ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1169/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінд",

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц",

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери",

представник - адвокат Гапоненко Р.І. (ордер №1002582 від 08.07.2019)

кредитор - Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк",

представник - адвокат Гуртовий В.В. (довіреність №144 від 04.11.2019)

кредитор - Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг",

кредитор - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

кредитор - Лівобережна об`єднана державна податкова інспекція міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області,

ліквідатор - арбітражний керуючий Лукашук Віталій Васильович

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду (в частині вирішення питання щодо винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу)

від 23.09.2019

у складі колегії суддів: Білецька Л.М. (головуючий), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

у справі №904/1169/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд"

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 23.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою за вих. №02-06/1716 від 23.10.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (в частині вирішення питання щодо винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу) у справі №904/1169/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1169/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2019.

3. Ухвалою від 04.11.2019 Верховний Суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" строк на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (в частині вирішення питання щодо винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу) у справі №904/1169/17, відкрив касаційне провадження у справі №904/1169/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 (в частині вирішення питання щодо винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу), призначив розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" на 28.11.2019 о 10:15.

4. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (далі - ТОВ "Лан") надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (далі - скаржник, ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери").

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. До Господарського суду надійшла заява ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" б/н від 27.03.2019 про заміну кредитора правонаступником.

5.1. Ухвалою від 01.07.2019 Господарський суд Дніпропетровської області у задоволенні зазначеної заяви ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" відмовив.

5.2. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що укладений між ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" та ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу. Місцевий суд зазначив, що з укладенням договору про відступлення права вимоги у кредитному договорі відбулася заміна кредитора (банк, який є фінансовою установою) на іншу юридичну особу (яка не відноситься до фінансових установ у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"). За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що спірний договір факторингу підлягає визнанню недійсним відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

6. Постановою від 23.09.2019 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задовольнив, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019 в частині відмови в задоволені заяви ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" скасував, здійснив заміну кредитора ПАТ "Національні інвестиції" (код ЄДРПОУ - 20017340) на нового кредитора - ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" (код ЄДРПОУ 36351411). Разом з тим, апеляційний суд, з посиланням на частину 8 статті 129 ГПК України, залишив без розгляду заяву про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Апеляційний суд зазначив у мотивувальній частині постанови про те, що заява про винесення рішення щодо розподілу судових витрат надійшла до суду після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується штампом канцелярії суду. Апеляційний суд дійшов висновку, що до закінчення судових дебатів заявником не було подано заяви про намір здійснити розподіл судових витрат за надання правової допомоги з наданням відповідних доказів понесених витрат, тому заяву 23.09.2019 про винесення додаткового рішення слід залишити без розгляду.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери")

7. Скаржник доводив, що висновки суду та мотиви апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат не відповідають дійсності.

Скаржник аргументував, що ухвалою апеляційного господарського суду від 05.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.09.2019 о 10.15. Ним було надіслано на електронну пошту Центрального апеляційного господарського суду заяву про розподіл судових витрат до початку судового засідання, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" про надіслання електронного листа 23.09.2019 о 10 год. 10 хв. (заяви про винесення рішення щодо розподілу судових витрат разом з додатками, що підтверджують витрати на професійну правову (правничу) допомогу). Також, скаржник зазначив, що фактично судове засідання розпочалося пізніше зазначеного в ухвалі часу, а зокрема, приблизно о 12.00, про що свідчить протокол судового засідання, який наявний в матеріалах справи та у якому представник ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" зазначав про намір здійснити розподіл витрат на правову допомогу та надіслання заяви про це з відповідними доказами електронною поштою на електронну адресу апеляційного суду.

За таких обставин, на думку скаржника, суд неправильно залишив без розгляду заяву про ухвалення рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки фактично заява надійшла до суду до початку судового засідання, внаслідок чого порушено вимоги статей 123, 126, 129 ГПК України, статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також, скаржник посилався на порушення пунктів 2.11., 2.13., 4.1 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо оформлення надходження електронної поштової кореспонденції.

Доводи інших учасників справи

8. У відзиві ТОВ "Лан" зазначено, що касаційна скарга ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" не підлягає задоволенню з огляду на те, що:

- з наданих скаржником документів на підтвердження понесених ним витрат неможливо встановити, що послуги на правову допомогу Адвокатський об`єднанням "Гапоненко Роман і партнери" були надані ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" саме за розгляд даної справи, оскільки у договорі про надання правової допомоги, ордері, квитанціях про сплату грошових коштів відсутнє посилання на справу №904/1169/17. Крім того, в порушення умов договору №03-15 від 17.08.2018, грошові кошти на оплату послуг сплачено ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" в касу, а не в безготівковій формі;

- зі сторони Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" підписано договір Дербеньовою С.В., яка діє на підставі протоколу ради адвокатського об`єднання №1 від 27.06.2018 та довіреності від 20.07.2018, які відсутні в матеріалах справи, однак засновником та керівником Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" з 05.07.2018 є Гапоненко Р.І без будь-яких підписантів, тому у ліквідатора ТОВ "ЛАН" є об`єктивні підстави вважати, що договір №03-15 від 17.08.2018 підписано особою без відповідних повноважень;

- у своїй скарзі скаржник посилається на пункти 2.11., 2.13., 4.1 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 25.12.2007 №141, яка втратила чинність;

- з урахуванням положень статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" має КВЕД 69.10 діяльність у сфері права, тому залучення Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" є недоцільним, а також викликає сумнів в об`єктивності розміру витрат на надання правової допомоги (договір №03-15 від 17.08.2018), згідно з актом наданих послуг №57 від 23.09.2019 на суму 26 000 грн., які були надані скаржником.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

9. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 73 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 статті 126 - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частина 2 статті 126 - за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частини 5, 6 статті 126 - у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина 8 статті 129 - розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пункт 3 частини 1 статті 282 - постанова суду апеляційної інстанції складається з: …мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин.

Пункт 4 частини 1 статті 282 - постанова суду апеляційної інстанції складається з: резолютивної частини із зазначенням : …в). розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

10. Інструкція з діловодства в господарських судах України, затверджена Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28 (далі - Інструкція)

Пункт 2.1.7. - реєстрація процесуальних документів здійснюється шляхом включення до автоматизованої системи документообігу суду таких даних: 1) дата надходження до суду; 2) інформація про предмет спору; 3) прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи; 4) прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; 5) дані про суддю, відомості про судовий збір та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та іншими нормативно-правовими актами.

Пункт 2.1.8. - для вхідного процесуального документа під час реєстрації автоматизована система документообігу суду генерує реєстраційний номер, що автоматично заноситься до реєстраційної картки. Усі наступні документи, пов`язані з попереднім, реєструються із фіксацією номера первинного документа. Реєстраційний номер вхідного процесуального документа містить номер за порядком у поточному році, що формується автоматизованою системою автоматично, та через дріб - рік реєстрації (дві цифри). Додаткові документи (матеріали), що стосуються розгляду конкретної судової справи, яка перебуває у провадженні суду, у тому числі заяви про відвід, реєструються за датою, а в разі надходження в день судового розгляду справи - також за часом їх надходження.

Пункт 2.1.9. - на першому аркуші вхідного документа у правому нижньому куті або вільному від тексту місці проставляється реєстраційний штамп, у якому зазначаються дата реєстрації, реєстраційний номер, підпис особи, яка зареєструвала документ.

Пункт 2.2.4. - після реєстрації кореспонденція, що стосується розгляду конкретної справи, передається судді (судді-доповідачу), у провадженні якого перебуває справа. Передавання документів здійснюється під підпис у реєстрі в порядку, визначеному в суді.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

11. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування апеляційним судом положень статей 123, 126, частини 8 статті 129 ГПК України, положень пунктів 2.11., 2.13. Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Аеспубліки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ в частині розподілу судових витрат.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

12. Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що законодавець не обмежив сторону господарського спору вимогами щодо подання саме письмової заяви про її намір скористатися правом на розподіл судових витрат у справі, така заява може бути оголошена стороною в судовому засіданні до моменту закінчення судових дебатів, оскільки право на подання відповідних доказів щодо понесених судових витрат з оформленням письмової заяви про порядок їх розподілу у сторони процесу продовжує існувати упродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, якщо в судовому засіданні було зроблено усну заяву до закінчення судових дебатів про намір сторони здійснити розподіл судових витрат, а сама заява з обґрунтуванням понесених витрат належними доказами подана після закінчення розгляду справи по суті, суд повинен розглянути її відповідно до статей 126, 129 ГПК України.

13. Відповідно до підпункту 4 пункту 1.5.4. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ДСА України №28 від 20.02.2013, вхідна електронна кореспонденція підлягає реєстрації відповідно до вимог діловодства. Водночас, пунктом 2.1.8 Інструкції передбачено, що додаткові документи (матеріали), що стосуються розгляду конкретної судової справи, яка перебуває у провадженні суду, у тому числі заяви про відвід, реєструються за датою, а в разі надходження в день судового розгляду справи - також за часом їх надходження. Отже, здійснюючи реєстрацію електронного документу працівники суду повинні проставити у штампі час його надходження до суду засобами електронного зв`язку, а не час внесення до системи діловодства інформації про надходження електронного документа.

Апеляційний суд встановив, що скаржником 23.09.2019 засобами електронного зв`язку подано заяву про розподіл судових витрат у справі №904/1169/17, яка підписана електронним цифровим підписом адвоката Гапоненка Р.І. 23.09.2019 о 10:07:03 та зареєстрована о 14 год. 06 хв. як вхідний документ суду за №7774/19 (том 15, а.с. 195-202).

Скаржником надано до касаційної скарги роздруківку з його електронної пошти з підтвердженням надіслання 23.09.2019 о 10:10 електронного листа на електронну адресу inbox@cag.court.gov.ua для головуючої судді Центрального апеляційного господарського суду Білецької Л.М. листа у справі №904/1169/17.

Отже, володіючи інформацією про підписання заяви про розподіл судових витрат 23.09.2019 о 10:07:03, апеляційний суд не перевірив час фактичного надходження зазначеного електронного листа на електронну пошту суду та дійшов передчасного висновку про його надходження в день проведення судового засідання о 14 год. 06 хв. згідно з часом реєстрації в системі діловодства апеляційного суду даної заяви.

14. Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови, питання розподілу судових витрат вирішувалося апеляційним судом з врахуванням фактичних обставин відсутності заяви про розподіл судових витрат та з посиланням про її надходження о 14 год. 06 хв, в той час як постанова згідно протоколу судового засідання була проголошена 23.09.2019 об 11 год. 22 хв. (том 15, а. с. 206-207).

Отже, апеляційним судом за основу мотивації прийнятого рішення про залишення без розгляду поданої заяви про розподіл судових витрат прийнято фактичні обставини, які не існували на момент прийняття постанови апеляційного суду, а з`явилися, за висновками апеляційного суду, пізніше, в той час як рішення суду мотивується з посиланням на докази, які встановлені судом, а отже, існували до моменту прийняття такого рішення (пункт 3 частини 1 статті 282 ГПК України).

15. Отже, порушуючи вимоги статей 73, 86, 91, 96, 126, 129 ГПК України, апеляційний суд не дослідив належним чином подані йому електронні докази звернення скаржника із заявою про розподіл судових витрат до моменту прийняття оскаржуваної постанови та дійшов помилкового висновку про залишення її без розгляду в цілому в частині розподілу судових витрат.

16. Верховний Суд вважає безпідставними посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом положень пунктів 2.11., 2.13., 4.1. Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 №173, оскільки відповідно до пункту 1 розділу 1 Загальні положення Загальної частини, дія цієї Інструкції не поширюється на діяльність господарських судів.

17. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", "East/West Alliance Limited" проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, скаржник міг реалізувати своє право на отримання компенсації судових витрат у справі у передбаченій процесуальним законом (статтями 126, 129 ГПК України) процедурі, однак, був позбавлений такої можливості з огляду на висновки мотивувальної частини постанови апеляційного суду про залишення без розгляду поданої скаржником заяви, в той час як у резолютивній частині постанови апеляційний суд не зазначив про залишення без розгляду заяви про розподіл судових витрат 23.09.2019, що також є процесуальним порушенням частини 4 статті 282 ГПК України.

За таких обставин, Верховний Суд вважає касаційну скаргу про скасування постанови апеляційного суду 23.09.2019 в частині залишення без розгляду заяви про винесення рішення щодо розподілу судових витрат обґрунтованою, а постанову такою, що підлягає в зазначеній частині скасуванню та переданню до апеляційного суду на новий розгляд у зазначеній частині з урахуванням положень статті 13, частини 1 статті 16, частини 1 статті 74, статей 86, 96, 126, 129, 130, 281, 282 ГПК України.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

18. Доводи скаржника, зазначені в пункті 7 описової частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених в пунктах 12-15, 17 мотивувальної частини постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. З огляду на зазначене та наявність порушень норм процесуального права при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду від 23.09.2019 (в частині залишення без розгляду заяви про винесення рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу) та передання справи на новий апеляційний розгляд у зазначеній частині до апеляційного господарського суду.

В. Судові витрати

20. У зв`язку з направленням справи на новий розгляд, питання судових витрат, відповідно до статті 129 ГПК України, Верховним Судом не вирішувалось.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери" задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 в частині залишення без розгляду заяви про винесення рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/1169/17 скасувати.

Справу №904/1169/17 передати на новий апеляційний розгляд у зазначеній частині до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков