Справа № 1-138/2010 рік

В И Р О К

іменем України  

29 березня 2010 року                                                                  

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого                      судді Гриценко І.Г.

при секретарі                               Казьміревській Л.В.

за участю прокурора                   Сухореброго С.А.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, 27.10,1988 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніш судимого:

- 23.12.2009 року Вінницьким районним судом Вінницької області за с.190 ч.1 КК України до 510 грн. штрафу в прибуток держави, (судимість не погашена),

           у вчинені злочинів передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей,  раніш в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчинені злочину передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-

                                                   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 14.10.2009 року приблизно 15.00 годині, знаходячись в будинку ОСОБА_3, в с. Оленівка, по вул. Леніна, 5а, Вінницького району, Вінницької області  умисно, з корисливих спонукань, повторно, шляхом вільного доступу, з підвіконня веранди, будинку за вище вказаною адресою, таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг Е-800», червоного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчого дослідження № 2807 від 02.12.2009 року становить 480 грн., чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вище вказану суму.

Крім того, в ніч на 21.11.2009 року, ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, таємно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу викрали з кліток, які розташовані на території будинковолодіння в с. Степанівна по вул. Карла Маркса,11, Вінницького району, що належить ОСОБА_4 двох королів сірої масті, загальною вагою 5 кілограм, загальною вартістю 280 грн., чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив зазначені злочини за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, а саме що, 14.10.2009 року в с.Оленівка, Вінницького району приблизно 15.00 годині, він вирішив зайти до своєї подруги ОСОБА_3. Підійшовши до вхідних дверей він постукав, на стукіт вийшла мати ОСОБА_5 і запросила його увійти до веранди. Коли мати пішла в будинок щоб подивитися чи є ОСОБА_3 і покликати її, він помітив на підвіконні вікна у веранді мобільний телефон і таємно викрав його, сховавши до кишені своїх брюк. Так як ОСОБА_3 не було дома, він вийшов з будинковолодіння і пішов. Наступного дня, він продав викрадений мобільний телефон «Самсунг» на Центральному базарі м.Вінниці невідомому йому чоловікові, не сказавши йому, що він крадений, за 150 грн., кошти виручені від продажу телефону витратив на власні потреби.

Також пояснив, що в ніч на 21.11.2009 року він за попередньою змовою з ОСОБА_2, в с.Степанівка Вінницького району, шляхом вільного доступу, зайшли на подвір’я будинковолодіння  ОСОБА_4 по вул. Карла Маркса,11, зі сторони поля, яке не огороджене, де з клітки таємно викрали двох королів сірої масті, кинули їх у мішок, і пішки пішли в с.Оленівка. Десь біля 3.00 год. ночі прийшли в с.Оленівка до будинковолодіння в якому проживає ОСОБА_6, і віддали їй королі, за що вона мала дати їм 100 грн. Про те що королі крадені вони не говорили, а говорили, що вони належать йому, ОСОБА_1  

Підсудний  ОСОБА_2 вину визнала повністю, розкаялася у вчиненому, дав суду покази про обставини вчинення крадіжки кролів аналогічні показам підсудного ОСОБА_1 Також пояснив, що крадіжку запропонував вчинити ОСОБА_1  

Крім повного визнання вини обома підсудними, їх вина в обвинувачених злочинах підтверджується показами потерпілих.  

Так потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пояснили про обставини вчинення крадіжок їх майна.

У зв'язку з заявою підсудних про повне визнання вини, на підставі ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та не опротестовуються, а саме, в частині допиту свідків.

Також вина підсудних підтверджується матеріалами справи:

-   заявами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про вчинення злочину (а.с.4, 17);

-   протоколами огляду місця події (а.с.5, 18), предметом огляду яких є будинковолодіння ОСОБА_3, та ОСОБА_4;

-   явкою з повинною ОСОБА_1 (а.с.9);

-   висновком спеціаліста №2807 від 02.12.2009 року (а.с.12-13), згідно якого вартість викраденого мобільного телефона «Самсунг Е-800», станом на 28.11.2009 року, складала – 480 грн.;

-   протоколом добровільної видачі ОСОБА_6 двох королів сірої масті, які їй приніс ОСОБА_1 (а.с.19);

-   протоколом зважування (а.с.20);

-   довідками обласної спілки споживчих товариств (а.с.25, 26);

-   протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з фототаблицями (а.с. 51-56, 57-60), в ході проведення яких, підсудні розповіли та показали про обставини вчинення ними крадіжки;

-   протоколом огляду речових доказів (а.с.78).

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.3 КК України, як умисне, таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у сховище, а для ОСОБА_1   також кваліфікуючою ознакою є повторність, та дії ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 КК України, як умисне, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.  

При призначенні виду та міри покарання обом підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу кожного підсудного, їх сімейний і матеріальний стан, що позитивно характеризуються за місцем проживання, затруднений сімейний і матеріальний стан кожного, думку потерпілих про покарання підсудних без позбавлення волі, що завдана ними шкода потерпілим відшкодована повністю, що ОСОБА_2 в силу ст.89 КК України раніш не судимий, а ОСОБА_1 раніше був судимий, і має не погашену судимість.  

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обох підсудних, суд встановив щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудних відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу кожного підсудного, суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі з приміненням ст.75 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 необхідно застосувати ст.70 КК України.  

    Цивільний позов ОСОБА_3 підлягає закриттю провадженням, в зв’язку з добровільним його відшкодуванням.    

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обом підсудним залишити попередню – підписку про невиїзд.  

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

    Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів  передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.3 КК України  КК України та призначити йому покарання:

   - за ст.185 ч.2 КК України - 3 роки позбавлення волі;

   - за ст.185 ч.3 КК України – 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України,  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.  

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

-     не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

-     повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

-  періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням призначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.

Прийняти відмову ОСОБА_3 від цивільного позову, і справу в цій частині провадженням закрити.

Речові докази - залишити у власності ОСОБА_4  

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обом підсудним залишити попередню – підписку про невиїзд.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: