ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2019 року

Київ

справа №825/66/16

адміністративне провадження №К/9901/11427/18, №К/9901/11432/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 825/66/16

за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, прийняту в складі головуючого судді Лобана Д.В.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Літвіної Н.М., суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. В січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - відповідач, Управління МВС України в Чернігівській області) , в якому просив:

1.1 визнати протиправним бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу коштів за несення служби у вихідні дні у сумі 1591,68 грн;

1.2 зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу кошти за несення служби у вихідні дні у сумі 1 591,68 грн;

2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що з 04 вересня 2015 року по 03 жовтня 2015 року він був відряджений Управлінням МВС України в Чернігівській області до міста Курахове для участі в антитерористичній операції. За весь час відрядження виконував службові обов`язки включаючи вихідні дні, проте після звільнення і по теперішній час відповідач не оплатив службу у вихідні дні за час відрядження.

3. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з огляду те, що підставою для виплати позивачу компенсації за службу в святкові дні можуть бути лише письмові накази (вказівки) керівників органів внутрішніх справ про залучення особи рядового та начальницького складу у вихідний день до несення служби за умови наявності відповідних щомісячних табелів, якими має здійснюватися облік відпрацьованих годин служби особового складу. Однак у розпорядженні Управління МВС України в Чернігівській області відсутня інформація щодо залучення Головним Управлінням МВС України в Донецькій області Шинкаренка В.М. до несення служби у вихідні дні (відповідні накази), що свідчить, на думку відповідача, про безпідставність вимог позивача.

ІІ. Установлені судами попередньої інстанцій фактичні обставини справи

4. Наказом Управління МВС України в Чернігівській області від 06 листопада 2015 року № 416 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, капітана міліції ОСОБА_1 (М-187226), старшого інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Чернігів" УМВС, було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 "г" (через скорочення штатів).

5. Наказом Управління МВС України в Чернігівській області 338 о/с ДСК ОСОБА_1 в період з 04 вересня 2015 року по 03 жовтня 2015 року перебував у розпорядженні Головного управління МВС України в Донецькій області, що підтверджується довідкою, виданою Батальйоном патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» від 25 січня 2016 року №31.

6. Позивач звертався до Управління МВС України з заявами про виплату йому грошового забезпечення за несення служби у дні щотижневого відпочинку під час відрядження в місто Курахове Марійського району Донецької області з 04 вересня 2015 року по 03 жовтня 2015 року.

7. Листами від 15 грудня 2015 року за № 9/Ш-11, № 9/Ш-15, № 9/Ш-12, № 9/Ш-13 ОСОБА_1 було повідомлено, що доплата за роботу в святкові дні для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх прав визначена пунктом 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ". Підставою для залучення працівників ОВС до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмовий наказ керівника органу внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівником органів внутрішніх справ. Вищевказана виплата може проводитись на підставі табеля з кількістю відпрацьованих годин у святкові дні. У зв`язку з тим, що до УФЗБО УМВС України у Чернігівській області вказані документи не надходили, проводити позивачу виплату доплати за роботу в святкові дні та дні щотижневого відпочинку не має підстав.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року, позов задоволено частково.

8.1. Визнано протиправною бездіяльність Управління МВС України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 коштів за несення служби у вихідні дні у сумі 795 грн 84 коп.

8.2. Зобов`язано Управління МВС України в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу кошти за несення служби у вихідні дні у сумі 795 грн 84 грн.

8.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

9. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідно до довідки роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» від 23 травня 2016 року № 318/124/33/01/2016 позивач залучався до нарядів у вихідні дні 5, 6, 12, 13, 19 вересня 2015 року, а отже це є підставою для компенсації позивачу грошового забезпечення за роботу у вихідні дні.

9.1. Додатково суди звернули увагу, що неприйняття наказу про залучення позивача до роботи у вихідні дні так само як і не надання (неналежне складення) відповідачем табелю обліку робочого часу, відбулось не з вини ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач не може бути позбавлений можливості захисту визначеного законодавством права на оплату праці.

9.2. Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в інший частині позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки, відповідно до довідки роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» від 23 травня 2016 року № 318/124/33/01/2016 вбачається, що позивач з 20 вересня 2015 року керівництвом був відсторонений від несення служби, та він з цього дня і до дня повернення підрозділу з відрядження (03 жовтня 2015 року) не залучався до виконання службово-бойових завдань в м. Курахове, Донецької області.

ІV. Касаційне оскарження

10. Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач та відповідач подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, які зареєстровано 21 вересня 2016 року та 27 вересня 2016 року відповідно.

11. У касаційній скарзі представник відповідача посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, та зауважує на тому, що оскільки Головним управлінням МВС України в Донецькій області не було видано накази щодо залучення позивача до несення служби у вихідні, крім того, відсутні табелі обліку робочого часу позивача у вихідні дні, підстави для виплати останньому грошового забезпечення відсутні. Також, представник відповідача посилається на той факт, що суди попередніх інстанцій помилково взяли до уваги довідку про залучення позивача нести службу у вихідні дні, оскільки довідка не є наказом, а отже не породжує обов`язку відповідача щодо виплати позивачу грошового забезпечення.

11.1. За таких обставин представник відповідача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог.

12. У касаційній скарзі позивач також посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неповного з`ясування обставин справи. Так, позивач зауважує на тому, що суди посилаючись на довідку роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» від 23 травня 2016 року № 318/124/33/01/2016 з якої вбачається, що позивач з 20 вересня 2015 року керівництвом був відсторонений від несення служби, та він з цього дня і до дня повернення підрозділу з відрядження (03 жовтня 2015 року) не залучався до виконання службово-бойових завдань в м. Курахове, Донецької області порушили вимоги статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (чинний на момент виникнення правовідносин), якою визначено, що рішення про відсторонення особи від виконання обов`язків викладається у вигляді наказу, а не довідки.

12.1. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. 28 вересня 2016 року та 13 жовтня 2016 року ухвалами Вищого адміністративного суду України у складі судді Штульман І.В. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 825/66/16 із Чернігівського окружного адміністративного суду.

14. 11 жовтня 2016 року справа № 825/66/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

15. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" "Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

16. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г..

17. 30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 529/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Уханенка С.А., Радишевську О.Р.

19. У зв`язку із не прибуттям у судове засідання 04 грудня 2019 року учасників справи, Верховний Суд протокольною ухвалою від 04 грудня 2019 року вирішив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

20. Частина перша статті 19 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (чинного до 07 листопада 2015 року, далі - Закон №565-XII): форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

21. Стаття 20 Закону №565-XII встановлено, що для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

21.1. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

22. Пункт 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення №114): для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

22.1. Внутрішній розпорядок в органах внутрішніх справ, а також у навчальних закладах (навчальних підрозділах), що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації начальницького складу Міністерства внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів.

22.2. При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

22.3. Особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

22.4. Направлення для проходження служби за межами республіки здійснюється за згодою працівника в порядку, встановленому законодавством.

23. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 1991 року №197 «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» (далі - Постанова №197): при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

23.1. Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

24. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1297): Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

25. Пункт 3.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС від 31 грудня 2007 року № 499 (далі - Інструкція №499): при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

25.1. Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

25.2. Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

25.3. Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

25.3. Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

25.4. Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

25.5. Особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час.

25.6. Особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.

26. Відповідно до частини другої статті 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (чинного на момент виникнення правовідносин, далі - Дисциплінарний статут) рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.

VІ. Позиція Верховного Суду

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

29. Оплата праці в надурочний час у подвійному розмірі годинної ставки передбачена частиною першою статті 106 Кодексу законів про працю України.

30. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

31. Отже, посилання судів попередніх інстанцій на приписи статей 106 та 107 Кодексу законів про працю України є безпідставними, оскільки спірні правовідносини щодо виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі компенсації за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, врегульовано спеціальним законодавством. При цьому, Суд звертає увагу, що Постанова №1297 і прийнята на її виконання Інструкція №499, якими передбачено особливості регулювання спірних правовідносин, видані пізніше Постанови №197, яка в частині визначення розміру компенсації відсилає до законодавства України про працю. Тому Постанова №197 має застосовуватися з урахуванням приписів пізніше прийнятого спеціального законодавства.

32. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що у період з 04 вересня 2015 року по 03 жовтня 2015 року позивач перебував у розпорядженні Головного управління МВС України в Донецькій області, що підтверджується довідкою, виданою Батальйоном патрульної служби міліції особливого призначення «Чернігів» від 25 січня 2016 року №31.

33. Також судами було встановлено відсутність передбачених пунктом 3.7 Інструкції №499 документів, які б свідчили про залучення позивача до понаднормової служби, а саме: письмові накази керівників органів внутрішніх справ, чи графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ. Проте в матеріалах справи наявна довідка роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» від 23 травня 2016 № 318/124/33/01/2016, яка містить інформацію, що позивач залучався до нарядів у вихідні дні 5, 6, 12, 13, 19 вересня 2015 року.

34. Верховний Суд звертає увагу на той факт, що порядок залучення працівників органів внутрішніх справ до несення служби понад встановлений законодавством робочий час, у тому числі в нічний час, визначено у наказі МВС України від 17 грудня 1991 року № 530, згідно із яким підставами для залучення працівників до понаднормової роботи є графіки нарядів чергувань, затверджені письмовими наказами керівника відповідного розділу. Облік часу роботи, оформлення та подання до фінансової служби документів для нарахування грошової компенсації за надурочний час здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля на кожного працівника. У разі відсутності зазначених документів, додаткова оплата понаднормової служби не проводиться.

35. Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильного висновку, що довідка роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» від 23 травня 2016 № 318/124/33/01/2016, яка містить інформацію, що позивач залучався до нарядів у вихідні дні 5, 6, 12, 13, 19 вересня 2015 року є належним та допустимим доказом для нарахування та виплати Управлінням МВС України в Чернігівській області позивачу коштів за несення служби у вихідні дні у сумі 795 грн 84 грн.

36. Таким чином, за відсутності інших доказів в справі Верховний Суд вважає, що позовні вимоги позивача у частині визнання протиправною бездіяльність Управління МВС України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 коштів за несення служби у вихідні дні у сумі 795 грн 84 коп та зобов`язання Управління МВС України в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу ці кошти за несення служби у вихідні дні не підлягають задоволенню.

37. Щодо доводів касаційної скарги стосовно того, що довідка роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» від 23 травня 2016 року № 318/124/33/01/2016 в якій викладено інформацію щодо того, що позивач з 20 вересня 2015 року керівництвом був відсторонений від несення служби, та він з цього дня і до дня повернення підрозділу з відрядження (03 жовтня 2015 року) не залучався до виконання службово-бойових завдань в м. Курахове, Донецької області, що не є належним та допустимим доказом в цій справі в розумінні вимоги статті 17 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд зазначає наступне.

38. Нормами частини другої статті 17 Дисциплінарного статуту визначено, що рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.

39. Отже, належним та допустимим доказом в розумінні статті 17 Дисциплінарного статуту та статті 70 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) є лише наказ про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади.

40. Проте, оскільки позовні вимоги у частині в якій було відмовлено судами передніх інстанцій є похідними від первісних позовних вимог, які були задоволенні судами попередніх інстанцій, Верховний Суд вважає, що вони теж не підлягають задоволенню.

41. Відповідно до частин 1-2, 4 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

42. Згідно з частиною другою статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

43. Таким чином, попри те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку у частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскаржувані судові рішення у цій частині не відповідають вимогам законності, оскільки ухвалені на підставі не належних та не допустимих доказів, що є порушенням норм процесуального права, а саме: посилаючись на обставини встановлені у довідці роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» від 23 травня 2016 року № 318/124/33/01/2016 з якої вбачається, що позивач з 20 вересня 2015 року керівництвом був відсторонений від несення служби, та він з цього дня і до дня повернення підрозділу з відрядження (03 жовтня 2015 року) та не залучався до виконання службово-бойових завдань в м. Курахове, Донецької області.

44. Отже, Верховний Суд вважає, що мають місце визначені статтею 351 КАС України підстави для скасування рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовний вимог із прийняттям у цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову, а також зміни мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень у частині відмови в задоволенні позову, а касаційні скарги позивача та відповідача підлягають частковому задоволенню.

VIІ. Судові витрати

45. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області задовольнити частково.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року в справі № 825/66/16 у частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати, прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

3. В іншій частині змінити мотивувальну частину постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року з підстав, зазначених у цій постанові.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: С.А. Уханенко

О.Р. Радишевська