дадаткової пенсії та підвищення до пенсії мав керуватися  положеннями ст.ст.39, 51 Закону України “«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не постановами Кабінету Міністрів України, які є підзаконними актами.

Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними (втратили чинність) положення п.п.28, 41 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені на 2008 рік зміни у ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” та у ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Розмір мінімальної заробітної плати на 2008 рік встановлений Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а мінімальний розмір пенсії за віком встановлений п.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

На думку суду відповідач нараховував позивачу вказані суми доплат без врахування рішення Конституційного суду України №10 рп/2008 від 22.05.2008 року, згідно яких призупинення, обмеження та скасування прав і свобод громадян є неконституційним.

Тому відповідач повинен у відповідності до ст.ст.39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” та  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувати позивачу згадану доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15% мінімальної пенсії,  підвищену пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року, тобто з дня постановлення рішення Конституційного Суду.

Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застоовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач мав виплачувати відповідно до згаданих вище Законів щомісячну доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячну додаткову пенсію в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно п.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства  України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .

Так як позивач про порушення свого права на отримання підвищення до пенсії дізнався в момент отримання такої допомоги, проте позов було подано лише у лютому 2010 року, що свідчить про порушення позивачем строку звернення до суду.

Підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду починаючи з 22.05.2008 року, так як просить позивачка в позові суд не вбачає та не визнає поважною причину пропущення вказаного строку та задовольняє адміністративний позов в межах річного строку.

Разом з тим, згідно із ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови,  якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягає на застосуванні річного строку звернення до адміністративного суду та просить відмовити у задоволенні позову на цій підставі, тому суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” необхідно задоволити починаючи з 01.01.2009 року  з урахуванням раніше отриманих сум таких виплат.

На підставі Декрету КМ України  «Про державне мито» позивач звільнений від сплати державного мита (судового збору) на користь держави.

Керуючись ст.ст. 19, 113, 152 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,  ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про внесення змін до закону України про державний бюджет України на 2008рік», ст. ст. 6, 9, 17, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду у Рокитнянському районі Київської області про  відмову ОСОБА_1 провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком  та доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальнрої заробітної плати  відповідно до ст. ст. 39, 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України у Рокитнянському районі Київської області провести донарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманих сум пенсії починаючи з 01.01.2009, а саме: щомісячної доплати до пенсії за проживання на забрудненій території (зона посиленого радіоекологічного контролю) в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катстрофи” з урахуванням виплачених сум вказаної доплати та з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати; щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, як особі, віднесеної до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням виплачених сум вказаної додаткової пенсії та з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної пенсії за віком  та щомісячного підвищення  до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням виплачених сум вказаної допомоги.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Рокитнянський районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя