Справа №2-578

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    01 лютого 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Наконечній О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаним вище позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

    Посилалися на те, що 28.03.2009 року приблизно о 15.30 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по другорядній дорозі вул.Старокостянтинівської в сторону головної дороги вул.Калинівської в м.Чернівці.

    Виїжджаючи на перехрестя вказаних доріг, ОСОБА_3, ігноруючи вимоги дорожніх знаків 2.1 «Дати дорогу» та 4.2 «Рух праворуч», порушуючи вимоги п.п.8.1, 10.1, 16.11 ПДР України, не переконався, що це буде безпечним, не надав перевагу в русі автомобілю НОМЕР_2 під його (ОСОБА_1В.) керуванням, який рухався в цей час зліва від відповідача по лівій смузі головної дороги вул.Калинівської в сторону Калинівського ринку, продовжив рух свого автомобіля прямо, після чого, помітивши його (ОСОБА_1В.) автомобіль, зупинився на лівій смузі руху перехрестя.

    Внаслідок грубого порушення ПДР України, ОСОБА_3 своїми діями створив йому (ОСОБА_1В.) перешкоду для руху та аварійну обстановку.

    Знаходячись в аварійній обстановці, він (ОСОБА_1В.) через незначну відстань, не маючи технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 шляхом гальмування, уникаючи можливих людських жертв, застосував об’їзд вказаного автомобіля з лівої сторони, після чого намагався загальмувати.

    Внаслідок створення ОСОБА_3 аварійної обстановки, він (ОСОБА_1В.) вимушено змінив напрямок руху власного автомобіля, в результаті чого виїхав на бетонний бордюр.

    В результаті неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_2 отримав значні пошкодження.

    Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.07.2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.

Таким чином, вважають, що ДТП сталася виключно з вини відповідача ОСОБА_3

Автомобіль марки «Джеллі» р.н.НОМЕР_3, яким під час ДТП на законних підставах керував він (ОСОБА_1В.), на праві власності належить йому (ОСОБА_1В.) та його дружині ОСОБА_2 Автомобіль ними (позивачами) придбаний в шлюбі за спільні кошти та зареєстрований на дружину.

Згідно звіту №2009-174 від 20.05.2009 року спеціаліста внаслідок пошкодження в результаті ДТП автомобіля НОМЕР_2 їм (позивача), як власникам автомобіля, завдано матеріальної шкоди на суму 39032 грн. 73 коп.

За послуги спеціаліста вони (позивачі) сплатили 500 грн., за послуги адвоката – 1000 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 під час розгляду адміністративної справи не визнавав свою вину, він (ОСОБА_1В.) з відома і за згодою дружини звернувся до спеціаліста, який провів автотехнічне дослідження обставин ДТП і підтвердив вину відповідача.

Вартість висновку спеціаліста-автотехніка №2009-1179 від 21.04.2009 року становить 800 грн.

Після ДТП він (ОСОБА_1В.) вимушений був два рази скористатися послугами евакуатора, за що ним за рахунок спільних коштів з дружиною сплачено 400 грн.

Крім того, у зв’язку із проведенням оцінки пошкодженого автомобіля вона (ОСОБА_2В.) з відома та за згодою чоловіка, використовуючи спільні кошти, сплатила 250 грн. за діагностику автомобіля після ДТП.

Вважають, що вказані вище суми їм (позивачам) повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_3, оскільки саме внаслідок його неправомірних дій, був пошкоджений їх (позивачів) автомобіль і саме вони понесли зазначені вище витрати.

Окрім матеріальної шкоди, з вини відповідача ОСОБА_3, їм (позивачам) спричинена і моральна шкода, яка полягає у порушенні їх права власності та в порушенні їх нормальних життєвих зв’язків у зв’язку із неможливістю використовувати автомобіль за призначенням, необхідністю відвідувати різні установи, давати пояснення і працівникам міліції і в суді, збирати для суду необхідні документи, підшукувати спеціалістів для дослідження обставин ДТП та консультуватись з юристом.

Спричинену відповідачем ОСОБА_3 моральну шкоду він (ОСОБА_1В.) оцінює в 10000 грн., а вона (ОСОБА_2В.)

Просили стягнути з відповідача ОСОБА_3 на їх користь 39682 грн. 73 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, на його (ОСОБА_1В.) користь 10000 грн., на її (ОСОБА_2В.) користь 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати в розмірі 2833 грн. 83 коп.

Позивач ОСОБА_1, який діяв в своїх інтересах і за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримали і підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.

При цьому, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні зменшив розмір позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди до 14437 грн. 73 коп., пояснивши суду, що частину завданої їм матеріальної шкоди в розмірі 25245 грн. було відшкодовано страховою компанією під час розгляду справи в суді.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали і кожен із них суду пояснив, що аварійної обстановки для позивача ОСОБА_1 він не створював, оскільки в той час, коли він на власному автомобілі лише наблизився до перехрестя доріг, автомобіль позивача, який рухався на великій швидкості, уже наїхав на бетонний бордюр.

Вважають, що в діях ОСОБА_3 відсутня будь-яка вина, а тому просили в задоволенні позову відмовити.

Справа слухалась у відсутність позивачки ОСОБА_2, яка в судове засідання не з’явилася незважаючи на те, що належним чином була повідомлена судом про час і місце розгляду справи. Причину своєї неявки суду не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3 за ст.122 ч.4 КпАП України та письмові докази по даній цивільній справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обгрунтованими, однак підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Так, судом встановлено, що 28.03.2009 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_4, виїжджаючи на перехрестя вул.Калинівської-вул.Старокостянтинівської в напрямку вул.Московської Олімпіади м.Чернівці, недотримавшись вимог дорожніх знаків 2.1 «Дати дорогу» та 4.2 «Рух праворуч», порушуючи вимоги п.п.8.1, 10.1, 16.11 ПДР України, не переконався, що це буде безпечним і не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1, створивши тим самим аварійну обстановку та змусивши останнього з метою уникнення зіткнення різко змінити швидкість автомобіля та напрямок його руху, в результаті якої автомобіль під керуванням позивача ОСОБА_1 здійснив наїзд на бетонний бордюр.

Внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримав значні технічні пошкодження.

Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.07.2009 року, яка набрала законної сили, відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.4 КпАП України.

    Наведені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які містяться в матеріалах цивільної справи (а.с.7-11, 45-46), а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами адміністративної справи №3-1758/09 відносно ОСОБА_3 за ст.122 ч.4 КпАП України (а.с.1-6, 42-48, 55-57, 66).

    Таким чином, судом з достовірністю встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 28.03.2009 року на перехресті вул.Калинівської-вул.Старокостянтинівської в м.Чернівці, сталася саме внаслідок зазначених вище неправомірних дій відповідача ОСОБА_3, що виразились у порушенні останнім Правил дорожнього руху України.

    Відповідно до звіту про оцінку автомобіля №2009-174 від 20.05.2009 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_5 в результаті його пошкодження складає 39032 грн. 73 коп. (а.с.12-44).

    Крім того, після дорожньо-транспортної пригоди позивачами були понесені витрати по оплаті послуг евакуатора в розмірі 400 грн. та діагностики автомобіля в розмірі 250 грн. (а.с.47, 49).  

    Отже, із урахуванням зменшення позивачами розміру позовних вимог, загальний розмір спричиненої останнім матеріальної шкоди складає 14437 грн. 73 коп.

    Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Згідно ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

    Оскільки судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода  сталася з вини відповідача ОСОБА_3, суд вважає, що спричинена позивачам матеріальна шкода в розмірі 14437 грн. 73 коп. підлягає стягненню на їх користь з відповідача в повному об’ємі.

    Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

    С удом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , яка сталась з вини відповідача, кожному із позивачів спричинена і моральна шкода, яка полягає в  порушенні їх права власності внаслідок пошкодження автомобіля та у моральних переживаннях у зв?язку з порушенням нормальних життєвих стосунків.

Разом з тим, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди кожним із позивачів значно завищений.

Виходячи з характеру та обсягу заподіяних кожному із позивачів моральних страждань, їх тривалості, тяжкості заподіяної моральної травми, істотності вимушених змін у їх життєвих стосунках, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно 2000 грн. та 1000 грн.

Саме така сума грошових коштів, на погляд суду, є розумною та достатньою для компенсації позивачам спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральної шкоди.

    Крім того, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів також підлягають стягненню понесені останніми та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2833 грн. 83 коп. (а.с.1, 47, 48, 50), в тому числі: 1300 грн. витрат на виготовлення висновків спеціалістів, 1000 грн. витрат на правову допомогу, 413 грн. 83 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 58, 60, 61, 64, 79, 81, 83, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14437 грн. 73 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2833 грн. 83 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  Першотравневого

районного суду м.Чернівці                           В.Т.МАРЧУК