Справа №1-76

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року.Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Наконечній О.Ф.

з участю прокурора Гладкого А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, працюючої директором ТОВ «Ренесанс», проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

    Підсудна ОСОБА_1, будучи службовою особою, в період часу з листопада 2008 року по серпень 2009 року вчинила грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах:

    Так, ОСОБА_1, будучи засновником та одночасно з 01.07.2007 року займаючи посаду директора ТОВ «Ренесанс», тобто будучи службовою особою, зобов’язана дотримуватись вимог трудового законодавства та відповідно до статуту товариства уповноважена приймати на роботу та звільняти з роботи працівників, застосовувати до них міри заохочення та накладати стягнення; організовувати ведення бухгалтерського обліку та звітності; здійснювати керівництво поточною діяльністю товариства, тощо.

    Здійснюючи господарську діяльність, ТОВ «Ренесанс» в особі директора ОСОБА_1 орендувало приміщення по вул.О.Кобилянської,51,53 в м.Чернівці, де відповідно до договору №2261/1 на реалізацію інвестиційного проекту від 11.01.2008 року, влаштувало літературно-виставкове кафе «Карінтія», яке необхідно було в подальшому забезпечити обслуговуючим персоналом.

    Разом з тим, ОСОБА_1 умисно з метою несплати в дохід держави податкових та інших обов’язкових страхових платежів, грубо порушуючи вимоги ст.43 Конституції України, ст.ст.21, 24, 48 КЗпП України, з листопада 2008 року по серпень 2009 року систематично використовувала працю дванадцяти найманих працівників, які фактично виконували обов’язки поварів, офіціантів, адміністраторів, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з червня 2009 року в якості кухарів; ОСОБА_4 з липня 2009 року, ОСОБА_5 з серпня 2009 року в якості прибиральниць; ОСОБА_6, ОСОБА_7 з червня 2009 року, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з липня 2009 року в якості офіціантів; ОСОБА_12, ОСОБА_13 з листопада 2008 року в якості менеджерів (адміністраторів) кафе, без укладання з вказаними особами трудових договорів у письмовій формі, реєстрації в органах державної служби зайнятості, занесення відомостей про роботу в їх трудові книжки, включення часу роботи до трудового стажу.

    Крім того, не уклавши трудові договори із працівниками, ОСОБА_1, в порушення вимог ст.ст.5, 15 Закону України «Про оплату праці», ст.97 КЗпП України, виплачувала заробітну плату частині працівникам готівкою на руки без обов’язкових відрахувань до Пенсійного фонду та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, чим було обмежено трудові права ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, що потягнуло за собою ненадання передбачених законом соціальних пільг, компенсацій, тобто поставило працівників в умови соціальної незахищеності.

    Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні грубого порушення законодавства про працю визнала повністю та підтвердила викладені в обвинуваченні обставини вчинення нею злочину. Щиро кається у вчиненому.

При цьому, в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 заявила письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за ст.172 ч.1 КК України та закриття відносно неї даної кримінальної справи внаслідок зміни обстановки, мотивуючи тим, що вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність, а її особа перестала бути суспільно небезпечною.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заявленого підсудною ОСОБА_1 клопотання не заперечував.

    Суд, заслухавши думку всіх учасників процесу, вважає, що клопотання підсудної ОСОБА_1 є обгрунтованим і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, відповідно до ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Як встановлено судом, підсудна ОСОБА_1 раніше не судима, вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, по місцю проживання характеризується позитивно.

Крім того, встановлено, що після порушення відносно ОСОБА_1 даної кримінальної справи, з дозволу орендодавця ТОВ «Ренесанс», засновником і директором якого є ОСОБА_1, 06.11.2009 року передало кафе «Карінтія» в суборенду підприємцю ОСОБА_12, що підтверджується змінами та доповненнями №1 до договору оренди нерухомого майна №30 від 01.04.2009 року та витягом з рішення виконкому Чернівецької міськради №769/20 від 27.10.2009 року, а отже підсудна на даний час не має будь-якого відношення до організації роботи вказаного вище кафе.

За таких обставин, суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 діяння втратило суспільну небезпечність, а її особа перестала бути суспільно небезпечною.

Враховуючи зазначені вище обставини, а також бажання ОСОБА_1, щоб її було звільнено від кримінальної відповідальності з наведених вище підстав, суд вважає за можливе звільнити підсудну від кримінальної відповідальності за ст.172 ч.1 КК України у зв’язку із зміною обстановки.

Керуючись ст.48 КК України, ст.7 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

        Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст.172 ч.1 КК України внаслідок зміни обстановки, а кримінальну справу відносно неї закрити.

    Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

        На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 7-ми діб з дня її проголошення.

        Суддя Першотравневого

        районного суду м.Чернівці                         В.Т.МАРЧУК