справа № 4-20/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 року                                                                           місто Львів

Суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., при секретарі Спанчак О.Г. з участю прокурора Лолина О.В. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області від 15 лютого 2010 року про закриття кримінальної справи та порушення кримінальної справи, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, -  

В С Т А Н О В И В :

скаржник звернувся до суду із скаргою на постанову старшого слідчого ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області від 15 лютого 2010 року про закриття кримінальної справи та порушення кримінальної справи, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, покликаючись на те, що висновки старшого слідчого ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області майора міліції ОСОБА_2 про достатність даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, зроблено в результаті однобічного, неповного та необ’єктивного дослідження обставин справи. Зокрема, встановивши, що 18.09.2006 року Львівським РСП «Украероруху» було укладено договір № 9-18 з ТзОВ «Авран» на виконання робіт з прокладання кабельної лінії 6,0 кВ ТП 1223-ТП-10 для підвищення надійності електропостачання аеродромного радіолокатора ATCR 33/SIR-S, всупереч фактичним даним, слідчий зазначив, що ОСОБА_3, як службовою особою, під час укладення договору не було виявлено відсутність в ТзОВ «Авран» ліцензії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради на виконання будівельних робіт. При цьому не було враховано, що право на здійснення будівельної діяльності ТзОВ «Авран» на момент укладення договору №9-18 від 18.09.2006 року підтверджено Ліцензією Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії AB №117137 від 28.04.2006 року, про що зазначено безпосередньо в преамбулі вказаного договору. Вказана ліцензія надає право підприємству здійснювати будівельну діяльність по всій території України, а не лише в межах м.Львова. Дозвіл інспекції держархітектбудконтролю на виконання будівельних робіт (прокладання кабеля), який посвідчує право на виконання таких робіт, не був потрібен. В 2006 році місцеві органи влади не мали юрисдикції на території військового містечка № 58 на якій розташовано аеродром. Проект установки локатора та прокладання кабеля був погоджений зі старшим авіаційним начальником аеродрому "Львів", командиром військової частини А2602. В оскаржуваній постанові безпідставно зазначено, що в порушення «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д 1.1., ОСОБА_3, одержавши від ТзОВ «Авран» договір №9-18 від 18.09.2006 року та локальний кошторис, розрахунки, надані в договорі не перевірив. Вказані обставини не відповідають дійсності. Слідчим не було враховано, що разом із супровідним листом №16.23-2506 від 13.10.2006 року, на ім'я генерального директора Украероруху були направлені усі матеріали щодо укладення договору на виконання робіт з прокладання кабельної лінії. Додатками до вказаного листа були: заявка про проведення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, пропозиція Львівського РСП щодо виконання договору разом із техніко-економічним обґрунтуванням необхідності укладення договору, комерційні пропозиції, проект договору з усіма його додатками. Згідно відповіді генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «одержаний проект договору із ТзОВ «Авран» на виконання робіт з прокладання кабельної лінії 6, 0 кВ ТП 1223-ТП-10 з відповідними матеріалами на його укладення був розглянутий та узгоджений на засіданні Тендерного комітету Украероруху 20.11.2006 року і надано дозвіл на проведення робіт загальною вартістю 274465, 20 грн.» Таким чином, ОСОБА_3 було не лише перевірено розрахунки по договору №9-18 від 18.09.2006 року, але й одержано погодження ДП «Украерорух» на проведення робіт згідно вказаного договору на суму 274465. 20 грн. Також у постанові, зазначено, що в порушення вимог ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта, відповідальною особою по нагляду за прокладенням кабельної лінії згідно договору №9-18 призначено головного інженера-енергетика Львівського РСП «Украероруху» ОСОБА_4, який не володіє знаннями в галузі будівництва. Дійсно, ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлює, що технічний нагляд забезпечується замовником (забудовником) та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Цією ж нормою закону передбачено, що Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідний Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, про порушення вимог якого вказується слідчим, було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903, тобто вже після укладення договору №9-18 від 18.09.2006 року та призначення відповідальної по нагляду особи, а тому посилання про наявність порушень вимог законодавства в цій частині є надуманим та безпідставним. Так само необгрунтованим є твердження слідчого про те, що і сам договір №9-18 від 18.09.2006 року був складений сторонами з порушенням чинного законодавства (без призначення кваліфікованих спеціалістів, належної експертної оцінки). Порядок здійснення контролю за якістю робіт, матеріалів і обладнання регулюється розділом 7 договору №9-18 від 18.09.2006 року ОСОБА_5 цивільного законодавства встановлено істотні умови договору підряду та встановлено порядок укладення правочинів. Проте жодним з них не передбачено, що в самому договорі підряду повинні бути зазначені кваліфіковані спеціалісти, що проводять технічний контроль будівельних робіт, а також не передбачено проведення «належної експертної оцінки» при укладенні договору підряду. Договором підряду №9-18 від 18.09.2006 року передбачено право генпідрядника залучати до виконання робі третіх осіб (субпідрядників). Проте залучення субпідрядників, згідно умов договору, мало узгоджуватись із замовником. Львівський РСП Украероруху не отримувало від ТзОВ «Авран» жодних повідомлень про залучення субпідрядників, а тому керівник структурного підрозділу не мав жодних підстав з'ясовувати чи перебувають особи, які безпосередньо виконували будівельні роботи, у трудових відносинах із Генпідрядником та чи володіють вони відповідною кваліфікацією. Згідно п.6.3 договору, відповідальність за строки та якість виконаних субпідрядниками робіт несе Генпідрядник. Помилковими є також висновки слідчого про порушення п. 2.3.11 «Правил устройства электроустановок» щодо невиконання техніко-економічних розрахунків. Проект прокладення кабеля пройшов багатосторонню експертизу, висновок Львіської державної інвестиційної експертизи №6.516/ЗК. Матеріалами справи встановлено, що за підписом директора ОСОБА_5, в Львівський РСП «Украерорух» надійшов акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року по вищевказному договору №9-18 на загальну суму 274465.20 грн., а також довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року на цю ж суму. При цьому слідчим зазначено, що у вказані документи було внесено завідомо неправдиві відомості щодо завищення об'ємів та вартості виконаних робіт по прокладанню кабельної лінії. Відповідно, такі дії, щодо завищення об'ємів та вартості виконаних робіт, мали місце зі сторони Генпідрядника. Що стосується дій керівника Львівського РСП «Украерорух», то, як зазначено «отримавши акт та довідку з ТзОВ «Авран», ОСОБА_3 не перевірив даних, які були вказані у документах, а одразу їх підписав». Вказані обставини свідчать про те, що самим слідчим при вивчені матеріалів справи було встановлено той факт, що ОСОБА_3 не було відомо про внесення неправдивих даних в документи і як наслідок - про завищення об'ємів та вартості виконаних робіт, що беззаперечно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. При цьому необхідно зазначити, що при порушенні кримінальної справи, слідчим не було встановлено ні корисливих мотивів у діях ОСОБА_3, ні прямого умислу на вчиненні інкримінованого йому злочину. Із посиланням на висновок судово-будівельної експертизи №4300 від 12.02.2009 року, слідчим було встановлено, що фактично виконані об'єми робіт по прокладанню кабельної лінії ТзОВ «Авран» не відповідають об'ємам робіт, включеним в довідку, та, у зв'язку із тим, що такі роботи «виконані із суттєвими порушеннями державних норм і правил, то без усунення виявлених порушень при умові обстеження відповідними службами - існуюча кабельна лінія не може бути введена в експлуатацію». В даному випадку висновок експерта про неможливість введення в експлуатацію кабельної лінії, будівництво якої здійснювалось згідно з договором підряду №9-18 від 18.09.2006 року, спростовується фактичними обставинами справи, а саме: на момент порушення стосовно ОСОБА_3 кримінальної справи, вказана кабельна лінія, без проведення будь-яких додаткових робіт щодо усунення недоліків, вже була введена в експлуатацію та функціонує, відповідно до свого призначення, на даний час. Таким чином, старший слідчий ЛВ в аеропорту «Львів» ОСОБА_2, не дослідив належним чином під час проведення перевірки усіх матеріалів та обставин справи, надав їм невірну правову оцінку та зробив необгрунтований і поверхневий висновок про розтрату державних коштів в сумі 274465.20 грн. та наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. На момент порушення кримінальної справи були відсутні приводи для її порушення та не було виявлено достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину. Просить постанову скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні скаржник та захисник ОСОБА_6 вимоги скарги підтримали, давши аналогічні пояснення.

Прокурор проти скарги заперечив, зазначивши, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, винесена відповідно до вимог КПК України. Для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, були достатні приводи та підстави, а тому постанова про порушення кримінальної справи винесена законно.

Старший слідчий ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_2, в судовому засіданні пояснив, що приводом до порушення кримінальної справи були безпосереднє виявлення органами дізнання неналежне виконання службовими особами Львівського РСП ДП Обслуговування повітряного руху України службових обов’язків, зокрема ОСОБА_1 Просить скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення скаржника, промову захисника, думку прокурора щодо поданої скарги, пояснення особи, яка винесла постанову про порушення справ, дослідивши матеріали кримінальної справи № 149-0034, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови старшого слідчого ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області від 15 лютого 2010 року про закриття кримінальної справи та порушення кримінальної справи, директор Львівського РСП “Украерорух” ОСОБА_1, будучи службовою особою, під час укладання договору № 9 – 18 не встановив, що в ТзОВ “Авран” відсутня ліцензія інспекції державного архітектурного – будівельного контролю Львівської міської ОСОБА_7 на виконання будівельних робіт. Крім того, ОСОБА_1, всупереч “Положення про порядок надання дозволу на виконання  будівельних  робіт” від 5 грудня 2000 року та ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” не отримав дозвіл в інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю Львівської міської ОСОБА_7 на виконання будівельних робіт, який посвідчує право забудовника /замовника/, тобто ОСОБА_1, на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої  проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд і надає право відповідним службам на видачу ордера для проведення земельних робіт. В подальшому, ОСОБА_1, порушуючи “Правила визначення вартості будівництва” ДБН Д 1.1 – які затверджені наказом Держбуду України від 27.10.2000 року із змінами та доповненнями, отримавши від  ТзОВ “Авран” договір № 9 – 18 від 18.09.2006 року з договірною ціною на суму 274 тис. 465 грн. 20 коп. та локальним кошторисом, розрахунки вартості надані в договорі не перевірив, а відповідальною особою за наглядом по прокладенню кабелю згідно  договору № 9 – 18 призначив головного інженер – енергетика Львівського РСП “Украерорух” ОСОБА_4, який навчальних закладів відповідного будівельного профілю не закінчував та знаннями в галузі будівництва не володіє, що суперечить вимогам ст. 11 Закону України “Про архітектурну діяльність” та п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкта. Тобто, контроль за якістю та обсягом робіт є обов’язком замовника – ОСОБА_1, при цьому останній забезпечує нагляд за будівництвом власними силами у разі наявності в його структурі відповідних кваліфікованих працівників, які відповідають вимогам  затверджених наказом Держбуду від 13.10.1999 року № 249 і мають відповідний сертифікат, а у разі відсутності такого працівника, залучаються на договірних засадах треті особи, які мають отриману у встановленому законом порядку ліцензію. Надалі, ОСОБА_1 договір № 9 – 18, який складений з порушенням вимог чинного законодавства (без призначення кваліфікованих спеціалістів, належної експертної перевірки і т.д.) скерований на погодження керівництву Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. 12.12.2006 року, Львівським РСП “Украерорух” отримано дозвіл від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на укладення договору з ТзОВ “Авран” на суму 274 тис. 465 грн.20 коп. 13.12.2006 року, ОСОБА_1 підписав договір № 9 – 18 та надіслав його директору ТзОВ “Авран”. Згідно пункту 5.1 Положення про Львівський регіональний структурний підрозділ ДП обслуговування повітряного руху України, директор в особі ОСОБА_1, несе персональну відповідальність за додержанням порядку ведення і достовірність бухгалтерського обліку. Однак, ОСОБА_1 неналежно віднісся до своїх службових обов’язків, так як після перерахування авансу ТзОВ “Авран”, контроль за роботами по  прокладенню кабелю по договору № 9 – 18 не вів, про що свідчить невиконання генпідрядником п. 5.2 договору, де вказано, що останній повинен закінчити виконання підрядних робіт протягом 30 робочих днів після одержання авансу. Також, претензій до керівництва ТзОВ “Авран”, щодо невчасності виконання робіт, по договору № 9 – 18 Львівським РСП “Украерорух”, в особі директора ОСОБА_1, висунуто не було, що призвело до того,  що прокладення кабелю розпочалося пізніше на 9 місяців вказаного строку, а саме у вересні 2007 року і не генпідрядником ТзОВ “Авран”, а із залученням інших сторонніх фізичних осіб, які не володіли відповідною кваліфікацією, без залучення субпідрядних організацій, укладення договорів субпідряду, складання технічних умов на проведення робіт, актів виконаних робіт та протоколів випробувань. Після прокладення кабелю, 14.09.2007 року від ТзОВ “Авран” за підписом директора ОСОБА_5, в Львівський РСП “Украерорух” надійшов акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року по вищевказаному договору № 9 – 18 на загальну суму 274 тис. 465 грн. 20 коп., а також довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року на ту ж суму. У вказані документи внесено завідомо неправдиві відомості щодо завищення об’ємів та вартості проведених робіт по прокладанню кабельної лінії 6,0 Кв ТП – 1223 – ТП – 10, про що свідчить висновок № 4300 судово – будівельної технічної експертизи від 12.02.2009 року. Отримавши акт та довідку з ТзОВ “Авран”, директор Львівського РСП “Украерорух” ОСОБА_1 не перевірив даних, які були вказані у документах, а одразу ж підписав їх. На підставі вказаних неправдивих даних, Львівський РСП “Украерорух” 02.10.2007 року, з свого розрахункового рахунку Львівської філії “ПуМБ банку” по платіжному дорученню № 5268 перерахував кошти в сумі 70 тис. грн. на рахунок ТзОВ “Авран” і 03.10.2007 року по платіжному дорученню № 5313 додатково перераховано ТзОВ “Авран” суму 67 тис. 232 грн. 50 коп. за виконання робіт по договору № 9 – 18.

Згідно ст. 98 КПК України, при наявності приводів та підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону за ознаками якої порушується кримінальна справа, а також її подальше спрямування.

Згідно з вимогами ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Відповідно ч.2 ст. 98 КПК України, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, приводом для порушення кримінальної справи, передбаченим ст. 94 КПК України, було безпосереднє виявлення, УСБ України у Львівській області, під час розгляду матеріалів кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_5 за ст.ст. 191 ч.5, 209 ч.2, 366 ч.1 КК України, можливого неналежного виконання службовими особами Львівського РСП ДП Обслуговування повітряного руху України своїх службових обов’язків під час укладення та виконання договору № 9-18 від 18 вересня 2006 року та безпосереднє виявлення ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області ознак злочину передбаченого ст. 191 ч.5 КК України під час розгляду матеріалів кримінальної справи № 149–0034, порушеної 18 червня 2009 року по факту розтрати державних коштів службовими особами Львівського РСП “Украерорух” за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а підставою порушення кримінальної справи була розтрата державних коштів службовими особами Львівського РСП “Украерорух”, яка перевірялась в ході розгляду матеріалів кримінальної справи № 149–0034, порушеної 18 червня 2009 року по факту розтрати державних коштів службовими особами Львівського РСП “Украерорух” за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, на основі яких зібрано достатньо даних, які вказують на наявність ознак злочину в діях конкретної особи, ОСОБА_1 а саме: довідка ревізії фінансово-господарської діяльності Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т. 1, а.с. 10-104/, висновок судової будівельно-технічної експертизи від 12 лютого 2009 року /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т. 1, а.с. 107-132/, договір підряду № 9-18 від 18 вересня 2006 року  /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т.1, а.с. 134-139/, розрахунок загально виробничих витрат на прокладення кабельної лінії /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т.1 а.с. 153-154/, довідка про вартість виконаних робіт ТзОВ «Авран» /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т.1 а.с. 155-162/, платіжні доручення № 6704, 5268, 5313 /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т.1 а.с. 163-165/, довіреність  від 06.04.2007 р. /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т.2 а.с. 145/, протоколи допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16 /матеріали кримінальної справи № 149-0034 т.2 а.с. 23-25, 26-28, 33-41, 42-44, 45-47, 48-50, 51-53, 54-57, 58-60, 61-66, 67-71, 82-84, 95-98, 199-201, 210-214/.    

Внаслідок розгляду вказаних матеріалів, старшим слідчим ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області, в межах своєї компетенції та, дотримуючись вимог ст. 98 КПК України, винесено оскаржувану постанову відносно вірного суб’єкту злочину, директора Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_17 ОСОБА_9, які б вказували на безпідставність таких дій, в матеріалах справи немає, не надані вони і під час розгляду справи.

Суд не бере до уваги покликання скаржника та його захисника на те, що зібрані у справі матеріали не підтверджують вини ОСОБА_1 за ст. 191 ч.5 КК України та спростовуються матеріалами, які вони зібрали, оскільки відповідно до ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти лише наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, а тому суд не може вдатись в дослідження та оцінку доказів у справі, зібраних, як досудовим слідством так і скаржником.

Враховуючи наведене, суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення, а матеріали справи слід повернути органу який проводить досудове слідство, оскільки постанова про порушення кримінальної справи винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, за наявності приводів та підстав для винесення постанови, достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, та щодо вірного суб’єкта злочину, законних джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 94, 95, 97, 98, 236-7, 236-8  КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого ЛВ в аеропорту «Львів» ГУ МВС України у Львівській області від 15 лютого 2010 року про закриття кримінальної справи та порушення кримінальної справи, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України – залишити без задоволення.

Матеріали справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, повернути органу, який проводить досудове слідство.

На постанову можна подати апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її винесення. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови суду.

Суддя:                     А.І.Ліуш