КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4058/08 Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В. М,
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" березня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді – Бараненка І.І.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Данилової М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року в адміністративній справі №2-а-4058/08 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира про зобов’язання провести донарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
в с т а н о в и в :
У березні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому, посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», інші норми права, просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови від донарахування та виплати надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», провести донарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни за 2007 рік в сумі 1438,95 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року позов задоволено частково, а саме: дії відповідача визнано неправомірними, присуджено стягнути доплату до пенсії в сумі 742,65 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року в частині задоволених позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
По справі встановлено, що позивач є дитиною війни, проте у спірному розмірі підвищення до пенсії протягом 2007 року відповідачем не виплачувалося.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни» та ст.111 Закону встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими раніше було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Проте, відповідно до резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», які були визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Враховуючи той факт, що у 2007 році підвищення до пенсії в передбаченому Законом розмірі позивач не отримував, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни» на рівні 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за відповідний період 2007 року.
Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року в адміністративній справі № 2-а-4058/08 – без змін.
Дана ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в поряду і строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Бєлова
__________________ М.Данилова