Ухвала

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 523/7490/18

провадження № 61-21534ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про захист прав споживача, в якому просить зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк», назва якого в подальшому змінена на АТ КБ «ПриватБанк», усунути їй перешкоди у користуванні поточним рахунком № НОМЕР_1 з використанням електронних платіжних засобів, карта № НОМЕР_2 , на якому знаходяться грошові кошти у розмірі 35 609,97 грн, шляхом розблокування поточного рахунку.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Зобов`язано ПАТ КБ «Приватбанк» усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 , поточним рахунком фізичної особи № НОМЕР_1 з використанням електронних платіжних засобів, за карткою № НОМЕР_2 , на якому знаходяться грошові кошти в сумі 35 609,97 грн, шляхом розблокування поточного рахунку та поновлення проведення зупинених фінансових операцій за даним рахунком. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

26 листопада 2019 року відповідач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Зазначена справа є малозначною, оскільки ціна позову в ній становить 35 609,97 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2019 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» цього показника в 1 921,00 грн складає192 100,00 грн (100 х 1 921,00).

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBACv. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали не містять винятків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд таких випадків теж не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведенного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню,у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Викладене у касаційній скарзі клопотання про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року належить повернути без розгляду.

Керуючись пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживача.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Русинчук