Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.7-44-62
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
10 серпня 2006р. справа № 10/282/17/10
За позовом: Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Чернігів, пр.Миру,49а
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт”, м.Чернігів, вул.Толстого, 154-а
Про стягнення 14400грн.00коп.
Суддя С.А.Пашкіна
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Полякова О.П. юрисконсульт, довіреність №01-14/1781 від 06.06.06р.
Від відповідача: Соломенник О.О. представник, довіреність №35 від 09.06.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 7200,00грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.08.2004р. за №51-2004 та 7200,00грн. пені за прострочення сплати штрафу.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву від 24.12.04р. вих.№2172, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що станом на 24.05.04р. ціни на нафтопродукти на АЗС ВАТ “Чернігівнафтопродукт” у м. Чернігів відповідали цінам фірм-конкурентів, а по Чернігівській області були нижчі, що товариство не займає домінуючого становища на ринку товару, що метою роботи товариства є не розширення, а виживання в умовах конкуренції.
20 січня 2005 року провадження по справі було зупинено до вирішення по суті спору по справі № 10/44 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт” до Чернігівського територіального відділення антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення, оскільки ці справи пов’язані між собою.
03.02.06р. по справі № 10/44 було винесено рішення, яке було оскаржено та направлено до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.07.06 року рішення господарського суду Чернігівської області від 03.02.06р. у справі № (10/44)-17/232/2 залишено без змін, а тому суд провадження у справі поновив та призначив справу до розгляду згідно ухвали суду від 31.07.06р.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі зв’язку з поданням касаційної скарги до Верховного Суду України на постанову Вищого господарського суду від 18.07.06р., яке судом не задоволено у зв’язку з неподання доказів прийняття Верховним Судом України скарги до свого провадження та відсутністю доказів неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд встановив:
Відповідно до ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольного-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
Статтею 41 Господарського кодексу України передбачено, що законодавство, яке регулює відносини, які виникають у зв’язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму, складається з Господарського кодексу України, закону про Антимонопольний комітет України та інших законодавчих актів.
Приписом ст.16 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” встановлено, що державний уповноважений Антимонопольного комітету України для реалізації завдань, покладених на комітет, має право вимагати усних або письмових пояснень посадових осіб та громадян, вимагати для перевірки дотримання антимонопольного законодавства необхідні документи та іншу інформацію антимонопольного законодавства, що є основним завданням Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст.22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов’язковими для виконання у визначені строки ними строки.
04.06.2004р. адміністративною колегією Чернігівського обласного територіального відділення позивача було прийнято розпорядження № 51-2004/1-р про початок розгляду справи про порушення, передбачене п.1 ч.2 ст.13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, а саме –встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
Листом за № 06-04/1928 від 07.06.04р. позивач повідомив відповідача про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання рекомендованої кореспонденції №3238.
04.08.04р. Розпорядженням №20 виконуючого обов’язки голови Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визначено монопольне становище Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт” за результатами діяльності в 2003р. на ринках роздрібної торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним в територіальних межах з відповідними частками.
Листом за № 06-04/2660 від 12.08.04р. позивач повідомив відповідача про визначення монопольного становища ВАТ “Чернігівнафтопродукт” за результатами діяльності в 2003р. на ринках роздрібної торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами та дизельним пальним, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання рекомендованої кореспонденції №73197.
Статтею 257 Господарського кодексу України встановлено, що справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства розглядаються Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у порядку, встановленому законом.
Згідно ст.251 Господарського кодексу України та ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” порушення антимонопольно-конкурентного законодавства тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу.
Рішенням адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №51-2004 від 20.08.2004р. у справі №02-05/51-2004 встановлено факт порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченої пунктом 1 ч.2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку, та накладено штраф у розмірі 7200,00грн. відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Відповідно до ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у тридцятиденний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідачу було роз’яснено про порядок оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України згідно з вимогами ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, - у двомісячний строк з дня одержання рішення до господарського суду Чернігівської області.
Копію рішення та лист про стягнення штрафу від 21.08.04р. за №06-04/2751 вручено відповідачу 25.08.04., що підтверджується поштовим повідомленням №80096.
Позивачем 21.09.2004р. відповідачу був направлений лист-нагадування №01-14/3063 від 20.09.04р. з пропозицією в термін до 24 вересня 2004 року виконати рішення про накладення штрафу та роз’яснено наслідки його невиконання у встановлений термін у вигляді стягнення пені за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Як свідчать матеріали справи, відповідач в установлений строк штраф в добровільному порядку не сплатив.
Відповідно до п.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
На підставі зазначеної норми закону позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7200,00грн. розраховану станом на 30.11.04р. за 67 днів.
Відповідач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №51-2004 від 20.08.04р., по якій порушено провадження у справі №10/44 в порядку господарського судочинства. Згідно ухвали від 20.01.05р. господарського суду Чернігівської області провадження у справі №10/282/17 було зупинено до вирішення по суті спору по справі №10/44.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.02.2006 року відповідачу було відмовлено в позові повністю - справа № (10/44)-17/232/2.
Згідно постанови Вищого господарського суду України від 18.07.06р. у справі №(10/44)-17/232/2 рішення господарського суду Чернігівської області від 03.02.06р. зі справи №(10/44)-17/232/2 залишено без змін.
Згідно ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України постанова Вищого господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
У відповідності до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що заперечення відповідача є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті, оскільки спростовуються фактами встановленими в рішенні від 03.02.2006 року у справі № (10/44)-17/232/2.
З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 7200,00грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 7200,00грн. пені за прострочення відповідачем терміну сплати штрафу.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету 144,00грн. державного мита та на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись Законом України “Про Антимонопольний комітет України”, ст. 13, 50, 52, 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, ст. 251, 257 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, ч. 1 ст.79, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт” (м.Чернігів, вул.Толстого, 154, р/р 2600901300370 ТОВ “Укрпромбанк” МФО 321228 ідентифікаційний код 03362710) на користь Державного бюджету м. Чернігова (м. Чернігів, пр.Миру,49а, р/р 31110101800002 в Управлінні Державного казначейства у Чернігівській області м. Чернігів МФО 853592 код платежу 23030300 код ЄДРПОУ 22825965) 7200грн.00коп. штрафу, 7200грн.00коп. пені.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт” (м.Чернігів, вул.Толстого, 154, р/р 2600901300370 ТОВ “Укрпромбанк” МФО 321228 ідентифікаційний код 03362710) в доход Державного бюджету на рахунок №31117095500002, банк УДК у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, символ звітності 095, отримувач –Держбюджет м.Чернігів, код 22825965 - 102грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт” (м.Чернігів, вул.Толстого, 154, р/р 2600901300370 “Укрпромбанк” МФО 321228 ідентифікаційний код 03362710) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”( м.Київ, проспект Перемоги,44 поточний рахунок №26002014180001 у ВАТ “Банк “Універсальний” м.Львів МФО 325707, ідентифікаційний код 30045370) 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.А.Пашкіна
Рішення підписано 15.08.06р.
Суддя С.А.Пашкіна