Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р.                                                                        Справа153/1492/19

Провадження2/153/417/19-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на навчання та проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на навчання та проживання дитини, в якому просила: стягнути з відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 на її користь грошові кошти в сумі 20430 гривень витрачених нею, як додаткові витрати на дитину на навчання та проживання в гуртожитку їхнього спільного сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається у Вінницькому національному медичному університеті ім.М.І.Пирогова. Стягнути з відповідача судовий збір. Свої вимоги мотивувала тим, що  11 жовтня 2017 року рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області шлюб між нею та ОСОБА_4 було розірвано. З відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання їх спільного сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі 930 гривень до досягненням дитиною повноліття. Також цим же рішенням було зобов`язано ОСОБА_4 сплачувати на її користь 1000 гривень на навчання дитини ОСОБА_5 до 01 липня 2023 року, оскільки син навчається у Вінницькому національному медичному університеті ім.М.І.Пирогова. Відповідач не бажає приймати участь у додаткових витратах сина, які пов`язані із навчанням, та відшкодувати їй сплачені кошти за навчання та проживання сина. Для належного утримання сина, надання йому духовних, соціальних, матеріальних благ позивач постійно вимушена просити відповідача, аби він надавав кошти із своєї заробітної плати, однак кошти на утримання дитини відповідач не надає. Зазначила, що її загальні витрати на сина складають 40860 гривень. Вважає, що відповідач на підставі ст.185 СК України зобов`язаний відшкодувати їй 50 відсотків додаткових витрат на утримання їхнього сина, тобто у сумі 20430 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , який діє на підставі Ордері серії НОМЕР_1 від 09.12.2019 заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Вітвіцький О.Ю., який діє на підставі ордеру серії ВН №090168 від 31.10.2019 заявлені вимоги не визнав. Просив суд відмовити у задоволені заявлених вимог.

Окрім того, 01.11.2019 за вх.№7843 представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат Вітвіцький О.Ю. подав відзив на позовну заяву. Зазначив, що рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області з відповідача уже стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і при постановленні судом розміру стягуваних аліментів було враховано вартість навчання та проживання сина. Тому окреме стягнення з відповідача коштів за навчання та проживання сина в сумі 20430 грн., які він щомісячно сплачує суперечить засадам справедливості, верховенства права та законності, а також главі 16 СК України. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 уже сплачує позивачу аліменти згідно рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.05.2018 в сумі 1000 грн., тому відсутні правові (законні) підстави додатково стягувати кошти в розмірі 20430 грн. на навчання та проживання сина і ці обставини є підставою для відмови в задоволенні таких позовних вимог. Правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Норми цієї глави не встановлюють самостійного окремого від аліментних зобов`язань обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами. Такий висновок зроблено у Постанові ВС України від 24.02.2016 у справі №6-1296цс15 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, на яку зокрема також посилається позивач у позовній заяві. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяви, клопотання: відзив на позовну заяву (а.с.41); заява позивача про проведення підготовчого засідання без її участі (а.с.46); заява представника відповідача про проведення підготовчого засідання без його участі (а.с.47);

               Інші процесуальні дії у справі: призначення підготовчого засідання на 18 листопада 2019 року на 11 годину 00 хвилин (а.с.32-35); 18 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 грудня 2019 року на 10 годину 00 хвилин, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

 Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта громадянина України (а.с.4) судом встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Ратуш Ямпільського району Вінницької області, зареєстрована по АДРЕСА_1 .

       Із копії паспорта громадянина України (а.с.6) встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в місті Ямпіль Вінницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1 .

       Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області встановлено, що з ОСОБА_4 стягуються на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , у твердій грошовій сумі в розмірі 930 (дев`ятсот тридцять) гривень до досягнення дитиною повноліття. Також даним рішення з ОСОБА_4 , стягуються на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_5 , який продовжує навчання у Вінницькому національному медичному університеті ім.М.І.Пирогова, у твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно, починаючи із 27 квітня 2018 року і до закінчення сином навчання, тобто до 01 липня 2023 року.

       Із копії свідоцтва про народження виданого 12.05.2000 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Ямпіль Вінницької області народився ОСОБА_5 , батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

       Із копії договору №1460м про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною особою від 08.08.2017 встановлено, що ОСОБА_1 уклала договір із Вінницьким Національним медичним університетом ім.М.І.Пирогова про надання освітніх послуг за денною формою навчання сину ОСОБА_5 терміном з 01.09.2017 року до 01.07.2023 року. Розмір плати за надання освітніх послуг становить 13000 гривен що семестру.

Із копії довідки виданої Вінницьким Національним медичним університетом ім.М.І.Пирогова вих.№280 від 08 лютого 2019 року встановлено, що ОСОБА_5 є студентом 2 курсу денної форми навчання медичного факультету №1 за спеціальністю «медицина». Навчається за контрактом. Термін навчання з 01.09.2017 до 01.07.2023.

Із копії квитанцій ПриватБанк від 23.01.2019, 10.08.2018 встановлено, що ОСОБА_5 здійснив оплату за два семестри навчання у загальній сумі 26000 гривень.

З копії квитанцій ПриватБанк від 21.06.2019, 22.03.2019, 06.03.2019, 25.02.2019, 23.01.2019, 04.12.2018, 06.11.2018, 21.09.2018, 23.08.2018, 03.07.2018, 24.05.2018, встановлено, що ОСОБА_5 здійснив оплату за проживання в гуртожитку в загальній сумі 14860 гривень.

Із копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 29.08.2019 встановлено, що у задоволенні позову  ОСОБА_1 до  ОСОБА_4  про стягнення грошових коштів за навчання дитини відмовлено. Окрім того, даним рішення відмовлено у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів.

         Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов`язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Разом з тим статтею 199 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Тобто, до спірних правовідносин, які мають місце у даній справі, не можуть бути застосовані норми ст.185 СК України, на які посилається позивач та її представник.

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 25.05.2018 з ОСОБА_4 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 на період навчання, тобто до 01.07.2023, у розмірі 1000 грн., починаючи з 27.04.2018.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що навчання дитини ОСОБА_5 у Вінницькому національному медичному університеті ім.М.І.Пирогова викликане особливими обставинами, які є підставою для застосування положень ст.185 СК України.

       У судовому засіданні позивачем не надано доказів, які б свідчили про особливі обставини або здібності дитини, для розвитку яких позивач була вимушена влаштувати дитину в зазначений навчальний заклад та звертатися до суду з відповідним позовом.

            Надані позивачкою чеки про сплату навчання ОСОБА_5 у вищому навчальному закладі та чеки про сплату за проживання у гуртожитку - не є витратами які викликані особливими обставинами у розумінні ст.185 СК України, у зв`язку з чим, ст.185 СК України у цьому випадку не може застосовуватися.

Саме такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року № 6-1296цс15 та у постанові Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі № 622/373/16ц.

Виходячи із наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову і має підстави для відмови у його задоволенні.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, суд відповідно до ст.141 ЦПК України, вважає необхідним компенсувати судовий збір за рахунок держави. 

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України,  і на підставі ст.ст.185, 198, 199, 200, 201 СК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на навчання та проживання дитини – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.    

Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Повний текст рішення виготовлено 10 грудня 2019 року.

Головуючий Т. В. Гаврилюк