ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/133/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (судді: Тимошенко О. М., Крейбух О. Г., Юрчук М. І.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 20.12.2018 (суддя Сікорська Н. А.)

за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Курненської сільської ради та Мартинівської сільської ради

до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Житомирській області

про стягнення 615 541,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. 26.02.2018 Новоград-Волинська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Курненської сільської ради та Мартинівської сільської ради звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі ? ПАТ "Українська залізниця") про стягнення 615 541,00 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Українська залізниця" завдало шкоди державі внаслідок недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони лісу, розташованих у межах смуги відведення залізниці та у межах земельних ділянок на території Курненської сільської ради та Мартинівської сільської ради Житомирської області, внаслідок чого 18.07.2016 та 30.11.2016 на вказаній території невідомими особами здійснено незаконну порубку дерев.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.12.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019, позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь Курненської сільської 180 179,81 грн та на користь Мартинівської сільської ради 435 361,19 грн завданої шкоди навколишньому природному середовищу.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Суди дійшли висновку, що відповідач, як постійний лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив незаконну порубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісу (навколишньому природному середовищу) у сумі 615 541,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 20.12.2018, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Заявник зазначає, що суди неправильно застосували статті 105, 107 Лісового кодексу України та статті 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища".

Так частиною другою статті 105 Лісового кодексу України та частиною другою статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" викладено переліки правопорушень, однак в них відсутнє таке правопорушення як незабезпечення охорони і збереження лісу.

Крім того, заявник вважає, що відсутність інформації про порушення в актах позапланових перевірок Державної екологічної інспекції в Житомирській області у розділі "Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду" та припису відповідачу про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища свідчить про не доведення встановлення належними доказами факту завдання відповідачем шкоди державі внаслідок самовільної порубки дерев.

На думку скаржника, у прокурора відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави у цій справі. Прокурор не надав однозначної оцінки факту відсутності повного складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим дійшов до не правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Новоград-Волинська місцева прокуратура просить залишити її без задоволення, а прийняті судові рішення - без змін, наголошуючи на правомірності висновків господарських судів і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що за даними відділу у Пулинському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області площа земель, які перебувають у постійному користуванні регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на території Курненської сільської ради становить 79,3716 га, Мартинівської сільської ради становить 53,7435 га, що підтверджується державним актами на землю від 22.11.1999 серії ЖТ 22-08 №000048 та від 28.10.1999 серії ЖТ 22-09 №000049.

4.3. 18.07.2016 начальником Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку дерев породи ясен у кількості 24 одиниць та 1 дерева породи граб у кварталі №44 виділі №137л захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Житомирської виробничої дільниці регіональної філії "Південно-Західної залізниці" ПАТ "Укразалізниця", напрямку Житомир-Новоград-Волинський, перегону Курне - Смолка прив`язка, до залізничної колії, ліва сторона колії від 160 км. км + 300 м до 160 + 500 м, про що складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства.

4.4. Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 розраховано збитки, завдані державі внаслідок самовільної порубки дерев у сумі 80 179,81 грн.

4.5. Про виявлений факт незаконної порубки дерев ПАТ "Укразалізниця" повідомило Червоноармійське ВП Житомирського ВП ГУНП у Житомирській області та 26.07.2016 зареєстровано кримінальне провадження №12016060300000261 за ознаками злочину, передбаченого статтею 246 Кримінального кодексу України.

4.6. 30.11.2016 начальником Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку дерев у кількості 69 одиниць з них: 50 породи дуб, 15 дерев породи береза та 4 породи в`яз в кварталі №43 виділі №191, 208 захисного лісонасадження на землях Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень Житомирської виробничої дільниці регіональної філії "Південно-Західної залізниці" ПАТ "Укрзалізниця", напрямку Житомир-Новоград-Волинський, перегону Дубовець-Курне прив`язка, до залізничної колії, права сторона колії від 136 км+600м до 137+000м та ліва сторона колії 136 км +400м до 137м +000м., про що складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства.

4.7. Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 розраховано збитки завдані державі внаслідок самовільної порубки дерев у сумі 435 361,19 грн.

4.8. Про виявлений факт незаконної порубки дерев 30.11.2016 ПАТ "Укрзалізниця" повідомило правоохоронні органи та за вказаним повідомленням 01.12.2016 зареєстровано кримінальне провадження №12016060300000409 за ознаками злочину, передбаченого статті 246 Кримінального кодексу України.

4.9. Під час розслідування кримінальних проваджень Державною екологічною інспекцією в Житомирській області на виконання ухвал слідчого судді проведено позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західної залізниці" ПАТ "Українська залізниця".

4.10. Так, з 19.12.2016 по 21.12.2016 Державною екологічною інспекцією в Житомирській області на підставі ухвали Червоноармійського районного суду Житомирської області від 28.11.2016 у справі №292/121/16-к номер провадження 1-кс/292/131/16 проведено позапланову виїзну перевірку в частині додержання вимог природоохоронного законодавства, щодо забезпечення раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від незаконних порубок в кварталі 44 виділі 137л захисного лісонасадження на землях Житомирської дільниці виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", напрямку Житомир-Новоград-Волинський, перегону Курне-Смолка.

За результатами перевірки установлено, що 18.07.2016 року у вищезазначеному виділі працівниками Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку 24 дерев породи ясеня та граба. Розмір шкоди, заподіяної лісу становить 180 179,81 грн.

4.11. Крім того, у період з 10.01.2017 по 11.01.2017 Державною екологічною інспекцією в Житомирській області на підставі ухвали Червоноармійського районного суду Житомирської області від 20.12.2016 у справі №292/138/16-к номер провадження 1 -кс/292/148/16 проведено позапланову виїзну перевірку в частині додержання вимог природоохоронного законодавства, щодо забезпечення раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від незаконних порубок в кварталі 43 виділі 191 та виділі 208 захисного лісонасадження на землях Житомирської дільниці виробничого підрозділу Жмеринської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця ", напрямку Житомир - Новоград- Волинський, перегону Дубовець-Курне, прив`язка до залізничної колії: права сторона колії від 136+600м до км 137+000 м та ліва сторона колії від 136+400 до км. 137+000 м.

За результатами перевірки установлено, що 20.11.2016 року у вищезазначеному виділі працівниками Житомирської виробничої дільниці виявлено незаконну порубку 69 дерев породи дуб, береза та в`яз. Розмір шкоди, заподіяної лісу становить 435 361,19 грн.

4.12. 28.09.2017 кримінальні провадження №12016060300000261 та №12016060300000409 об`єднані в одне провадження.

Під час розслідування вказаних кримінальних проваджень осіб, які вчинили незаконну порубку дерев, не встановлено.

4.13. Предметом спору у цій справі є стягнення з ПАТ "Українська залізниця" шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

4.14. Відповідно до частини першої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Частиною другою статті 68 цього Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.

Згідно з частиною третьою, четвертою статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

4.15. Частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

4.16. Відшкодування збитків завданих унаслідок порушення екологічного законодавства здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб`єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб`єктів ? правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності ? екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", як за порушення екологічно-правових зобов`язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.

4.17. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини відповідно до частини другої цієї статті.

4.18. Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

4.19. Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

4.20. Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

4.21. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

4.22. Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

4.23. За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

4.24. Згідно зі статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

4.25. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

4.26. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

4.27. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 №909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17.

4.28. Оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач як лісокористувач не забезпечив охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, внаслідок чого лісовому фонду України заподіяно матеріальної шкоди, то суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з ПАТ "Українська залізниця" 615 541,00 грн завданої шкоди.

4.29. Викладене спростовує доводи скаржника щодо відсутності підстав для відшкодування збитків у зв`язку із недоведеністю вини відповідача у вчиненні порушень природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими державі збитками.

4.30. Доводи скаржника про відсутність у прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави у цій справі оцінені судом першої та апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими, оскільки у постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2018 у цій справі суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурора з метою захисту інтересів держави.

4.31. Аргументи скаржника щодо відсутності інформації про порушення в актах позапланових перевірок та припису відповідачу про усунення порушень вимог законодавства не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені апеляційним судом під час розгляду справи, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

4.32. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, отже вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.33. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

4.34. З огляду на викладене, Верховний Суд, в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень у справі не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 20.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

О. В. Случ