Справа № 523/17889/16-ц

Провадження №2/523/2384/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.,

при секретарі - Дзюба Г.І.

за участю представника позивача - Єфременко Т. В.

представника відповідача - ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в місті Одесі цивільну справу у порядку спрощеного провадження за позовом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними окремих частин договору, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2016р. до Суворовського районного суду м.Одеси звернулось Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та Кредит» з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В якості обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так, 06.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником за всіма права та обов`язками якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі п.1.3. Статуту (надалі «Позивач», «Банк») та ОСОБА_2 (надалі «Відповідач», «Позичальник») був укладений кредитний договір № 15к-195 (надалі Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повторності, строковості, платності Кредитні ресурси в 80000,00 (вісімдесят тисяч) доларів США з оплатою по процентній ставці 11,00 (одинадцять) процентів річних.

Видача Кредитних ресурсів за цим Договором проводиться на підставі письмової заявки Позичальника, за погодженням Банком (п.3.1.).

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язується повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за цим Договором до 06.09.2014р. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на Позичковий рахунок.

Банк умови договору, в частині надання кредитних ресурсів виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою на отримання кредиту від 06.09.2007 року.

Позичальник зобов`язується щомісяця в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного Ануїтентного платежу, розмір якого за цим договором становить 1 378,00 дол. США відповідно до Графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №1) У складі ануїтентного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами.

Зазначений розмір ануїтентного платежу може бути змінений за згодою сторін, (п.3.3. Кредитного договору).

Нарахування процентів здійснюється в період з моменту списання Кредитних ресурсів з Позичкового рахунку Позичальника до моменту повернення Кредитних ресурсів на Позичковий рахунок.

Нарахування процентів за день видачі Кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Нарахування проводиться не рідше одного разу на місяць на залишок заборгованості на позичковому рахунку Позичальника за період з 01 по останнє число включно кожного місяця. Нарахування процентів проводиться по методу «факт»/360 за кожний день користування кредитними ресурсами.

Згідно з п. 6.1. Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6., цього Договору, а також будь-яких інших строків, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

Позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, надавши відповідачу кошти в розмірі 80 000,00 доларів США.

Проте, ОСОБА_2 свої зобов`язання за Кредитним договором не виконує в частині своєчасного повернення кредитних ресурсів, процентів за користування кредитними ресурсами, в порядку та строки, визначені Кредитними договором.

Станом на 26.08.2016 р. заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 р. за курсом НБУ (1 дол. США = 25,3292 грн.) становить 141176,17 грн. (сто сорок одна тисяча сто сімдесят шість гри. 17 коп.) з яких:

-2 340,36 дол. США (дві тисячі триста сорок дол. США 36 центів), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 59 279,45 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять грн. 45 коп.) - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту;

-519,60 дол. США (п`ятсот дев`ятнадцять дол. США 60 центів), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 13161,05 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят одна грн. 05 коп.) - простроченої заборгованості по відсоткам;

10 221,20 грн. (десять тисяч двісті двадцять одна грн. 20 коп.) - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії;

58 514,47 грн. (п`ятдесят вісім п`ятсот чотирнадцять грн. 47 коп.) - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.

Також з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 p., між Банком та Відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір застави, відповідно до якого Відповідач передав Позивачу в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль марки Lexus LX 470, 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 що належить позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , Виданого РЕВ-2 м. Одеси УДАІ УМВС України в Одеській обл., 06.09.2007 року.

06.09.2007 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 p., між Позивачем та ОСОБА_3 (далі - "Відповідач-2" або "Поручитель") було укладено договір поруки №1776/07.

06.09.2007 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 р., між Позивачем та ОСОБА_4 (далі - "Відповідач-3" або "Поручитель") було укладено договір поруки №1779/07.

Згідно п. п. 1.1. поручителі зобов`язуються перед Банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 р..

На підставі викладеного, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним № 15к-195 від 06.09.2007 р. в розмірі 141 176,17 грн. (сто сорок одна тисяча сто сімдесят шість гри. 17 коп.. (Т.1., а.с. 1-2)

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.01.2017р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» були задоволені та з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» була стягнута заборгованість за Кредитним № 15к-195 від 06.09.2007 р. в розмірі: -2 340,36 дол. США (дві тисячі триста сорок дол. США 36 центів), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 59 279,45 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять грн. 45 коп.) - сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту; -519,60 дол. США (п`ятсот дев`ятнадцять дол. США 60 центів), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 13161,05 грн. (тринадцять тисяч сто шістдесят одна грн. 05 коп.) - простроченої заборгованості по відсоткам;

10 221,20 грн. (десять тисяч двісті двадцять одна грн. 20 коп.) - сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії;

58 514,47 грн. (п`ятдесят вісім п`ятсот чотирнадцять грн. 47 коп.) - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам, а всього стягнуто суму у розмірі 141 176,17 грн. (сто сорок одна тисяча сто сімдесят шість) гривень 17 копійок. (Т.1., а.с. 52-56)

20.04.2018р. ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення суду від 14.04.2017р.. (Т.1., а.с. 73-76)

Ухвалою суду від 23.07.2018р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 14.04.2017р.. було залишено без задоволення. (Т.1., а.с. 114-115)

27.07.2018р. ОСОБА_3 звернулась в суд із заявою про перегляд заочного рішення суду від 14.04.2017р.. (Т.1., а.с. 120-122)

Ухвалою суду від 30.10.2018р. заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 14.04.2017р. було задоволено, заочне рішення суду було скасовано та справу призначено до розгляду в спрощеному порядку. (Т.1., а.с. 139-140)

17.12.2018р. ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними окремих частин договору. В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилається на наступні обставини. Так, 06 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним вариством «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») був укладений кредитний договір №15к-195 строком до 06 вересня 2014 року, за яким ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надало ОСОБА_2 кредит в сумі 80000,00 (вісімдесят тисяч) доларів США з оплатою по процентній ставці 11 % річних (далі кредитний договір) для придбання автомобіля Lexus LХ 470,2007 року випуску.

Згідно з п. 6.1 кредитного договору за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або вати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за жен день прострочення.. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником років платежів, передбачених п. 3.2, 3.4, 3.5, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника І зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.

Відповідно до п. 4.7 кредитного договору Позичальник щомісяця в строк до 10 числа кожного місяця, сплачує комісійну винагороду западання Кредитних ресурсів у розмірі 444,40 грн. зазначений термін сплачується комісійна винагорода за попередній календарний місяць, комісійна винагорода сплачується шляхом зарахування відповідної суми на рахунок. Зазначена в цьому пункті винагорода Банку сплачується Позичальником місяця, за весь період до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань по поверненню отриманих Кредитних ресурсів.

Пунктом 4.8 кредитного договору визначено, що Позичальник сплачує комісійну винагороду, згідно п. 4.7 цього Договору, за останній звітній період не пізніше строку повернення кредитних ресурсів, зазначеного в п. 3.2 цього Договору.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договору споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

За змістом ч.ч. 1 - 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорі.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч.ч. 1,2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Несправедливими є, зокрема, але невиключно, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (п. 5 ч. З ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинним з моменту їх внесення. Отже, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містять самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що укладений договір споживчого кредиту (незалежно від підписання його споживачем без застереження та виконання протягом певного періоду) може бути визнаний недійсним з підстав наявності істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Пункт 6.1 кредитного договору №15к-195 від 06.09.2007р. є несправедливим відносно Позичальника з огляду на таке.

Відповідно п.2.1. кредитного договору розмір процентів за користування кредитом становить 11% річних. За п. 6.1 у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8 цього Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, фактично розмір може бути обраховано як 365% річних.

Отже, розмір пені у 365% річних перевищує розмір плати за користування кредитними коштами у 11% річних більше ніж у 33 рази.

Таким чином, умови кредитного договору по сплаті пені у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення очевидно є несправедливою.

Отже, договір передбачає, що розмір вказаних санкцій може істотно перевищувати розмір самої заборгованості і покладає непомірні грошові зобов`язання на позичальника.

Крім того, п. 4.7 кредитного договору Позичальник щомісяця в строк до 10 числа кожного місяця, сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 444,40 грн.

Однак, сплата будь-яких коштів, зокрема, комісійної винагороди за надання кредиту вимогами ст. 1054 ЦК України не передбачена.

За ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (редакції чинної на момент укладення кредитного договору) банкам забороняється вимагати від клієнтів придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

В силу ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Таким чином, положення п. 4.7. кредитного договору суперечать імперативним нормам законодавства, а саме положенням ст. 627, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.2 ст.1, ч.3 ст.53, ч.1, 3 ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ч. 1, 2 ст. 1, ст.9 Закону України «Про захист від (недобросовісної конкуренції».

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив визнати п.4.7, 4.8, 6.1 кредитного договору №І5к-195 від 06.09.2007р. укладеного між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») недійсними. (Т.1., а.с. 158-162, 180-184)

22.02.2019р. від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позову заяву, в якій він просить залишити позовні вимоги Банку без задоволення, оскільки Банк пропустив шестимісячний строк для звернення з вимоги до нього, як поручителя. (Т.1., а.с. 186-188)

13.05.2019р. ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у провадженні, посилаючись на те, 18 жовтня 2018 року між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а TOB «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 15к-195, укладеного між ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та Боржником. (Т.2., а.с. 77-78)

Ухвалою суду від 25.07.2019р. по справі було допущено процесуальне правонаступництво та замість позивача - ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» допущено в якості правонаступника ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». (Т.1., а.с. 113)

Ухвалою суду від 25.07.2019р. було прийняті до спільного розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними окремих частин договору, об`єднано в одне провадження позов ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними окремих частин договору, а також залучено до участі в справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». (Т.2., а.с. 114)

В судовому засіданні представник ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Єфременко Т.В. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову просив відмовити за його безпідставності.

Представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 провив відмовити у задоволенні позову ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», оскільки вважає, що ОСОБА_2 переплатив за кредитним договором. Окрім того, він вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки були пропущені строки пред`явлення вимоги до поручителів. Він також просив задовольнити зустрічний позов, оскільки «Банк Фінанси та Кредит» незаконно нарахував комісію за видачу кредитних коштів та безпідставно нарахував пеню.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстрації, а також через оголошенні на сайті суду. В матеріалах справи наявний відзив від відповідача ОСОБА_4 в якому він просив позов залишити без задоволення.

Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що 06.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником за всіма права та обов`язками якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на підставі п.1.3. Статуту (надалі «Позивач», «Банк») та ОСОБА_2 (надалі «Відповідач», «Позичальник») був укладений кредитний договір № 15к-195 (надалі Кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повторності, строковості, платності Кредитні ресурси в 80000,00 (вісімдесят тисяч) доларів США з оплатою по процентній ставці 11,00 (одинадцять) процентів річних.

Видача Кредитних ресурсів за цим Договором проводиться на підставі письмової заявки Позичальника, за погодженням Банком (п.3.1.).

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язується повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за цим Договором, до 06.09.2014 р. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на Позичковий рахунок.

Банк умови договору, в частині надання кредитних ресурсів виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою на отримання кредиту від 06.09.2007 року.

Позичальник зобов`язується щомісяця в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного Ануїтентного платежу, розмір якого за цим договором становить 1 378,00 дол. США відповідно до Графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №1) У складі ануїтентного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами.

Зазначений розмір ануїтентного платежу може бути змінений за згодою сторін. (п.3.3. Кредитного договору).

Нарахування процентів здійснюється в період з моменту списання Кредитних ресурсів з Позичкового рахунку Позичальника до моменту повернення Кредитних ресурсів на Позичковий рахунок.

Нарахування процентів за день видачі Кредитних ресурсів проводиться як за повний день, а за день повернення не проводиться. Нарахування проводиться не рідше одного разу на місяць на залишок заборгованості на позичковому рахунку Позичальника за період з 01 по останнє число включно кожного місяця. Нарахування процентів проводиться по методу «факт»/360 за кожний день користування кредитними ресурсами.

Пунктом 4.7 договору встановлювався обов`язок позичальника щомісяця, в строку з «1» по «10» число сплачувати щомісячну комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 444 гривень 40 копійок.

Пунктом 4.8. договору встановлювався обов`язок сплати комісійної винагороди, згідно п. 4.7 цього Договору, за останній звітний період не пізніше строку повернення кредитних ресурсів, зазначеного у п. 3.2 цього Договору.

Суд вважає, що вищевказані пункти 4.7 та 4.8 договору суперечать вимогам законодавства, а тому повинні бути визнані недійсними з наступних підстав.

Оскільки відповідно до умов вказаного кредитного договору банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Правові підстави для застосування договору комісії також встановлені у ЦК України.

Згідно ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ч.1 ст.1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Відповідно до ч.1 ст.1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Відповідно до ч.2 ст.628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до п.3 ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до законодавства в сфері надання кредитних послуг, банки зобов`язані в кредитному договорі зазначати: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв`язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

За положеннями ч.5 ст.11, ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року, з наступними змінами, у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168 (яка діяла на момент укладання кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, у несення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Встановивши в кредитному договорі обов`язок позичальника, щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідачем не було зазначено про те, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому нарахування комісії було проведено відповідачем та сплачено позивачем за послуги, що супроводжують кредит, а саме, компенсація сукупних послуг банку, за рахунок позивача, що є незаконним.

Відповідачем не надано доказів того, які саме правочини були ним укладені за рахунок позивача, як це передбачає ст.1011 ЦК України. Суду не надані акти виконаних робіт (послуг), що підтверджують надання відповідачем таких послуг позивачу.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Також, слід зазначити, що оскільки надання кредиту є виконання зобов`язання банка за кредитним правочином, то така дія не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником.

Суд вважає, що комісію банку за обслуговування кредиту не можна вважати витратами позивача за оформлення кредиту, оскільки такі витрати передбачені кредитним договором.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За таких обставин суд вважає, що умови кредитного договору, а саме тп.4.7., п. 4.8. кредитного договору 15к-195 від 06.09.2007 року є несправедливими умовами договору та відповідно до ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" ці умови договору є недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

На підставі викладеного, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 в частині стягнення суми простроченої заборгованості по щомісячній комісії у розмірі 10221 гривень 20 копійок, пені за прострочення заборгованості по комісії у розмірі 7199 гривень 28 копійок необхідно.

Згідно з п. 6.1. Кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2., 3.4., 4.3., 4.4., 4.6., цього Договору, а також будь-яких інших строків, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.

Суд вважає, що даний пункт договору неможливо визнати недійсним, оскільки пеня є штрафною санкцією за невиконання умов договору, отже не впливає на дійсність договору в момент його укладення. Окрім того, суд вважає, що встановлення даного розміру пені не суперечило чинному законодавству на момент укладення договору.

Суд також вважає, що неможливо стверджувати про пропуск ОСОБА_2 строку позовної давності за зустрічними позовними вимогами.

Так дійсно договір був укладений між сторонами 06.09.2007 року з остаточною датою виконання до 06.09.2014 р.

ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» звернувся з позовом 05 грудня 2016р. до Суворовського районного суду м.Одеси, при цьому просив стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 26.08.2016 р..

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до умов кредитного договору остаточною датою виконання зобов`язання позичальника встановлювалось строк 06.09.2014 р..

Однак з матеріалів справи вбачається, що в період з 06.09.2014р. по 05 грудня 2016р. ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» не звертався до відповідачів з будь-якими майновими претензіями або з позовними вимогами.

Отже відповідач ОСОБА_2 не мав можливості передбачити звернення до нього з відповідним позовом, а тому не мав можливості довідатися про порушення свого права.

Враховуючи скасування заочного рішення судом, та повторний розгляд по суті, ОСОБА_2 не пропустив строки позовної давності для звернення із зустрічним позовом.

Судом також встановлено, що станом на 26.08.2016 р. заборгованість ОСОБА_2 за Кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 р. становить сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі - 2 340,36 дол. США (дві тисячі триста сорок дол. США 36 центів), а також сума простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі -519,60 дол. США.

Суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору.

Так, ст. 626 визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.

Частиною 2 ст. ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», враховуючи, що кредит видався у доларах США, необхідно стягнути суму простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 2 340,36 доларів США (дві тисячі триста сорок доларів США 36 центів); суму простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 519,60 доларів США (п`ятсот дев`ятнадцять доларів США 60 центів).

Суд також вважає, що відповідно до ст.ст. 549-550 ЦК України з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», необхідно стягнути суму пеню за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 42532 гривні 54 копійки, пеню за прострочення заборгованості по відсоткам у розмірі 8782 гривні 65 копійок.

Судом також встановлено, що 06.09.2007 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 p., між Позивачем та ОСОБА_3 (далі - "Відповідач-2" або "Поручитель") було укладено договір поруки №1776/07.

06.09.2007 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 р., між Позивачем та ОСОБА_4 (далі - "Відповідач-3" або "Поручитель") було укладено договір поруки №1779/07.

Згідно п. п. 1.1. поручителі зобов`язуються перед Банком відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором № 15к-195 від 06.09.2007 р..

Відповідно до умов кредитного договору остаточною датою виконання зобов`язання позичальника встановлювалось строк 06.09.2014 р..

Судом було встановлено, що в період з 06.09.2014р. по 05 грудня 2016р. ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» не звертався до відповідачів з будь-якими майновими претензіями або з позовними вимогами.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України станом на 02.11.2016р., тобто чинною на момент звернення ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» з даним позовом було встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, враховуючи, що в період з 06.09.2014р. по 05 грудня 2016р. ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» не звертався до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з будь-якими майновими претензіями або з позовними вимогами, то позовні вимоги до даних відповідачів не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203,215,256,257, 526, 530, 543, 553, 554, 611, 612, 625, 1054-1055 ЦК України ст.ст.2,5,10,12,258,259,263-265,268,274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН. НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),

на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз б. 5-Б)

- суму простроченої заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 2 340,36 доларів США (дві тисячі триста сорок доларів США 36 центів);

- суму простроченої заборгованості по відсоткам у розмірі 519,60 доларів США (п`ятсот дев`ятнадцять доларів США 60 центів);

- пеню за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту у розмірі 42532 гривні 54 копійки,

- пеню за прострочення заборгованості по відсоткам у розмірі 8782 гривні 65 копійок.

3. Позовні вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_2 в частині стягнення суми простроченої заборгованості по щомісячній комісії у розмірі 10221 гривень 20 копійок, пені за прострочення заборгованості по комісії у розмірі 7199 гривень 28 копійок - залишити без задоволення.

4. Позовні вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення у повному обсязі.

5. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними окремих частин договору - задовольнити частково.

6. Визнати недійним п. 4.7., п. 4.8. кредитного договору 15к-195 від 06.09.2007 року (з дати укладення), який був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником за всіма права та обов`язками було Публічне акціонерне товариства «Банк «Фінанси та Кредит», а на теперішний час є ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»

п. 4.7. щодо обов`язку позичальника щомісяця, в строку з «1» по «10» число сплачувати щомісячну комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 444 гривень 40 копійок.

п. 4.8. щодо обов`язку позичальника сплати комісійної винагороди, згідно п. 4.7 цього Договору, за останній звітний період не пізніше строку повернення кредитних ресурсів, зазначеного у п. 3.2 цього Договору.

7. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит», ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в частині визнання недійсним п. 6.1 кредитного договору 15к-195 від 06.09.2007 року, який був укладений між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником за всіма права та обов`язками було Публічне акціонерне товариства «Банк «Фінанси та Кредит», а на теперішній час є ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» - залишити без задоволення.

8. Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН. НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз б. 5-Б) судовий збір у розмірі 1856 гривень 33 копійки.

9. Стягнути з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз б. 5-Б) на користь Держави в особі в особі Державної судової адміністрації України, ( код за ЄДРПОУ 37993783) судовий збір у розмірі 1536 гривень 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Повний текст буде складено та підписано у п`ятиденний строк з дати проголошення рішення.

Суддя

Повний текст складено та підписано 09.12.2019