09.12.19

22-з/812/135/19

Єдиний унікальний номер справи 489/473/16-ц

Провадження № 22-з/812/135/19 Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

іменем України

09 грудня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Серебрякової Т.В. та Галущенка О.І.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення опискив постанові колегії суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду від18 листопада 2019 року, прийняту у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання договору недійсним, -

у с т а н о в и л а :

02 лютого 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" пред`явило до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вищезазначений позов та просило стягнути з відповідачів на свою користь у солідарному порядку, заборгованість за кредитним договором № 26 МГ/2008, якавиникла станом на 05 січня 2016 рік в розмірі 206 008 гривень 77 копійок, з яких:

?135 270 гривень 56 копійок - заборгованість зі сплати тіла кредиту;

?32 527 гривень 65 копійок - заборгованість за відсотками за користування позиченими грошима;

?27 448 гривень 24 копійки - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором;

?1 000 гривень - штраф (фіксована частина);

?9 762 гривні 32 копійки - штраф (процентна складова).

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року первісний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 195 246 гривень 45 копійок та в солідарному порядку із ним з поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кожного самостійно по 174 503 гривні 54 копійки. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено за його безпідставністю (т. 2 а.с. 93-99).

У 2017 році за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду, в той час, як апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухвалами судді Апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2017 року залишені без руху, підставою чого названо відсутність документу, який би підтверджував сплату судового збору при подачі апеляційних скарг та їм надано строк для усунення названого недоліку.

У зв`язку із відсутністю інформації від поручителів про сплату судового збору при подачі апеляційних скарг і з метою дотримання встановлених законом строків розгляду цивільних справ, в судовому засіданні розглядалася лише апеляційна скарга ОСОБА_1 .

Ухвалою апеляційногосуду Миколаївської області від 29 травня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року без змін, тобто, будь-які зміни до рішення суд 1 інстанції судом апеляційної інстанції не вносилися (т. 2 а.с. 188- 197).

Не погодившись із вказаними рішеннями судів, ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2017 року, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2017 року залишено без змін (т. 3 а.с. - 101-102).

29 серпня 2019 року особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_5 подала на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року апеляційну скаргу, мотивуючи це тим, що оскаржене рішення може вплинути на межу її, як іпотекодавця, відповідальності.

Ухвалами Миколаївського апеляційного суду від 25 вересня та 01 жовтня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 було відкрито та призначено до судового розгляду на 18 листопада 2019 року.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2017 року - без змін.

28 листопада 2019 року на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в вищезазначеній постанові Миколаївського апеляційного суду.

Вказану заяву обґрунтовував тим, що він, як учасник вищезазначеної цивільної справи, вважає, що в постанові від 18 листопада 2019 року, Миколаївський апеляційний суд допустився арифметичної помилки, яка у подальшому, при зверненні скаржниці ( ОСОБА_5 ) у касаційному порядку до Верховного Суду, для оскарження вищезазначеної постанови, може слугувати відмові у відкритті касаційного провадження у цій справі (№489/473/16-ц), оскільки Верховний Суд може дійти висновку, що скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню з причин малозначності справи.

Зокрема, ОСОБА_1 вважає, що в описовій частині постанови (сторінка 2, частина 4 зверху, речення перше) зазначено:

«Взяті на себе зобов`язання Банк виконав у повному обсязі, надавши обумовлені кредитні кошти, і чекав відповідної добросовісної договірної поведінки від позичальника, проте ОСОБА_1 , проводив виплати нерегулярно, періодично порушував свої договірні зобов`язання, у зв`язку з цим, станом на 05 січня 2016 рік виникла заборгованість в розмірі 206 008 гривень 77 копійок, з яких:

?135 270 гривень 56 копійок - заборгованість зі сплати тіла кредиту;

?32 527 гривень 65 копійок - заборгованість за відсотками за користування позиченими грошима;

?27 448 гривень 24 копійки - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором;

?1 000 гривень - штраф (фіксована частина);

?9 762 гривні 32 копійки - штраф (процентна складова)»,

сума виниклого боргу зазначена вірно та становить 206 008 гривень 77 копійок, в той час як в мотивувальній частині постанови (сторінка 4, частина 2 знизу, перше речення) зазначено:

«Проте, вжиті заходи не привели до приведення ситуації по дотриманню графіку погашення кредиту до норми і на 05 січня 2016 року заборгованість збільшилася до 195 246 гривень 45 копійок, з яких:

?135 270 гривень 56 копійок неповернута сума тіла кредиту;

?35 527 гривень 65 копійок - заборгованість за процентами;

?27 448 гривень 24 копійок пеня.»,

тобто сума боргу 195 246 гривень 45 копійок, , яка виникла станом на 05 січня 2016 рік, на думку ОСОБА_1 - є арифметичною помилкою суду, яка повинна бути виправлена та відповідати вимогам первісного позову, тобто 206 008 гривень 77 копійок.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 про виправлення арифметичної помилки, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дійсно, відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

В силу п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред`явлено до примусового виконання

При цьому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

У розрізі названої статі, та п. постанови ПВСУ під опискою слід розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів, які спотворюють текст судового рішення та призводять до його невірного сприйняття.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття, зокрема, неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , він просить виправити арифметичну помилку, допущену судом апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови від 18 листопада 2019 року, замінивши суму заборгованості за кредитним договором з 195 246 гривень 45 копійок на суму 206 008 гривень 77 копійок.

Зазначене по своїй суті не є ні опискою ні арифметичною помилкою, оскільки відповідно до матеріалів справи, 12 березня 2013 року Банк та ОСОБА_1 уклали додатковий до кредитного договору договір № 1, яким змінили валюту кредиту з долару США на гривню та визначили ліміт кредитного договору сумою 165 114 гривень 82 копійки. Проте, вжиті заходи не привели до приведення ситуації по дотриманню графіку погашення кредиту до норми і на 05 січня 2016 року заборгованість збільшилася до 195 246 гривень 45 копійок, з яких:

?135 270 гривень 56 копійок неповернута сума тіла кредиту;

?35 527 гривень 65 копійок - заборгованість за процентами;

?27 448 гривень 24 копійок пеня.

А позовні вимоги Банку містять суму боргу, яка виникла станом на 05 січня 2016 рік в розмірі 206 008 гривень 77 копійок, тобто, з врахуванням ще й штрафів (фіксована та процентна складові) відповідно до умов договору, суму яких можна вказати лише при подачі позову, оскільки фіксована складова - це стала сума 1 000 гривень, а процентна складова становить 5% від ціни позову (195 246,45 х 5% = 9 762,32):

?135 270 гривень 56 копійок - заборгованість зі сплати тіла кредиту;

?32 527 гривень 65 копійок - заборгованість за відсотками за користування позиченими грошима;

?27 448 гривень 24 копійки - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором;

?1 000 гривень - штраф (фіксована частина);

?9 762 гривні 32 копійки - штраф (процентна складова).

Суд 1 інстанції визначив до стягнення борг у 195 246 гривень 45 копійок, відмовивши у стягненні штрафів, і саме виходячи з цього, суд апеляційної інстанції переглядав його рішення.

За такого, сума боргу зазначена в постанові Миколаївського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, а саме - 195 246 гривень 45 копійок є вірною і не може бути виправлена Миколаївським апеляційним судом у бажаний заявником спосіб, оскільки вона ним не встановлювалася та не змінювалася.

Враховуючи наведене, колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду, вважає за необхідне - відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про виправлення описок чи арифметичних помилок у постанові Миколаївського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року.

Керуючись ст. 269 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволені заяви ОСОБА_1 про виправлення описок чи арифметичних помилок у постанові Миколаївського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року - відмовити.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.П. Лисенко

Судді: О.І. Галущенко

Т.В. Серебрякова