Справа №2-1182/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26  березня 2010 року           Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді                         ОСОБА_1

при секретарі                                                Дмитраш  І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

    у с т а н о в и в:      

27.01.2010 року позивачка ОСОБА_2 пред’явила  до суду позов до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 24 липня 1977 року у Львівському палаці урочистих подій, актовий запис № 3054.

В обгрунтування своїх вимог зазначила про те, що від спільного шлюбу у них є  повнолітній син. Подружнє життя з відповідачем не склалося, відносини погіршились з 2002 року, коли у відповідача з»явилась інша жінка. Вони тривалий час  проживали окремо,  і у вересні 2009 року відповідач знову переселився в нашу спільну  квартиру, однак  спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. Вважає, що шлюб носить формальний характер та його слід розірвати. В зв’язку з цим він звернувся до суду.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві. Вказала, що примирення між ними не можливе. Просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився,  однак надіслав на адресу суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, та просить розглянути справу у його відсутності. Просить позов задовольнити.  

Заслухавши пояснення  позивачки, з’ясувавши взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, наявність неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки сторони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства, розлад їх відносин носить тривалий характер, примирення між ними не відбулося та подальше збереження шлюбу буде суперечити б їх інтересам та інтересам неповнолітньої дитини,  що мають істотне значення.

Враховуючи матеріальне становище сторін, суд приходить до висновку, що витрати пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦСу слід покласти на сторони порівну.

Керуючись ст.ст. 8,10, 11, 57,58,60, 88, 169, 130, 169, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного кодексу України, суд, -  

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований 24 липня 1977 року у Львівському палаці урочистих продій, актовий запис № 2054.

При реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦСу стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 8 (вісім) грн.50 коп.  державного мита в доход держави з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                               Свірідова В.В.