Справа № 2-102/10

У Х В А Л А

      24 березня 2010 року Великобурлуцький районний суд Харківської області у складі головуючого – судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.

                 представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши заяву про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим та повернення земельної ділянки з неналежного користування,

в с т а н о в и в:

      10 лютого 2010 року ухвалено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю) та повернення земельної ділянки з неналежного користування, яким позовні вимоги задоволено частково.

      Від ТОВ «Росія» надійшла заява про перегляд заочного рішення, підписана ліквідатором ТОВ «Росія» ОСОБА_3

      Представник позивача ОСОБА_1 висловив думку про відсутність підстав для скасування заочного рішення.

      ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився.

      Відповідно до ч.1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

      Про час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином (а.с. 71, 74), у зв’язку з чим заява розглянута у відсутність представника відповідача.

      Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

      Згідно з ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

      Зазначена норма Закону передбачає обов’язкову сукупність обставин: наявність поважних причин неявки до суду та неповідомлення про причини неявки з поважних причин і що докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення  для правильного вирішення справи.

      У тексті заяви ОСОБА_3 як на причину неявки у судове засідання вказує, що він перебував у відрядженні, надавши завірену підписом невідомої особи фотокопію посвідчення про відрядження та зазначивши, що не мав жодної можливості повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

      У наданій фотокопії посвідчення про відрядження відсутній підпис керівника, який підписав наказ про відрядження. Оригіналу документа до суду не надано.

      Відповідач не надав ніяких доказів і пояснень відносно причин неможливості (за наявності розвинутої системи сучасних засобів зв’язку) повідомити суд про причини неявки.

      За таких обстави суд дійшов висновку, що ніяких доказів поважності причини неявки і поважності причин неповідомлення суду про причини неявки у судове засідання ОСОБА_3 не надав.      

      Заява про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які б не були досліджені судом, а містить лише викладення мотивів незгоди відповідача з висновками суду за результатами дослідження наданих у справі доказів.

      Оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 232 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

      Керуючись ст. 231 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

      Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про перегляд заочного рішення Великобурлуцького районного суду від 10 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим та повернення земельної ділянки з неналежного користування залишити без задоволення.

      Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення ухвали заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                          Ю.В. Нестайко