Справа № 2-а-311/2010/1104

                                                    П О С Т А Н О В А

                                            І М Е Н Е М    У К Р А І Н И

   26 березня  2010 року                                                                  смт.Голованівськ          

                       Голованівський районний суд   Кіровоградської області

в складі головуючого судді -                                 Бутенко О.Ф.

при секретарі судового засідання -                      Сіренченко О.І.

розглянувши  у порядку письмового  провадження    справу  за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до      Управління      Пенсійного  Фонду України в Голованівському районі про перерахування  пенсії   з врахуванням  щомісячної  державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2009 рік

                                                          в с т а н о в и в:

              Позивач  звернувся до суду з  зазначеною заявою  і вказав , що  згідно Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» він  є дитиною війни.

        Згідно  ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» відповідач в 2009 році повинен був виплачувати йому щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але виплачував лише 10% що у грошовому визначенні складає 49 грн., 80 коп.

Відповідно ч.2 ст.5 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни» встановлені цим Законом соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншим правовим актом.

Ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ч.1 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня 2009 року до 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений у розмірі 498 грн. Відповідно до  ст..1 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік »  з 01.11.2009 року   прожитковий мінімум складав  573 грн. Відповідач зобов’язаний був вказану  допомогу, виплачувати їй  з 1 січня 2009 року до 1 листопада 2009 року у розмірі 149 грн. 40 коп. щомісячно, з 1 листопада 2009 року до 31 грудня 2009 року - 171 грн. 90 коп., щомісячно.

Недоплата  вказаної допомоги  з 1 січня 2009 року до 1 листопада 2009 року складає         996 грн. /99,6х10/ ,з 1 листопада 2009 року до 31 грудня 2009 року-  244грн. 20коп. /171,9-49,8х2/. Борг за 2009 рік  складає 1240 грн.20 коп. (996+244.20).

Закон України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупиняв і не обмежував. Відповідач зобов’язаний був виконати її в повному обсязі. Його дії неправомірні. Він порушив його конституційні права, передбачені ст.ст. 22, 46 Конституції України.

             Просить дії відповідача  по невиплаті йому  щомісячної державної соціальної допомоги в повному  обсязі  як дитині війни з 01 січня 2009року до 31 грудня 2009року визнати неправомірними.

Зобов»язати відповідача перерахувати йому  пенсію з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги як  дитині війни з 01 січня 2009року до 31 грудня 2009року відповідно до вимогст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» та виплатити борг , який виник внаслідок неправомірних дій   відповідача  протягом  2009року.  

          Управління Пенсійного Фонду  України в Голованівському  районі  Кіровоградської області  надало суду заперечення  на  адміністративний  позов  в якому  зазначає ,  що в  2009  році  згідно  з Законом  України  «Про  Державний  бюджет України на 2009 рік» позивачу  виплачувалась  надбавка   у розмірі 49,80 грн  щомісячно ,тобто 10% від  прожиткового  мінімуму для осіб , що  втратили  працездатність .

    Пенсійний Фонд України в Голованівському районі  є виконавчим органом, який  діє на  підставі  законодавчих актів  та  нормативних документів  і в зв’язку з тим , що механізм  реалізації положень ст.. 6  Закону України № 2195 відсутній , визнання  дій  Управління  Пенсійного Фонду України  в Голованівському районі  Кіровоградської області  з невиплати доплати до  пенсії неправомірними  є безпідставним     , тому  позовну  заяву  необхідно  залишити  без задоволення .

               Позивач  , належним чином  повідомлений  про час , місце  і дату попереднього  розгляду справи , на попередній  розгляд справи    не з»явився , надав суду заяву , в якій  зазначив , що  позовні вимоги  підтримує в повному  обсязі, просить справу слухати  в його  відсутність в письмовому  провадженні.

    Представник відповідача- Управління   Пенсійного  Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області  ОСОБА_2 під час  попереднього розгляду  справи   позов  не визнав з підстав , зазначених  в запереченні,просить   в задоволенні  позову  позивачу відмовити,  справу  слухати в  його  відсутність  в письмовому  провадженні,   позовну заяву залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122  КАС України суд в зв’язку з клопотаннями осіб , які   беруть  участь  у  справі ,здійснює  розгляд справи  в порядку  письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

            Приписами ст. 1  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни, це особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої  світової  війни (2 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком

           Позивач  ОСОБА_1 , 07.06. ІНФОРМАЦІЯ_1,  відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку  в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області ,  має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом серії ЕА № 275767 (а/с-5-7), посвідченням  № 341754  серії АА (а/с-8) з відміткою «дитина війни»,  тобто на нього розповсюджуються всі  пільги та соціальні  гарантії , передбачені  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .

    Згідно ст. 72 КАС України  дана  обставина  доказування  не потребує  як така, що визнається  сторонами , суд  не має  сумнівів щодо  достовірності  цієї обставини  та  добровільності  її визнання .

    Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний  захист  дітей  війни»  фінансове забезпечення  соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється  за рахунок  коштів Державного бюджету .

Відповідно  до ч. 2  ст. 19 Конституції України  та ч. 1  ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства  України  органи  державної влади , органи  місцевого самоврядування , їх  посадові  чи  службові  особи  зобов’язані  діяти  лише  на підставі, в межах повноважень  та у спосіб , що  передбачені  Конституцією  та законами України.

Згідно  ч. 2 ст. 95 Конституції України  виключно законом  про Державний бюджет  визначаються  будь-які  видатки  держави  на загальносуспільні  потреби , розмір  і цільове  спрямування  цих видатків .

П.п. 3, 4  ст. 22  , ст. 23 Бюджетного кодексу України  встановлено , що  Управління Пенсійного Фонду , як головний  розпорядник  коштів  місцевого бюджету , отримує бюджетні  призначення  шляхом  їх затвердження  у Законі  про Державний бюджет України  чи  рішенні  про місцевий бюджет  і може  здійснювати  з бюджету  будь-які  бюджетні  зобов’язання  та платежі  лише  за наявності  відповідного бюджетного  призначення , яке  встановлюється  Законом  про Державний  бюджет  чи рішенням  про місцевий бюджет .

Згідно з п. 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України ?ро соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції , визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ч.4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів  війни , гарантії їх соціального захисту»  від 22.10.1993 р № 3551-Х11 визначено , що  учасникам війни  пенсії підвищуються  на 10 відсотків  прожиткового  мінімуму  для осіб , які втратили працездатність.

Розмір мінімальної пенсії за віком  встановлено ч. 1  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування»  № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого  за наявності достатнього  страхового  стажу  мінімальний  розмір пенсії за віком  встановлюється  у розмірі  прожиткового  мінімуму для осіб , які втратили  працездатність.

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету  Міністрів України  надано  право  у 2009 році  встановлювати  розміри соціальних  виплат , які  відповідно до  законодавства  визначаються  залежно від розміру  мінімальної заробітної плати , в  абсолютних сумах  у межах  асигнувань, передбачених  за відповідними бюджетними  програмами.

Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних  сумах  розмірів лише  тих виплат , вихідним  критерієм  розрахунку  яких є розмір  мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія  не  поширюється  на  спірні  відносини, оскільки  розмір  зазначених  соціальних виплат  згідно  із Законом  України «Про  соціальний  захист дітей  війни»  залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування  та  виплата  у 2009 році дітям  війни  підвищення  до пенсії  або щомісячного грошового  довічного утримання  чи  державної соціальної допомоги , що виплачується  замість  пенсії повинні здійснюватися  відповідно до норм ст. 6 Закону  України «Про соціальний  захист  дітей війни» .

Судом встановлено , що відповідач  в 2009 році  виплачував  позивачу  підвищення  до  пенсії як дитині війни  в розмірі  10% мінімальної пенсії за віком , тобто діяв  неправомірно.

Таким чином , вимоги позивача щодо  зобов»язання  відповідача  в 2009 р  нараховувати  та виплачувати  їй  соціальну  допомогу – підвищення  до пенсії як  дитині  війни  в розмірі   30 %  мінімальної пенсі за віком   відповідно до вимог  ст. 6  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» підлягають задоволенню.  

Управлінню  Пенсійного фонду України в Голованівському  районі  належить  здійснити  перерахунок  пенсії  позивача за 2009 рік  та  виплатити  йому підвищення  до пенсії  в розмірі  30%  мінімальної пенсії  за віком  з урахуванням  10% доплат ,які були  виплачені  йому  в цей період.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

Відповідно до  ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

В ст.1 Протоколу №1 до вказаної  Конвенції,зазначено , що  кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до  якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як  lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Розмір мінімальної пенсії  за  віком  визначається  лише  за  правилами, передбаченими  частиною першою  статті  28  Закону  України  "Про   загальнообов'язкове   державне  пенсійне  страхування",  іншого нормативно-правового  акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір,  немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч.3 ст. 28 Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з  якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений  абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно  для визначення розмірів пенсій,  призначених згідно з цим Законом,  оскільки  наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для  відмови  в  реалізації  позивачу  конституційної  гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.

ОСОБА_1   звернувся до суду  з адміністративним  позовом  18 .02.2010  року  і вказав , що про  порушення свого права  на  доплату  до пенсії як дитині війни    він дізнався  в січні  2009 року після  отримання  пенсії , тобто  минув  час  менший  за рік .

В запереченні  на  позовну  заяву  відповідач  строк  звернення ОСОБА_1   д о суду не оспорює .

Частиною 1 ст. 71 КАС України  встановлено , що  кожна  сторона  повинна  довести  ті обставини , на яких ґрунтуються її  вимоги  та заперечення .

ОСОБА_1   дійсно  пенсію за  січень  2009 року    отримав   в період по 31.01.  2009 року , тобто   строк  звернення  до суду  не  пропустив .

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Виходячи з вище викладеного суд  вважає , що позовні вимоги позивача про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Голованівському  районі  Кіровоградської  області нарахувати та виплатити недоплачене їй підвищення  до пенсії підлягають задоволенню   в повному  обсязі  за  період з 01.01.2009 року  по 31.12.2009 рік  включно.  За перерахуванням пенсії  в 2008-2009 рр позивач до  суду  не звертався .

Тобто, при мінімальній  пенсії за віком  в  січні  -жовтні 2009 році  в сумі 498 грн  30% підвищення  до пенсії в січні –жовтні  2009 року  складає  149 грн40 коп  щомісячно, при  мінімальній  пенсії  за віком  в листопаді -грудні  2009 р    в сумі 573 грн , підвищення  до пенсії  складає   171  грн 90 коп щомісячно ,  

Згідно довідки управління  Пенсійного  фонду України  в  Голованівському районі  позивачу ОСОБА_1А . за період  січня –грудня 2009 року  виплачене підвищення  до пенсії  в сумі  597 грн 60 коп , тобто  позивачу  за  січень –грудень  2009 року  слід  дорахувати  підвищення до пенсії  в сумі  1240 грн 20 коп .

    Порушення  прав позивача , за захистом  яких він  звернувся  до суду,  тривало  з 01 .01.2009 року  по 31.12.2009 року   .

             Ч. 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2009 рік .

Згідно  ч.ч.3 та 4 ст. 8 КАС України звернення  до адміністративного суду для  захисту  прав  і  свобод людини і громадянина  безпосередньо на підставі  Конституції України  гарантується , забороняється  відмова  в розгляді  та вирішенні адміністративної справи  з мотивів  неповноти , неясності , суперечливості  чи відсутності  законодавства , яке регулює спірні  правовідносини.

Таким чином, доводи  відповідача  в частині  неврегульованості  на законодавчому  рівні  порядку  здійснення доплат  особам , які мають статус дітей війни  не може бути  підставою  для не здійснення  таких виплат або відмови  в задоволенні  позову .

Відповідно  до п.1, п.3 , п. 15 положення  про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним  органом  виконавчої влади , діяльність  якого спрямовується  і координується  Кабінетом Міністрів України  через Міністра праці  та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення  своєчасного  і в повному  обсязі фінансування  та виплати пенсій , допомоги  на  поховання , інших виплат , які згідно  із законодавством  здійснюється  за рахунок  коштів Пенсійного Фонду  України та інших джерел , визначених  законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження  безпосередньо та через утворенні  в установленому  порядку головні управління  Фонду  в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві    та Севастополі, управління  в районах , містах  і районах у містах.

Відповідно до ст.. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія  призначається  та перераховується  відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред’явлено  позовні вимоги  до управління Пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі  Кіровоградської області .

Судом встановлено , що позивач  перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в  управлінні  Пенсійного Фонду  України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Таким чином, обов’язок  по нарахуванню та виплаті  доплати  до пенсії позивача , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» покладено  на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області , за місцем  проживання позивача.

Задовольняючи  позовні вимоги , суд вважає, що вимоги  позивача  про стягнення  з відповідача  доплати до пенсії  у визначеній  позивачем грошовій сумі  не підлягають задоволенню , оскільки  такі виплати  не були  йому нараховані , а суд не  може перебирати на себе функцію здійснення  перерахунку  та нарахування  пенсії замість органу , на який  покладено такі  повноваження .

Керуючись  ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 6, 7, 71, ч. 2, 3 ст. 99, 122, 158-163 , 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

                    Адміністративний позов ОСОБА_1   -  задовольнити.

                   Визнати бездіяльність  управління  Пенсійного фонду України  в Голованівському  районі Кіровоградської    області  щодо  нездійснення  перерахунку  та виплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії відповідно до ст..  6 Закону України  «Про соціальний  захист дітей війни» за період   з 01січня  2009 року  по    31 грудня 2009 року   в розмірі  30 відсотків  мінімальної  пенсії за віком – неправомірною

                   Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському  районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченим  ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з   01січня  2009 року  по    31 грудня 2009 року   включно  з урахуванням  різниці, яка була  виплачена  позивачу  в цей період .  

Відповідно до вимог  Р. 11 "Прикінцевих  та перехідних положень" Закону України " Про внесення  змін до деяких законодавчих  актів  України щодо підвідомчості  справ , пов'язаних  із соціальними  виплатами" апеляційні  скарги,  подані до набрання чинності  цим Законом  до відповідних  адміністративних судів  в адміністративних  справах, передбачених пунктом 3 частини  першої статті 18 Кодексу  адміністративного судочинства України і за  якими провадження  не відкрито , передаються  цими судами до відповідних судів , які  здійснюватимуть  їх розгляд  у  порядку цивільного судочинства .

Таким чином, постанова   може бути  оскаржена  до апеляційного  суду Кіровоградської області  через Голованівський районний суд     протягом 20 (двадцяти) днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження .

Заява про апеляційне оскарження  може бути  подана  протягом 10( десяти )  днів з дня проголошення постанови   .

                    Постанова   суду набирає  законної сили  після  закінчення  строку подання заяви про апеляційне  оскарження , якщо таку  заяву не було подано.

    Якщо було  подано заяву про апеляційне оскарження , але  апеляційна скарга не була  подана  у строк ,  постанова    суду першої інстанції набирає  законної сили після  закінчення  цього строку .

    У разі подання  апеляційної скарги  постанова  суду , якщо її   не скасовано,  набирає законної сили після  закінчення  апеляційного розгляду справи .        

СУДДЯ: підпис

Копія вірно

СУДДЯ: