Справа № 2- а-1045/2010р./19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24.03.2010 року      Жовтневий районний суд м.Маріуполя в складі: головуючого судді Богуславської І.А., при секретарі Хаджиновій І.М., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона працює директором КП «Комунальник», 21.12.2009р. нею була отримана постанова від 11.12.2009р. №06-560 про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Згідно вказаної постанови було встановлено самовільне зайняття земельної ділянки 04.12.2009р., яка знаходиться в межах території Мелекінської сільської ради, під видобуток корисних копалин місцевого значення (піску). Зазначила, що на підприємстві працює ОСОБА_2 водієм. 26.11.2009р. відносно ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.47 КпАП України та постановою від 02.12.2009р. на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102 грн., який був ним сплачений. Згідно пояснень ОСОБА_2 він 26.11.2009р. отримав наряд на підприємстві на виїзд у с.Мелекіне для засипки газопроводу. Пісок для цього, він набирав у кар’єрі по узгодженню з сільською радою. З вказаними поясненнями позивачка не згодна, зазначила, що ОСОБА_2 не видавався наряд на видобуток піску, тому вона не може нести відповідальність за вчинення ним адміністративного правопорушення як посадова особа підприємства, на якому ОСОБА_2 працює. Просить скасувати постанову старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області ОСОБА_3 № 06-560 від 11.12.2009р.  

У судове засідання позивачка не з’явилася, надіслала до суду заяву з проханням розглянути справу в її відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми суд розглянув справу у відсутності сторін.

 Дослідивши надані докази, матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

26.11.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 06-537 відносно ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст.47 КпАП України. Вказаним протоколом було встановлено, що 26.11.2009р. о 11-30 год. в межах території Мелекінської сільської ради було встановлено факт порушення права державної власності на надра, а саме: громадянин ОСОБА_2 здійснював видобуток піску не маючи правовстановлюючих документів, чим порушив ст.19 Кодексу України про Надра.

Згідно анкетних даних в протоколі про адмінправопорушення ОСОБА_2 працює водієм КП «Комунальник» та в своїх поясненнях він зазначив, що 26.11.2009р. йому було видано наряд на виїзд в с.Мелекіне для зариття газопроводу. Пісок для цих робіт він набирав у кар’єрі по узгодженню з сільською радою.

Постановою від 02.12.2009р. на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.47 КпАП України.

10.12.2009р. зазначена сума штрафу була ОСОБА_2 сплачена.

Позивачка працює директором Комунального підприємства «Комунальник».

04.12.2009р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення. Згідно вказаного протоколу, 04.12.2009р. о 11-20 год. було встановлено факт самовільного заняття земельної ділянки, яка знаходиться в межах території Мелекінської сільської ради, під видобуток корисних копалин місцевого значення (піску). Також дана земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а саме землі сільськогосподарського призначення (пасовища) використовуються під розміщення кар’єру для видобутку піску, чим було порушено ст.ст.96, 125, 126, 168, 211 Земельного кодексу України та ст.35 Закону України «Про охорону земель» та здійснено адміністративне правопорушення передбачене ст.53-1 КпАП України.

Згідно пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення провину свою вона не визнала та пояснила, що водій самовільно відхилився від маршруту без наряду КП «Комунальник».

Постановою № 06-560 від 11.12.2009р. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.53-1 КпАП України.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

    Згідно ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

 Згідно ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Статтею 9 КпАП України передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

           Згідно ст.10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків

           Згідно ст.14 КпАП України посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.

            Статтею 53-1 КпАП України передбачена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

           Проте, як вбачається з довідки КП «Комунальник» від 24.03.2010р. підприємство не надсилало ОСОБА_2 на територію Мелекінської сільської ради, а згідно подорожнього листа вантажного автомобіля № 454450 від 26.11.2009р. виданого ОСОБА_2 він у цей день – 26.11.2009р. отримав завдання замовника – Іллічівської райадміністрації м.Маріуполя, на уборку стихийних звалищ по вул.Уральській та вул.Алтайській в м.Маріуполі. Виїзд з гаражу зафіксований о 7-00 год., а час повернення до гаражу – 16-00 год.

Таким чином, Комунальним підприємством «Комунальник» 26.11.2009р. ОСОБА_2 не видавалося завдання на виїзд за межі міста Маріуполь та видобуток піску, тому ОСОБА_1, як посадова особа, не можу нести відповідальність за вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність даної особи в його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Статтею 252 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх  обставин  справи  в  їх  сукупності,  керуючись законом і правосвідомістю.

    Згідно ст.284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.

  Проте, постанова по справі про адміністративне правопорушення  №06-560 від 11.12.2009р. відносно ОСОБА_1 не містить відомостей про оцінку доказів, докази в ній зовсім не зазначені.

  Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.  

За таких обставин, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №06-560 від 11.12.2009р. відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

На підставі ст.ст. 9,10,14, 251,280,284 КУпАП, керуючись ст.10, ст.69 – ст.71, ст.158 – ст.163, ст.167 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 06-560 від 11 грудня 2009 року, винесеною старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень – скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня отримання копії рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя