Судове рішення #83414504

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № 24/98

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


м. Київ

03.09.2009 р. 17:30 № 2а-5751/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О. при секретарі судового засідання Чернишевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -Позивач)

до Комунального підприємства „Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м.Києві ради (далі -Відповідач)

про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів

за участю:

прокурораБиховцева О.А. (посвідчення)

від ПозивачаДостова Т.В. (довіреність від 20 травня 2009 року № 04-02/196)

від ВідповідачаЛісницька М.В. (довіреність від 15 червня 2009 року № 262)


обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у розмірі 213 807,70 грн. та пені у розмірі 2 394,56 грн., що разом складає 216 202,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у 2008 році середньооблікова чисельність працівників Відповідача становила 286 осіб, що відповідно до законодавства передбачало необхідність працевлаштування Відповідачем 11 інвалідів, однак, працевлаштовані було 6 інвалідів.

Статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі -Закон), для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 20 Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

У зв'язку з незабезпеченням працевлаштування 5 інвалідів у Відповідача виник обов'язок сплатити адміністративно-господарські (штрафні) санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 213 807,70 грн. та за порушення строків сплати цих санкцій - обов'язок сплатити пеню у розмірі 2 394,56 грн.

Представник Відповідача щодо позову заперечила, посилаючись на те, що відповідно до положень статті 18 Закону забезпечення права інвалідів на працевлаштування здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи державної служби зайнятості. Відповідачем створені робочі місця для інвалідів, про що протягом 2008 року був поінформований центр зайнятості шляхом подання звітів за формою № 3-ПН про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках, однак ні за направленнями центру зайнятості, ні самостійно щодо працевлаштування інваліди до Відповідача не звертались.

Водночас представником Відповідача зазначалось, що за результатами 2008 року Відповідач є збитковим підприємством. Частиною 3 статті 20 Закону встановлено, що сплату адміністративно-господарських санкцій та пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки у Відповідача відсутній прибуток, то за твердженням його представника підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою суду від 05 червня 2009 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 03 липня 2009 року.

Через канцелярію 26 червня 2009 року до суду надійшло звернення прокуратури Шевченківського району м.Києва від 15 червня 2009 року № 224/к-09 про вступ у справу з метою захисту фінансово-економічних інтересів держави на стороні Позивача.

Ухвалою суду від 03 липня 2009 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 06 серпня 2009 року.

У судовому засіданні 06 серпня 2009 року оголошено перерву до 03 вересня 2009 року.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 03 вересня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,


ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини врегульовано Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", постановами Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 „Про затвердження Положення про Фонд соціального захисту інвалідів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України та від 31 січня 2007 № 70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Частиною 2 статті 4 Закону передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Закону).

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частинами 3 та 4 статті 20 Закону передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, поданого Відповідачем Позивачеві:

- кількість штатних працівників особового складу Комунального підприємства „Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м.Києві ради - 286 осіб;

- кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону -11 осіб;

- кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність -6 осіб;

- середньорічна заробітна плата працівника -42 761,54 грн.

З наведеного вбачається, що Відповідачем не працевлаштовані 5 інвалідів.

Суд дійшов висновку, що Відповідачем не вживалися всі передбачені законодавством заходи по забезпеченню працевлаштуванню інвалідів, що обґрунтовується наступним.

Працевлаштуванню інвалідів передує створення Відповідачем робочих місць відповідно до встановленого нормативу. Однак, як вбачається зі звітів за формою № 3-ПН за відповідні періоди у 2008 році, Відповідач не інформував центр зайнятості про створені робочі місця для працевлаштування інших 5 інвалідів згідно з нормативом, оскільки в графі 15 звітів відсутня інформація про те, що існуючі вакансії призначені для працевлаштування інвалідів, що підтверджує відсутність створених робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання, передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів, інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праці інвалідів. При відсутності такої інформації, органи, визначені статтею 18 Закону не можуть скористатися своїми правами.

З огляду на це судом також не приймається до уваги твердження представника Відповідача про те, що будь-яке вакантне робоче місце могло бути переобладнане для інваліда у разі направлення для працевлаштування центром зайнятості.

Необґрунтованим є твердження представника Відповідача про те, що відсутність прибутку у Відповідача за результатами господарсько-фінансової діяльності у 2008 році є підставою для звільнення його від обов'язку сплатити адміністративно-господарські (штрафні) санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та пені за несвоєчасну сплату цих санкцій.

Частиною третьою статті 20 Закону встановлено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені роботодавці проводять відповідно до Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно роботодавця, в порядку, передбаченому Законом (частина п'ята статті 20 Закону).

Отже, Закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а визначає лише порядок сплати штрафних санкцій.

Таким чином, Таким чином про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках, однак ні за направленнями центру зайнятості, ні самостійно щодо працевлаштування жоден інвалід до Відповідача не звернувся.

Водночас представником Відповідача зазначено, що за результатами 2008 року Відповідач є збитковим підприємством. Частиною 3 статті 20 Закону встановлено, що сплату адміністративно-господарських санкцій та пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки у Відповідача відсутній прибуток, отже, за твердженням представника Відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з поданим розрахунком Позивача адміністративно-господарські (штрафні) санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, складають 213 807,70 грн.

Водночас Позивачем обраховано пеню в сумі 2 394,56 грн. за період боргу з 16.04.2008 р. до 13.05.2008 р. включно.

Відповідно до пункту 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Ураховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -


ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м.Києві ради на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 213 807,70 грн. (двісті тринадцять тисяч вісімсот сім гривень 70 коп.) та пені у розмірі 2 394,56 грн. (дві тисячі триста дев'яносто чотири гривні 56 коп.), що разом складає 216 202,26 грн. (двісті шістнадцять тисяч двісті дві гривні 26 коп.).


Постанова відповідно до частини першої статті 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.



Суддя Власенкова О.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація