Номер провадження: 22-ц/813/9031/19

Номер справи місцевого суду: 1512/13171/2012

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

06.12.2019 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді Сєвєрової Є.С., розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна,

                                встановив:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який уточнив та просив витребувати від Одеської міської ради котедж № VІ, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Довга 33/9А та повернути йому ОСОБА_1 ; скасувати нотаріальний запис про реєстрацію договору дарування котеджу № VI за адресою: АДРЕСА_1 , зроблений 20.05.2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Ярош О.М. за № 1039; скасувати державну реєстрацію права власності Територіальної громади міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на котедж № VI за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на котедж № VI за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 87,6 кв.м, загальною площею 296,5 кв.м.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Витребувано від територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради котедж № VI за адресою: АДРЕСА_2 , буд. АДРЕСА_1 , житловою площею 87,6кв.м., загальною площею 296,5кв.м, та повернуто його ОСОБА_1 .

Скасовано нотаріальний запис про реєстрацію договору дарування котеджу № VI за адресою: АДРЕСА_1 , зроблений 20.05.2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу – Ярош О.М. за № 1039.

Скасовано державну реєстрацію права власності територіальної громади міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на котедж № VI за адресою: АДРЕСА_2 , буд. АДРЕСА_1 .

Зазначено, що це рішення суду є підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 та видачі свідоцтва про право власності.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2016 року клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2013 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 березня 2017 року апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відхилено.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2013 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 01 березня 2017 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Порушенням, яке стало підставою скасування рішення апеляційного суду стало те, що всупереч вимогам ст. 297 ЦПК України, чинної на час подання апеляційної скарги, апеляційним судом безпідставно поновлено строк на апеляційне оскарження, через 3 роки після ухвалення рішення. Справу передано на новий розгляд для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Причиною пропущення строку звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник зазначає те, що своєчасно подати апеляційну скаргу не було можливості, оскільки ними подано касаційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11.11.2015 та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 25.11.2015 та ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 06.07.2016 року надійшла на адресу Департаменту лише 02.09.2016 року.

Разом із тим, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За змістом частини першої статті 292, частини першої статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до апеляційного суду, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Частина третя статті 297 ЦПК України передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за наявності підстав для такого поновлення, які будуть визнані судом поважними.

Разом з тим незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення (абзац третій частини третьої статті 297 ЦПК України).

За положеннями абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК органи державної влади або місцевого самоврядування позбавлені права апеляційного оскарження судового рішення зі спливом річного строку з моменту його проголошення і в цьому випадку апеляційний суд без урахування поважності причин пропуску строку зобов`язаний відмовити у відкритті провадження у справі.

Положення частини третьої статті 297 ЦПК України щодо обмеження органів державної влади та місцевого самоврядування в оскарженні судових рішень річним строком з моменту їх проголошення сприяють тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Однак якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті її преамбули, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено – вирішено і не має переглядатися до безмежності») (рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Враховуючи імперативний характер положень абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України та те, що річний строк, визначений для органу місцевого самоврядування, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 2-1678/05 (провадження № 14-262цс19).

Департамент комунальної власності Одеської міської ради у вересні 2016 року подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ухвалене 14 березня 2013 року, тобто більше ніж через 3 роки.

На час звернення з цією скаргою була чинною редакція абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України, відповідно до якої встановлено преклюзивний річний строк на апеляційне оскарження судових рішень органом місцевого самоврядування незалежно від причин поважності пропуску такого строку.

Відповідно до ч.1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Враховуючи вказівки касаційного суду у цій справі при скасуванні попереднього рішення апеляційного суду, поважність причин пропущення строку до уваги прийматися не може, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

       Керуючись ст.358 ЦПК України,

                                               ухвалив:

Відмовити Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи в порядку, визначеному ст. 272 цього Кодексу.

Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя                                                                       Є. С. Сєвєрова