Справа№1-  126/2010р.

                                                          В  И  Р  О  К

                                                  іменем  України

        „    29     „  березня     2010 р.                                        м. Калуш

  Калуський  міськрайонний  суд  Івано-Франківської  області  

  у складі:  головуючого – судді Миговича О.М.        

  секретаря  -  Мостової Ю.З.

 з участю:  прокурора –  Коломієць І.М.

     розглянувши у відкритому судовому  засіданні в  залі  суду справу  про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки   ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки  с. Копанки  вул. Л.Українки 3/3, Калуського р-ну. Івано- Франківської  області, приватного  підприємця , ІНФОРМАЦІЯ_3 , одружену  , раніше не судиму ,  громадянки  України  за ст.ст. 15 ч.2, 191 ч.2,  366 ч. 1 КК України,

                                                   в с т а н о в и в:

        що  ОСОБА_1  вчинила замах на заволодіння чужим майном ,  вчиненому  службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем,   та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів,

          Злочини  вчинено при наступних обставинах.

 Так, 31 березня 2009 року ОСОБА_1, будучи суб”єктом підприємницької діяльності, наділеним правом найму працівників, шляхом укладання трудового договору прийняла на роботу, на посаду бухгалтера, жительку м.Калуш ОСОБА_2, яка будучи вагітною, перебувала на обліку в Калуському міськрайонному центрі зайнятості. При цьому, перед укладанням трудового договору, ОСОБА_1 домовилась з ОСОБА_2 про оплату її праці в розмірі мінімального розміру заробітної плати, але при укладанні трудового договору вона, з метою заволодіння бюджетними коштами, без відома ОСОБА_2, умисно, вказала в цьому документі, що зобов"язується виплачувати даному працівнику заробітну плату в розмірі 1500 гривень в місяць, що в більш, ніж у два рази перевищує заробітну плату інших найманих нею працівників.

В подальшому, в період з 31 березня по 27 квітня 2009 року, ОСОБА_1 нараховувала ОСОБА_2 заробітну плату з встановленого їй розміру в сумі 1500 гривень в місяць і при цьому сплачувала з вказаної суми всі платежі і внески до бюджетів та державних цільових фондів, хоча фактично, як і було домовлено, виплачувала ОСОБА_2 мінімальний розмір заробітної плати.

 В перших числах травня та в липні 2009 року ОСОБА_2 представила ОСОБА_1 два листки непрацездатності у зв"язку з вагітністю та пологами, на підставі яких підприємець звільнила ОСОБА_2 від роботи з 27.04.2009 року на 94 робочих дні та, виходячи з суми встановленої їй заробітної плати в розмірі 1500 гривень в місяць, нарахувала ОСОБА_2 допомогу по вагітності та пологах в сумі 6999 грн.16 коп. замість 2792 грн.74 коп., які повинні були бути нараховані їй з розміру мінімальної заробітної плати.

В подальшому ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння бюджетними коштами, подала в Калуську міську виконавчу дирекцію Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправдиві звіти форми 4-ФСС з ТВП за перше півріччя 2009 року і 9 місяців 2009 року про нараховані внески, перерахування та витрати, пов”язані із загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності, в яких відобразила недостовірні дані про нараховані внески і витрати у зв”язку з тимчасовою втратою ОСОБА_2 своєї працездатності. Крім цього, в жовтні 2009 року, ОСОБА_1 подала в Калуську міську виконавчу дирекцію Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності довідку-розрахунок для відшкодування їй суми перевищення витрат над сумою страхових внесків за 3-ій квартал 2009 року, в якій за мінусом внесків майбутнього звітного періоду заявила до Фонду відшкодування в сумі 6800 гривень, що на 4007 грн.26 коп. більше, ніж фактично мало бути заявлено нею до відшкодування, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати ОСОБА_2 на момент настання страхового випадку.  

Однак вказаних у даних документах бюджетних коштів ОСОБА_1 не отримала і бюджетними коштами в сумі 4 007 грн.26 коп. не заволоділа по незалежних від її волі причинах, оскільки даний факт був викритий під час проведення перевірки перерахування грошової допомоги по вагітності та пологах і працівники Фонду припинили підприємцю будь-які виплати, пов"язані з відшкодуванням їй суми перевищення витрат над сумою страхових внесків.    

Крім цього, 9 липня і 19 жовтня 2009 року приватний підприємець ОСОБА_1, будучи службовою особою, відповідальною за ведення первинної документації та вірогідність оформлення бухгалтерської і податкової звітності, особисто склала, завіривши своїм підписом і печаткою, та подала в Калуську міську виконавчу дирекцію Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправдиві звіти форми 4-ФСС з ТВП за перше півріччя 2009 року і 9 місяців 2009 року про нараховані внески, перерахування та витрати, пов”язані із загальнообов”язковим державним соціальним страхуванням у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності.

      При цьому ОСОБА_1, діючи в особистих інтересах та з корисливих мотивів, умисно, з метою заволодіння бюджетними коштами в сумі 4007 грн.26 коп., відобразила у вказаних звітах форми 4-ФСС з ТВП, які являються офіційними документами, нараховані витрати у зв”язку з тимчасовою втратою ОСОБА_2 своєї працездатності в розмірі 6999 грн.16 коп., виходячи з суми встановленої їй заробітної плати в розмірі 1500 гривень в місяць, а не 2792 грн. 74 коп., які фактично мали бути нараховані до відшкодування, виходячи з отриманого ОСОБА_2 на момент настання страхового випадку розміру мінімальної заробітної плати.

Допитана   у  судовому засіданні підсудна  ОСОБА_1 свою  вину  у вчинених  злочинах визнала повністю та підтвердила , що злочини вчинила  при вищенаведених обставинах.   У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати.    

        Суд, визнавши недоцільним дослідження тих  фактичних обставин справи які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина підсудної  ОСОБА_1  у вчинених  нею злочинах у судовому засіданні доведена повністю,  а її    злочинні дії  слід кваліфікувати за ст. 15 ч2, 191 ч2 КК України, як замах на заволодіння чужим майном ,  вчиненому   службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем  та за ст. 366 ч 1 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

            Призначаючи покарання підсудній , суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу винної  і обставини справи.

    До обставин, які пом’якшують покарання підсудній , суд відносить повне визнання вини у вчиненому , активне сприяння у розкритті злочину, позитивну  характеристику,  щире каяття у вчиненому.

    Враховуючи наведені обставини, які пом’якшують покарання і які в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, враховуючи особу винної , суд приходить до переконання про доцільність призначення їй  більш м’якого  покарання, ніж передбачені   санкціяєю   ст. 191 ч2 КК України, застосувавши ст. 69 КК України, а саме у вигляді штрафу.

     Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання підсудної  можливі без ізоляції її  від суспільства.

   Запобіжний захід підписку про невиїзд підсудній ОСОБА_1 слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

                Керуючись ст.ст.323,324, 327  КПК України, суд,

                                                  з  а  с  у  д  и  в  :

 ОСОБА_1  визнати винуватою за ст.ст. 15ч.2 191 ч. 2, 366 ч1  КК України   та  призначити покарання:

-     за ст. 15 ч.2, 191 ч.2 КК України   із застосуванням ст. 69 КК України   1400 грн. штрафу, без позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю.

-    за ст. 366  ч. 1 КК України   –  850 грн. штрафу.

Згідно ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарань більш суворим, остаточно призначити покарання –  1400 грн. штрафу.  без позбавлення права займатись підприємницькою діяльністю.

Запобіжний захід засудженій  ОСОБА_1  -  підписку про невиїзд  залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

 Вирок  може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області  через Калуський міськрайонний  суд шляхом подання  апеляції  протягом 15 діб з часу проголошення.

                    Головуючий: